Рішення № 85083403, 17.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року Справа № 160/5970/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняШурпіновій К.О. за участю представників: позивача відповідача Богатирьова С.В . Дудченко А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 26.06.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 248325/1-5353-0461, № 248325-5353-0461 від 14.05.2019.

2. Ухвалою суду від 01.07.2019 прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 160/5970/19, підготовче засідання призначено на 16.07.2019.

3. 16.07.2019 до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи та зібрання доказів в підтвердження правової позиції.

4. У підготовче засідання 16.07.2019 прибув представник позивача, який надав суду належним чином засвідчені копії доказів, які були первісно подані з позовом.

5. З метою витребування доказів та виклику відповідача у підготовче засідання, оголошено перерву до 30.07.2019.

6. 23.07.2019 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказом направлення позивачу.

7. У підготовче засідання 30.07.2019 прибули представники позивача та відповідача.

8. Представником позивача надані додаткові документи з доказом їх направлення відповідачу.

9. З метою витребування додаткових доказів оголошено перерву до 08.08.2019.

10. У підготовче засідання 08.08.2019 прибули представники позивача та відповідача.

11. Представником позивача надано відповідь на відзив з додатками та доказом направлення відповідачу.

12. З метою надання часу відповідачу для складання заперечень, оголошено перерву до 27.08.2019.

13. 13.08.2019 до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення з доказом їх направлення позивачу.

14. У зв`язку з перебуванням головуючого судді І.О. Верба у відрядженні з 20.08.2019 по 30.08.2019 включно, справу знято з розгляду, призначено судове засідання на 12.09.2019.

15. 12.09.2019 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

16. У підготовче засідання 12.09.2019 прибув представник відповідача.

17. Суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження до 90 днів, підготовче засідання відклав до 27.09.2019.

18. У зв`язку з перебуванням головуючого судді І.О. Верба на лікарняному з 26.09.2019 по 27.09.2019 включно справу знято з розгляду та призначено на 10.10.2019.

19. У підготовче засідання 10.10.2019 прибули представники позивача та відповідача.

20. Ухвалою суду від 10.10.2019 закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/5970/19, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2019.

21. 17.10.2019 у судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

щодо строку розгляду справи

22. Тривалість розгляду справи пов`язана із необхідністю забезпечення участі представників сторін у судовому засіданні, її складністю, справа є важливою для позивача та потребувала від суду особливої ретельності.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

23. Нараховане податкове зобов`язання є орендною платою. У якості підстави для нарахування орендної плати в розрахунках відповідачем зазначений договір оренди земельної ділянки від 22.07.2010 терміном дії до 20.08.2020, укладений із ОСОБА_3 - попереднім орендарем ділянки, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 . Вказаний договір не може бути підставою для нарахування позивачу податкового зобов`язання з орендної плати, оскільки платником податкового зобов`язання з орендної плати може бути виключно особа, яка користується об`єктом оподаткування (земельної ділянкою) на підставі договору оренди відповідної земельної ділянки, оформленого та зареєстрованого згідно вимог чинного законодавства.

25. Договір оренди стосовно земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:01:075:0005 між позивачем та органом місцевого самоврядування ніколи не укладався, не зважаючи на неодноразові звернення на ім`я міського голови з відповідними листами та клопотаннями (клопотання від 16.03.2016., клопотання від 28.09.2018, лист від 27.05.2019), а тому немає підстав для визначення відповідачем ФОП ОСОБА_2 податкових зобов`язань за платежем орендна плата стосовно зазначеного вище об`єкту оподаткування.

26. Будівля автомийки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно була отримана мною у власність за нотаріально посвідченим договором дарування від 10.03.2016 (реєстровий номер 211).

27. Отримавши у власність будівлю, яка знаходиться на орендованій земельній ділянці, позивач фактично отримала право орендувати таку земельну ділянку, а наявність такого права, у свою чергу, є підставою для укладання відповідного договору оренди.

28. З цього приводу статтею 6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

29. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

30. Таким чином, отримання у власність об`єкту нерухомості, який розташований на орендованій земельній ділянці, є підставою для набуття права оренди, а порядок такого набуття передбачає укладання відповідного договору оренди.

31. Будь-якого правонаступництва в договорі оренди, укладеному із попереднім власником чи заміну сторони такого договору Законом не передбачено, тим більше, що набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці є підставою для припинення раніше укладеного договору оренди (частина перша статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

32. За таких обставин відсутні будь-які підстави вважати позивача платником податкового зобов`язання з орендної плати на підставі договору оренди від 22.07.2010, оскільки цей договір фактично є припиненим.

33. Податковим законодавством передбачено дві форми справляння плати за землю: або у вигляді податку, або у вигляді орендної плати. На відміну від податку орендна плата повинна бути заснована виключно на відповідному договорі, укладеному та зареєстрованому у встановленому Законом порядку.

34. Без наявності укладеного у встановленому законом порядку договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , позивач не може бути платником визначеного в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях податкового зобов`язання - орендної плати, оскільки в даному випадку з урахуванням фактичних обставин плата за землю може справлятися виключно у формі податку

35. Аналогічна позиція викладена Верховним судом України у постанові від 12.09.2017 у справі № 21-3079а16.

36. Відповідно до пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності між іншим з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності.

37. Позивач є фізичною особою-підприємцем та платником єдиного податку третьої групи, що підтверджується відповідним витягом з реєстру платників єдиного податку. На земельній ділянці по АДРЕСА_5 розташована будівля автомийки. Цільове використання земельної ділянки (УКЦВВ 1.11.6 (інша комерційна діяльність), тобто зазначена земельна ділянка використовується позивачем для проведення господарської діяльності, а відтак позивач звільнений від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку щодо зазначеної вище земельної ділянки.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

38. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначивши, що 22.07.2010 між ОСОБА_3 та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає на умовах цього договору земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:01:075:0003) загальною площею 0,2075 га, (площа частки за яку справляється орендна плата становить 80% або 0,1660 га), що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_4 , терміном на десять років, на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, за кадастровим номером 1210100000:01:075:0003.

39. Державну реєстрацію договору здійснено 10.08.2010.

40. 10.03.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений договір дарування 1/2 частки нежитлової будівлі, автомийки літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Договір підписаний сторонами, засвідчений нотаріально, зареєстрований в реєстрі за № 211.

41. Положеннями частини другої статті 120 ЗК України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

42. Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

43. Відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

44. Приписами пунктом 1 частини першої статті 31 цього Закону передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

45. Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача, пов`язане з володінням або користуванням земельною ділянкою, припиняється автоматично в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.

46. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

47. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 03.03.2018 у справі № 904/6296/17.

48. Відповідач наголошує, що договір, укладений між ОСОБА_3 та Дніпропетровською міською радою в судовому порядку не був розірваний чи припинений. Відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

49. Таким чином, з 10.03.2016 (день дарування нежитлової будівлі) у ОСОБА_3 автоматично припинилося, а у ОСОБА_2 виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою загальною площею 0,2075 га, (площа частки, за яку справляється орендна плата становить 80% або 0,1660 га), що знаходиться за адресою: по

АДРЕСА_5 . Договір оренди земельної ділянки, укладений 22.07.2010 між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 , не припинив дію в цілому, та лише відбулася заміна сторони в зобов`язанні.

51. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

52. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 08.06.2016 у справі № 21-804а16, від 12.09.2017 у справі № 21-3078а16.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

53. 30.04.2006 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/2 нежитлової будівлі автомийки літ. А-1 за адресою АДРЕСА_6 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 54476 , виданого 13.02.2006 згідно з рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 06.02.2006 № 467 (а.с.13).

54. 30.04.2006 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 1/2 нежитлової будівлі автомийки літ. А-1 за адресою АДРЕСА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2006 (а.с.108).

55. 30.11.2009 виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю автомийки № АДРЕСА_2 , власниками якої є (а.с.64-67):

- ОСОБА_4 , 1/2 частка;

- ОСОБА_3 , 1/2 частка.

56. 22.07.2010 між Дніпровською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_6 , зареєстровану в Державному реєстрі земель за кадастровим 1210100000:01:075:0003 (а.с.52-59, 68-74).

57. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 02.12.2009 № 247/52, від 28.04.2010 № 696/56.

58. Згідно пункту 2 договору оренди землі від 22.07.2010 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2075 га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 80% або 0,1660 га.

59. Договір оренди укладено на десять років (пункт 3.1 договору оренди землі).

60. Договір оренди землі від 22.07.2010 зареєстрований у ДМВ ДРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.08.2010 за № 041010400587.

61. ОСОБА_2 зареєстрована з 11.03.2016 як фізична особа-підприємець та з 11.03.2016 є платником єдиного податку 3 групи (а.18-20, 38-40).

62. 10.03.2016 між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарована) укладено договір дарування 1/2 частки нежитлової будівлі автомийки літ. А-1, відповідно до якого обдарована прийняла у дар 1/2 частки нежитлової будівлі автомийки лит. А-1, що розташована АДРЕСА_6 . Договір посвідчений нотаріально за реєстровим номером 211 (а.с.13, 32).

63. Згідно договору нерухоме майно, 1/2 частка якого відчужується, розташовано на земельній ділянці площею 0,2075 га (кадастровий номер 1210100000:01:075:0003) та складається з будівлі автомийки літ. А-1, загальною площею 171,1 кв.м, І - мостіння.

64. 10.03.2016 за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 нерухомого майна (а.с.33).

65. 16.03.2016 ОСОБА_3 подав міському голові клопотання про припинення його права користування земельною ділянкою у зв`язку із відчуженням належної частки нерухомого майна, а 17.03.2016 подав в ДПІ АНД району міста Дніпропетровська аналогійну заяву (а.с.76-77).

66. 16.03.2016 за вх. № 36/1477, 02.10.2018 за вх. № 36/5724 позивач звертався до міського голови з клопотанням надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,1660 га (а.с.14-15, 34-35).

67. 01.04.2016 позивач передав частину належної йому будівлі автомийки в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 за договором № 1 строком до 31.12.2016, договором № 2 від 01.10.2017 строком до 21.12.2017, договором № 3 від 01.01.2018 строком до 31.12.2018, договором № 4 від 01.01.2019 строком до 31.12.2019 (а.с.96-103).

68. 28.05.2019 за вх. № 36/5724 позивач звернувся до міського голови з заявою про неотримання рішення та відповіді на попередні звернення (а.с.16, 36).

69. Згідно витягів з технічної документації про нормативні грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:075:0003 (а.с.59-60):

- від 20.06.2018 № 33/190618/03-07, станом на 01.01.2016 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2075 га, середня (базова) вартість земельної ділянки 548,31 грн/кв.м, становить 8 182 51,71 грн;

- від 20.06.2018 № 34/190618/03-07, станом на 01.01.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2075 га, середня (базова) вартість земельної ділянки 581,21 грн/кв.м, становить 8 672 423,30 грн.

70. Станом на 16.07.2019, 05.08.2019 в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку зареєстровано право оренди землі площею 0,2075 га кадастровий номер 1210100000:01:075:0003 за (а.с.75, 91-92):

- ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_6 .

71. 14.05.2019 ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.9-12, 28-31):

- № 248325/1-5353-0461, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб на загальну суму 579 906,55 грн, з яких за 2016 рік 163 630,23 грн, за 2017 рік 208 138,16 грн, за 2018 рік 208 138,16 грн;

- № 248325-5353-0461 від 14.05.2019, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 208 138,16 грн за 2019 рік.

72. Згідно розрахунків до податкових повідомлень-рішень, нарахування здійснені за користування земельною ділянкою площею 1 660 кв.м, за ставкою податку 3%:

- за період березень-грудень 2016 року, нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки 3 942,90 грн, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 6 545 209,37 грн;

- за періоди 2017, 2018, 2019 року, нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки 4 179,48 грн, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 6 937 938,64 грн.

73. При здійсненні нарахування орендної плати контролюючий орган виходив з наступного:

- згідно договору оренди земельної ділянки від 22.07.2010 ОСОБА_3 рнокпп НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_6 загальна площа 0,2075 га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 80%, або 0,1660 га, термін дії договору з 20.08.2010 по 20.08.2020;

- на підставі договору дарування 1/2 частки нежитлової будівлі автомийки від 10.03.2016 ОСОБА_3 рнокпп НОМЕР_2 передав у власність ОСОБА_2 рнокпп НОМЕР_3 нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,2075 га, площа частки за яку становить 80%, або 0,1660 га. Кадастровий номер 1210100000:01:075:0003;

- ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/7681/18 від 10.12.2018 зазначено, що право власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_6 у ОСОБА_3 рнокпп НОМЕР_2 припинилось у 2016 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 10.03.2016. Суд прийшов до висновку, що з моменту переходу права власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_6 до нового власника ОСОБА_2 рнокпп НОМЕР_3 , до такої особи перейшов і обов`язок сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 12.09.2017 у справі № 21-3078а16.

справа № 160/7681/18

74. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі № 160/76181/18 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 10.09.2018 №1049066-1308-0461, №1049067-1308-0461 від 10.09.2018, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата для фізичних осіб за податкові періоди 2016-2018 на загальну суму 589 129,53 грн.

75. У рішенні суду зазначено:

- в судовому засіданні встановлено, що право власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_6 , припинилось за позивачем у 2016 році на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 10.03.2016;

- таким чином, суд приходить до висновку, що з моменту переходу права власності на об`єкт нерухомого майна м. Дніпропетровськ АДРЕСА_6 , до нового власника, до такої особи перейшов і обов`язок сплачувати податок на землю або орендну плату за земельну ділянку;

- на думку суду, та обставина, що Дніпропетровська міська рада за заявою позивача не здійснила дій щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з позивачем, не може бути підставою для покладення на позивача обов`язку сплачувати орендну плату після переходу права власності на нерухоме майно до іншої особи.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

76. Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є землекористувачі.

77. Особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу (пункт 269.2 статті 269 ПК України).

78. Згідно підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

79. Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті ПК України).

80. Порядок обчислення плати за землю врегульований статтею 286 ПК України.

81. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК України).

82. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (пункт 286.5 статті 286 ПК України).

83. Згідно пункт 286.6 статті 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

84. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

85. Строк сплати плати за землю визначено статтею 287 ПК України.

86. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (пункт 287.1 статті 287 ПК України).

87. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПК України).

88. Відповідно до пункту 287.6 статті 287 ПК України:

- в редакції з 01.01.2015: при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку;

- в редакції до 01.01.2015: при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

89. Пунктом 287.7 статті 287 ПК України визначено, що у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

90. Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу (пункт 287.10 статті 287 ПК України).

91. Відповідно до пункту 291.2 статті 129 Глави 1 Розділу ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

92. Згідно підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

орендна плата

93. Порядок нарахування та сплати орендної плати за землю врегульовано статтею 288 ПК України.

94. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

95. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 ПК України).

96. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПК України).

97. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

98. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України).

99. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункт 288.7 статті 288 ПК України).

100. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

101. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону № 161-XIV).

102. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (стаття 5 Закону № 161-XIV).

103. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону № 161-XIV).

104. Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

105. Згідно із статтею 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

106. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом статтею (17 Закону № 161-XIV).

107. Статтею 31 Закону № 161-XIV встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

108. Відповідно до частини першої, дев`ятої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

109. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти (частина перша статті 120 ЗК України).

110. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України).

111. Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

112. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 126 ЗК України).

113. Відповідно до часини першої та третьої статті 510 ЗК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

114. Статтею 520 ЦК України встановлено, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

115. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (стаття 521 ЦК України).

116. Відповідно до статті 513 ЦК:

- правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові;

- правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

117. Вирішуючи заявлений спір по суті, суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності у нього обов`язку по сплаті орендної плати на підставі договору від 22.07.2010, оскільки позивач не набув права орендаря, договір про заміну боржника в зобов`язанні в порядку статей 513, 520, 521 ЦК України не укладався та згідно статей 125,126 ЗК України не реєструвався.

118. При цьому, відповідно до статей 7, 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі від 22.07.2010 є припиненим.

119. Згідно вказаних норм договором, який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований така будівля або споруда. Договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

120. При цьому, позивач набув права користування земельною ділянкою на тих самих умовах, які існували для попереднього власника - а саме набув право на укладення договору оренди.

121. Автоматичний перехід прав орендаря земельної ділянки комунальної форми власності, якій не передбачає відповідної реєстрації речового права, чинним законодавством не передбачено.

