Ухвала суду № 85083838, 21.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань сплати судового збору

21 жовтня 2019 року Справа № 937/7478/19 провадження №ЗП/280/97/19 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Управління обслуговування громадян Мелітопольський відділ обслуговування громадян (сервісний центр)) (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання неправомірними дій та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Управління обслуговування громадян Мелітопольський відділ обслуговування громадян (сервісний центр)) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення з 01.04.2017 виплати призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком (3 гр., загальне захворювання) позивачу; 2) зобов`язати відповідача відновити виплату позивачу призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком (3 гр., загальне захворювання), з урахуванням заборгованості в розмірі 42571,32 грн., що виникла з 01.04.2017, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; 3) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01.04.2017 по 31.07.2019, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 42571,32 грн., відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач у позовній заяві просить суд звільнити (відстрочити) від сплати судового збору. У позові позивач зазначає, що на сьогодні має скрутне матеріальне становище та єдиним джерелом на існування позивача є пенсія. Після припинення виплат позивач втратив засоби до існування. Інших доходів позивач не отримує.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. (ч.1 ст.133 КАС України).

Як передбачено п.3 ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України “Про судовий збір”).

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України “Про судовий збір” повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

З адміністративного позову, додатків до нього, вбачається, що єдиним джерелом існування позивача є пенсія, отримання якої і є предметом спору у справі. Отже сплата судового збору буде становити значний тягар для ОСОБА_1 , впливати на рівень її життя. Вказані факти, у сукупності надають суду можливість задовольнити вказану заяву та звільнити позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.132-133, 241, 243 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Прасов