Рішення № 85083199, 01.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Справа № 160/6055/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., за участю секретаря судового засідання Дубовика Г.Е., за участю представника позивача – Коваленко О.В., представника відповідача – Каціонової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ Трейд» (далі – ТОВ «АМТ Трейд», позивач) з позовними вимогами до Дніпропетровської митниці ДФС (далі – Митниця, відповідач) та просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 01.04.2019 №UA110000/2019/400029/2.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 16.07.2019.

В судове засідання 16.07.2019 сторони з`явились. Відповідачем було залучено до матеріалів справи відзив на позов, у зв`язку з чим, для надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом та підготовки відповіді на відзив, розгляд справи було відкладено на 23.07.2019.

У відзиві зазначено, що на вимогу митного органу товариством надано відмову у надані додаткових документів, саме тому відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару за резервним методом. Отже, враховуючи право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, митниця, приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів, діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, відтак підстави для скасування її рішення відсутні.

Від позивача до суду 18.07.2019 надійшла відповідь на відзив.

В судове засідання 23.07.2019 сторони з`явились. Представником відповідача було долучено до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив, у зв`язку з чим, для надання можливості позивачу ознайомитись із запереченнями, розгляд справи було відкладено на 02.08.2019.

В судове засідання 02.08.2019 сторони з`явились. На обговорення сторін поставлено питання про закриття підготовчого засідання. Сторони не заперечували.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання 26.09.2019 сторони з`явились. Представники сторін надали свої пояснення. Позивач просив позовні вимоги задовольнити. Відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Суд ухвалив відкласти розгляд справи на 01.10.2019 для підготовки до судових дебатів.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «АМТ Трейд» та компанією WEIFANG LONGSHAN TYRE CO/, LTD., (Китай) уклало зовнішньоекономічний контракт від 12.12.2018 №LST/6 на поставку товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно пункту 3.1 контракту поставки товару здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках даного контракту.

Позивачем, згідно електронної митної декларації №UA110180/2019/405112, задекларовано шини пневматичні гумові нові з протектором типу «ялинка» з камерою для використання на сільськогосподарських або лісогосподарських машинах, що надійшли в Україну відповідно до вказаного контракту на загальну суму 42 498 доларів США на підставі специфікації від 12.12.2018 №2018-1, інвойсу від 22.01.2019 №LS2018-1 та коносаменту від 31.01.2019 №967781182.

Митна вартість товару була визначена позивачем виходячи із ціни контракту за основним методом на підставі поданих документів.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку відповідача, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України (далі – МК України) митницею були додатково витребувано від позивача транспортні (перевізні) документи з урахуванням перевантаження оцінюваної партії товару на МАЕRSК КАLМАR та договір (угоду, контракт) із третіми особами, що стосуються перевезення товару.

Листом від 29.03.2019 №151 позивач повідомив митницю про те, що не має можливості надати запитувані документи. При цьому, наголошував на тому, що надання таких документів ніяким чином не може вплинути на визначення числових значень митної вартості задекларованих товарів.

Також позивач даним листом повідомив митницю про те, що відповідно до умов контракту від 12.12.2018 №LST/6, специфікації до нього від 12.12.2018 №2018/19-1 поставка Товару здійснювалась на умовах FОВ - Qingdao (КНР), згідно правил «Інкотермс-2010». Базис такої поставки покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою мита і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита виконувати інші імпортні митні процедури. Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити товар в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

За умовами договору перевезення між ТОВ «АМТ Трейд» та Global Container Lines Latvija SIA від 15.11.2018 №1511-1/912/2018, у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження зараховується до загальної вартості морського перевезення (фрахту), зазначеного в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт.

Таким чином, в даному випадку перевантаження товару (перевалка) на інше судно не вплинуло вартість перевезення, як чисельну складову митної вартості, тому додаткового документального підтвердження не потребує.

ТОВ «АМТ Трейд» зазначає, що перебувало в договірних відносинах щодо поставки та морського перевезення товару виключно з Global Container Lines Latvija SIA, усі взяті зобов`язання згідно з їх умовами виконано в повному обсязі, будь-яких договорів, угод, контрактів з третіми особами щодо здійснення морського перевезення не укладалось. Тому позивач не має в наявності запитуваних митницею документів.

Як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження вартості товару, позивачем надано митниці документи, передбачені частинами 2, 3 ст.53 МК України, а саме:

- декларацію митної вартості;

- зовнішньоекономічний контракт від 12.12.2018 №LST/6;

- специфікацію до контракту від 12.12.2018 №2018/19-1;

- інвойс від 22.01.2019 №LS2018-1;

- пакувальний лист від 22.01.2019 №LS2018-1;

- комерційну пропозицію від підприємства - виробника від 22.11.2018;

- прайс - лист виробника від 22.11.18.

Для підтвердження країни походження товару надано Сертифікат походження форми А від 28.02.2019 №G193709017650001.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємством надано митниці:

- договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) від 15.11.2018 №1511-1/912/2018;

- заявка на доставлення вантажу від 14.01.2019 №4;

- коносамент від 31.01.2019 №967781182;

- довідка про транспортні витрати від 12.03.2019;

- рахунок на оплату морського фрахту 2 контейнерів від 18.03.2019 №L20768;

- акт виконаних робіт з перевезення від 18.03.19.

ТОВ «АМТ Трейд» платіжним дорученням №197 сплатило компанії Global Container Lines Latvija SIA валютні кошти за послуги морського фрахту у сумі 4400 доларів США, у тому числі 2 200 доларів США згідно рахунку від 18.03.2019 №L20768.

Надані документи у своїй сукупності, на думку позивача, підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Транспортні витрати також підтверджуються наданими документами (договором перевезення морським транспортом (фрахту) від 15.11.2018 №1511-1/912/2018, рахунком на оплату морського фрахту 2 контейнерів від 18.03.2019 №L20768, довідкою про транспортні витрати від 12.03.2019, актом виконаних робіт від 18.03.2019, платіжним дорученням від 02.05.2019 №197 та заявою на купівлю валюти від 02.05.2019 №209,

Із наданих документів вбачається, що вони не мають розбіжностей та протиріч, та у своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості і дозволяють здійснити контроль шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом та провести обчислення митної вартості.

Проте, митницею скориговано митну вартість оцінюваних товарів за другорядним методом – резервним методом та прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/400296/2. Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 239 142,06 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.52 МК України позивачем задекларовано зазначені товари та товар випущений митницею у вільний обіг.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходив з такого.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п.1 ч.1 ст.51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (п.1 ч.2 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч.ч.2 – 4 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст.52 цього Кодексу та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.ст. 345- 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 – 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч.ч.1, 2, 5, 6, 7 ст.54 МК України).

Частинами 1, 2 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає про виявлені розбіжності, які на думку митного органу, унеможливи оформлення задекларованих товарів основним методом.

Згідно з ч.ч. 4 та 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 та 2 ст.52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до приписів ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Тобто, згідно норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В даному випадку, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого до декларування товару, а з оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих позивачем документів.

Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Матеріали справи свідчать про те, що подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати спірні товарні партії та містять достатні відомості про складові їх митної вартості.

Факт ненадання позивачем додатково затребуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позивачем доведено правомірне застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в той час як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних доказів того факту, що подані декларантом документи на підтвердження митної вартості товарів містили розбіжності або суперечності, які б унеможливлювали підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1921 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 24.06.2019 №2790 та які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Керуючись ст.ст.241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару від 01.04.2019 №UA110000/2019/400029/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС на користь ТОВ «АМТ ТРЕЙД» судовий збір у розмірі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 04.10.2019.

Суддя О.В. Маковська