122. За загальним правилом пункту 287.1 статті 287 ПК України землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

123. Відсутність зареєстрованого права власності або користування земельною ділянкою за новим власником нерухомого майна не є підставою для звільнення від сплати земельного податку, такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 16.04.2019 у справі № 826/27838/15.

124. Оскільки у позивача виникло право користування земельною ділянкою, яке має бути оформлено договором оренди без проведення аукціону, та позивач фактично використовує земельну ділянку, суд дійшов висновку про наявність у позивача у спірні періоди обов`язку по сплаті земельного податку.

125. Надаючи оцінку доводам позивача про його звільнення від плати за землю у зв`язку із обранням спрощеної системи оподаткування, суд зазначає, що вказані доводи можуть розглядатись у разі вирішення питання про обов`язок позивача сплачувати земельний податок, що не є предметом цього спору.

126. Крім того, спрощена система оподаткування не звільняє суб`єкта господарювання від виконання податкових зобов`язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 частини 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

127. Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності. Можливість звільнення від сплати цього податку за інших умов, наприклад, коли окремо надається в найм будівля, її частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розміщена перелічена нерухомість, не встановлена.

128. За змістом вищевказаних норм ПК України обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

129. Такий зміст правового регулювання відповідає правовому висновку Верховного Суду України, висловленому у постанові від 24.11.2015 у справі № 21-2352а15, в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 826/8244/16.

130. Отже, питання щодо сплати земельного податку у складі єдиного податку має бути розглянуто у разі нарахування позивачеві земельного податку та не є предметом цього спору.

131. Суд зазначає, що за інформацією з Державного земельного кадастру за власником 1/2 частини будівлі автомийки ОСОБА_4 зареєстровано речове право оренди землі.

132. У судовому засіданні представник відповідача не надав відповідь на питання чи нараховувалась ОСОБА_4 , як землекористувачу, плата за землю та в якій формі.

133. При нарахуванні плати за землю вирішення цього питання постане вирішальним, оскільки пунктом 286.6 статті 286 ПК України встановлені правила розподілу суми податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох фізичних осіб, податок нараховується, з урахуванням прибудинкової території, кожному з таких осіб у рівних частинах.

134. У розглянутому спорі позивачу нараховано 80% плати за всю земельну ділянку під будівлею автомийки у формі орендної плати.

135. Надаючи оцінку доводам відповідача про перехід до позивача обов`язку по сплаті орендної плати згідно постанови Верховного Суду України від 12.09.2017 у справі № 21-3078а16, суд зазначає про їх помилковість, оскільки у вказаній справі касаційним судом здійснено висновок про перехід від попереднього власника майна та орендаря земельної ділянки до нового власника об`єкта нерухомості встановленого податковим законом обов`язку зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно.

136. У постанові від 08.06.2016 у справі № 21-804а16 Верховний Суд України зробив висновок про незвільнення нового власника нерухомого майна від сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій воно розташоване, у разі продовження сплати орендної плати попереднім власником нерухомого майна та орендарем земельної ділянки.

137. Постанова Верховного Суду від 03.03.2018 по справі № 904/6296/17 прийнята при вирішенні спору у господарських правовідносинах, у тому числі на підставі акту про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді внаслідок використання земельних ділянок, касаційним судом у цій справі не надавалась оцінка обов`язку нового власника щодо внесення плати за землю на підставі податкового законодавства.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

138. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм права, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову у зв`язку із відсутністю підстав для нарахування позивачеві орендної плати на підставі договору оренди землі від 22.07.2010.

139. При вирішенні питання про нарахування позивачу плати за землю контролюючий орган мав підстави для нарахування земельного податку, під час такого нарахування відповідач мав також надати оцінку сплаті суми земельного податку у складі єдиного податку позивачем за спірні періоди.

140. З огляду на викладене, суд задовольняє заявлений позов повністю із покладенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору.

141. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_3 ; АДРЕСА_7 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856; вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.05.2019 № 248325/1-5353-0461, № 248325-5353-0461, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

3. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 7 880,45 грн.

4. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Повне рішення складено 22.10.2019.

Суддя І.О. Верба