
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
21 жовтня 2019 року Справа № 160/10059/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
16.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в кому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 43145015), у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційної номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , щодо: прийняття, оформлення, направлення рішення у формі листа № 4273/10/04-36-56-80-01 від 19.09.2019 року про надання інформації;
- скасувати рішення у формі листа № 4273/10/04-36-56-80-01 від 19.09.2019 року про надання інформації;
- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 43145015) негайно надати відповідь та письмово повідомити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку відсутні, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 43145015, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , моральну шкоду в сумі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок;
- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 43145015, подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 10-денного строку з момент набрання законної сили рішенням суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, вивчивши подану позовну заяву, встановив, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України, а саме: позивач не обґрунтувала належним чином клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке надала разом з позовною заявою, не надала суду належних письмових доказів в обґрунтування такого клопотання, посилаючись як на підставу звільнення від сплати судового збору на пп. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»; позивач не підтвердив належним чином свою адміністративну процесуальну дієздатність.
Так, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підстави для звільнення позивачів від сплати судового збору визначені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що регламентує пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
4) позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
15) фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору;
21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Водночас, позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на пп. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», але не зазначає жодної з наведених вище підстав, що дають їй право на звільнення від сплати судового збору, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пп. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання, зокрема, позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
При цьому, суд зазначає, що вказана у пп. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» категорія спорів передбачена статтями 1173, 1174 Цивільного кодексу України, а позивач звертається до адміністративного суду за захистом свого порушеного права з позовними вимогами, що відповідають положенням ч. 1 ст. 5 КАС України.
Так, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 1174 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Аналіз викладених вище норм вказує, що пп. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на позивача як підстава для звільнення її від сплати судового збору за подання адміністративного позову.
Тим більше, суд зазначає, що позивач звертається до адміністративного суду з трьома пов`язаними між собою позовними вимогами немайнового характеру, зазначеними у пунктах 1- 3, та позовною вимогою майнового характеру, зазначеною у п. 4 позовних вимог, бо така має грошове вираження у розмірі 75000,00 грн. та її вирішення буде впливати на майновий стан позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.
При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання, зокрема фізичною особою, до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на момент звернення до суду така становить 768,40 грн., а за позов майнового характеру - ставка в 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.), і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 грн.).
Відтак, за подання до адміністративного суду пов`язаних між собою позовних вимог немайнового характеру позивачу слід сплатити 768,40 грн. та за позовну вимогу майнового характеру - 768,40 грн., загалом 1536,80 грн., надати суду оригінал документа про сплату судового збору.
Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання суду документа про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1536,80 грн.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Проте, позивач у своєму клопотанні не посилається на вказані норми, не надає суду належних доказів, що б визначали суду правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі вказаних норм. При цьому, позивач надає суду копію посвідчення № НОМЕР_2 , дата видачі 15.09.2010 року, що дає право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, строк дії якого сплинув 05 лютого 2018 року.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частина 2 ст. 43 КАС України передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона може брати участь у справі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Таким чином, для підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчені копії) тощо.
Водночас, в довіреності на уповноваження громадянина ОСОБА_2 бути представником позивача значаться відомості про паспорт позивача, а саме: паспорт НОМЕР_3 , виданий Дзержинським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 22.03.2001 року, а також ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проте такі не надаються суду на підтвердження вказаних відомостей. Крім того, такі ж відомості позивач зазначає і у позові, проте не надає на їх підтвердження належним чином завірених копій паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера.
З урахуванням викладеного вище та з метою встановлення наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені копії паспорта та ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків - РНОКПП).
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви усунути позивачу шляхом надання суду:
- документа про сплату судового збору у загальному розмірі 1536,80 грн.;
- належним чином завірених копій паспорта та ідентифікаційного номера (РНОКПП).
Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька
Судове рішення № 85083280, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 21.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/10059/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: