Ухвала суду № 85083153, 21.10.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

21 жовтня 2019 рокуЛуцькСправа № 140/3086/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, заявник) звернулося до суду із заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , платник податків) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заява обґрунтована тим, що 16.10.2019 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 15.10.2019 № 676 «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 15.10.2019 № 89, 90 було здійснено виїзд за адресою здійснення господарської діяльності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , а саме: за адресою господарської одиниці - магазину «Гостинний двір»: АДРЕСА_1 .

До початку перевірки була здійснена контрольна розрахункова операція, придбано 1 пляшку горілки особливої «Суперіор Superior» ТМ «PRIME vodka», містк. 0,25 дм3, за роздрібною ціною 45,00 грн та 1 пачку сигарет з фільтром «L&M» blue за роздрібною ціною 30,00 грн. Особою, що здійснювала розрахунок через реєстратор розрахункових операцій - ФОП ОСОБА_1 , при реалізації горілки роздруковано та видано фіскальний чек №0000005040 від 16.10.2019 на суму 45,00 грн. На реалізовані сигарети фіскальний чек не роздруковано та не видано. У ФОП ОСОБА_1 відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Після пред`явлення службових посвідчень посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області було запропоновано особі, яка проводила розрахунок, продавцю - ОСОБА_1 , ознайомитися з копією наказу на проведення фактичної перевірки та направленнями, а також розписатися в направленнях на перевірку, проте було отримано відмову.

Громадянка ОСОБА_1 поводилася агресивно, намагалася фізично виштовхати із магазину посадову особу ОСОБА_2 , закрити та покинути приміщення магазину. Службовими особами контролюючого органу було здійснено дзвінок у чергову частину Національної поліції і повідомлено про правопорушення та неадекватну поведінку підприємця. Працівники Маневицького ВП ГУ НП у Волинській області, які прибули на виклик, відібрали пояснення у гр. ОСОБА_1 та намагалися стримати вказану громадянку від неправомірних дій.

ФОП ОСОБА_1 ознайомилася з наказом на проведення перевірки та направленнями на перевірку, проте відмовилася від надання відповідної розписки. У зв`язку з цим посадовими особами податкового органу в присутності особи, яка фактично проводила розрахунок (продавця), було складено акт від 16.10.2019 №10/03-20-32-01-20 про відмову вищевказаної особи від підпису у направленні на перевірку, ознайомлення та отримання примірника наказу на перевірку, який вручений платнику податків.

Також вказаною особою було відмовлено в допуску контролюючого органу до проведення перевірки.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

На підставі вищевикладеного о 11 годині 50 хвилин 17.10.2019 Головним управлінням ДПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 .

Зважаючи на вищевикладене, заявник просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою від 18.10.2019 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 10:00 21.10.2019.

21.10.2019 представником відповідача було подало клопотання про закриття провадження у справі з огляду на те, що між заявником та відповідачем наявний спір про право, оскільки відповідач оскаржив в судовому порядку наказ ГУ ДПС у Волинській області від 15.10.2019 № 676 «Про проведення фактичної перевірки».

У судове засідання 18.10.2019 учасники справи учасники не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви без його та відповідача участі.

З урахуванням вимог частини третьої статті 268, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, розгляд заяви про закриття провадження у справі здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області видано наказ від 15.10.2019 № 676 «Про проведення фактичної перевірки».

16.10.2019 з метою проведення перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області на підставі направлень на перевірку від 15.10.2019 № 89, 90 було здійснено виїзд за адресою здійснення господарської діяльності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , а саме: за адресою господарської одиниці - магазину «Гостинний двір»: АДРЕСА_1 .

ФОП ОСОБА_1 ознайомилася з наказом на проведення перевірки та направленнями на перевірку, проте відмовилася від надання відповідної розписки. У зв`язку з цим посадовими особами податкового органу в присутності особи, яка фактично проводила розрахунок (продавця) ФОП ОСОБА_1 , було складено акт від 16.10.2019 № 10/03-20-32-01-20 відмови вищевказаної особи від підпису у направленні на перевірку, ознайомлення та отримання примірника наказу на перевірку, який вручений платнику податків.

Також ФОП ОСОБА_1 було відмовлено в допуску контролюючого органу до проведення перевірки, про що було складено акт № 9/03-20-32-01-20 від 16.10.2019.

17.10.2019 о 11.50 год. в.о. начальника ГУ ЛПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 , що перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , магазину «Гостинний двір».

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Як передбачено абзацами першим, третім пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно із частиною сьомою статті 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Разом з тим, пунктом 2 частини четвертої статті 283 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідної заяви.

Стаття 283 КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

До клопотання про закриття провадження у справі представником відповідача було додано оригінал примірника позовної заяви ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Волинській області щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу від 15.10.2019 року № 676 «Про проведення фактичної перевірки» та скасуванню цього наказу.

На примірнику позовної заяви наявний відтиск штампу канцелярії Волинського окружного адміністративного суду про прийняття цієї заяви 21.10.2019 та вхідним номером 17213/19.

Наведене підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах з огляду на заперечення відповідачем законності проведення перевірки, недопуск до якої й зумовив звернення ГУ ДПС у Волинській області з даною заявою.

Наявність спору про право суд може виявити як до, та і після відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. У разі виявлення наявності спору про право після відкриття провадження у справі за відповідною заявою, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за заявою контролюючого органу.

При цьому, закриття провадження у справі за заявою контролюючого органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Вказана правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 808/2623/17 та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України з огляду на неможливість розгляду заяви контролюючого органу у даній справі в порядку окремого виду адміністративного провадження за наявності спору про право між сторонами у цій справі.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв`язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, тому заявнику необхідно повернути з бюджету судовий збір у розмірі 1921,00 грн, сплачений платіжним дорученням від 17.10.2019 № 210.

Керуючись статтею 238, 239, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника фізичної особи-підприємця Дручок Людмили Миколаївни про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків закрити.

Повернути Головному управлінню ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 43143484) з бюджету судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.), сплачений платіжним дорученням від 17 жовтня 2019 № 210.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ф.А. Волдінер