Ухвала суду № 85083399, 22.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2019 року Справа 160/10112/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушенні правового режиму розгляду його заяви від 20.09.2018 року відповідно до порядку ст. 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", ст. 9, 29, 33, 45 Закону України "Про інформацію", зазначивши закон вимоги яких порушено згідно ст. 249 КАС України;

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, що виявилося у не вжитті заходів усунення причин, які породжують подання заяви (запиту) від 20.09.2018 року;

- захистити його права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 20.09.2018 року шляхом їх визнання окремим пунктом рішення;

- захистити його права на інформацію, зазначивши окремим пунктом рішення, що без винесення за результатами розгляду звернення нормативно-правового акту Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради заява від 20.09.2018 року вважається належно розглянутою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Частиною ч. 4 ст. 161 КАС України, визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України, визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 94 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього ( ч. 2 ст. 94 КАС України)

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 94 КАС України).

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 94 КАС України).

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимог до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55 від 07.04.2003р., копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з наданих до позовної заяви документів, позивачем до позовної заяви додано не засвідчену належним чином копію заяви від 20.09.2018 року, при цьому примірника копії заяви від 20.09.2018 року для відповідача (в порушення вимог ч. 1 ст. 161 КАС України) не надано.

Також, відповідно до вимог ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Згідно із ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом позову у даній справі є бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради стосовно порушення процедури розгляду заяви позивача від 20.09.2018 року в порядку встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Згідно статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

З матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що позивач посилається на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 року у справі № 215/5020/18 як на підставу звернення до суду із заявою про витребування доказів.

Зі змісту ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 року, 30.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася в не підкоренні конституційним принципам і не забезпеченні гарантій ст. 33, 46, 48 Конституції України та притягти до адміністративної відповідальності згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради протягом 15-ти днів вжити заходи нормативно-правовим актом для забезпечення належної правової процедури складання довідки про склад сім`ї та усунення причин, які породжують подання заяви від 20.09.2018 року.

Таким чином, станом на час звернення до суду 30.10.2018 року позивачу було відомо про ймовірні порушення Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг процедури розгляду його заяви від 20.09.2018 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що про порушення своїх прав позивач дізнався 30.10.2018 року, при цьому до суду первісно звернувся лише 24.06.2019 року (ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року адміністративний позов було повернуто).

Вдруге позивач звернувся до суду 17.10.2019 року.

Таким чином, позивачем пропущено встановлений шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, при цьому з клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до суду ОСОБА_1 не завертався, доказів поважності пропуску суду не надав.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- надати належним чином завірену копію заяви ОСОБА_1 від 20.09.2018 року (примірник для суду та відповідача);

- клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна