Рішення № 85083102, 08.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2019 р. Справа № 120/1859/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончик В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Деречи В.О. ,

представника відповідача: Заїки О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

10.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 24.05.2019 року Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області прийнято рішення №30 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого громадянину Росії ОСОБА_1 27.03.2017 року №15309, та вилучено посвідку на постійне місце проживання серії НОМЕР_1 від 29.11.2017 року. На думку позивача, вказане рішення прийнято протиправно, оскільки факт наявності кримінального провадження №42019000000000310 в якому він проходить як свідок, не може вважатися належним доказом того, що його дії становлять загрозу національній безпеці України та громадському порядку в Україні та призводять до порушення прав і законних інтересів громадян України, доки його вина не буде встановлена вироком суду.

Крім того, відповідач прийняв рішення з порушенням "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 року №1983, а саме не забезпечено його належне повідомлення про порушення процедури щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну, а також його не доведено до відома про необхідність з`явитися до органу міграційної служби для надання пояснень.

В зв`язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 24.05.2019 року № 30 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого громадянину Росії ОСОБА_1 27.03.2017 року №15309;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області видати громадянину Росії ОСОБА_1 посвідку на постійне проживання в Україні.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

03.07.2019 року на адресу суду надійшли матеріали для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.07.2019 року.

Ухвалою суду від 23.07.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, в зв`язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача, підготовче судове засідання відкладено на 03.09.2019 року.

30.07.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказував на не обґрунтованість позовних вимог та заперечував проти задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

30.01.2019 до Управління ДМС України у Вінницькій області надійшло подання Управління служби безпеки України у Вінницькій області № 53/5/52-508нт від 29.01.2019 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_1 своїми діями активно сприяв порушенню територіальної цілісності України, зокрема анексії АР Крим, та початку збройної агресії на сході держави.

Пунктами 21-23 Порядку провадження передбачено, що дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати органи ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України " Про імміграцію ", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Відповідно до Постанови КМУ від 26 грудня 2002 р. № 1983, а саме пункту 23 «Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень» ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання, щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Згідно інформації, вказаної у поданні, позивач з 2017 року постійно проживає на території України та здійснює активний збір інформації про електоральні настрої населення з метою можливого зриву виборчого процесу в Україні.

Також, проживаючи на території Російської Федерації ОСОБА_1 керував Ставропольським регіональним відділенням політичної партії «Патріот Росії», приймав участь у проведенні IX всеросійського з`їзду політсили, на якому одноголосно було прийнято постанову про засудження дій української влади по відновленню територіальної цілісності, підтримано анексію АР Крим, доручено всім регіональним відділенням організовувати заходи із сприяння терористичним організаціям «Л/ДНР».

Крім того, апарат ДМС 14.05.2019 отримав лист Державного бюро розслідувань від 06.05.2019 № 01-6023 (вхідний №12832-19) з інформацією про те, що на сьогодні здійснюється кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22019000000000047 від 25.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 110 ККУ (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), фігурантом якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, керуючись положеннями Закону України «Про національну безпеку України», дії громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 створюють загрозу національній безпеці України, а саме захищеності територіальної цілісності та демократичного конституційного ладу України.

Пунктом третім частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію» визначено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні.

Відповідно до підпункту 1 пункту 64, підпункту 4 пункту 72 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.04.2018 №321 (далі - Порядок оформлення), посвідка на постійне проживання скасовується у разі скасування дозволу на імміграцію відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію», а також вилучається, визнається недійсною та знищується.

На підставі вищевикладеного, просили відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 03.09.2019 року, закінчено підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 08.10.2019 року.

13.09.2019 року, на виконання протокольної ухвали суду від 03.09.2019 року, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області надало додаткову інформацію.

У судовому засіданні 08.10.2019 року позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили задовольнити позов, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, з мотивів наведених у письмовому відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

27.03.2017 року Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області, на підставі п.3 ч.3 ст.4 Закону України "Про імміграцію", видано дозвіл № НОМЕР_2 на імміграцію в Україну ОСОБА_1 .

13.07.2017 року позивача документовано посвідкою на постійне місце проживання серії НОМЕР_3 терміном дії безстроково.

29.11.2017 року відповідачем, в порядку обміну у зв`язку з досягненням 45-річного віку, документовано ОСОБА_1 посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_4 терміном дії "безстроково", відповідно до якої він проживає на території України.

29.01.2019 року Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області складено подання №53/5/52-508нт про скасування дозволу на імміграцію ОСОБА_1 .

Зі змісту даного подання встановлено, що Управлінням в ході здійснення оперативної-службової діяльності отримано інформацію про наявність загроз національній безпеці України з боку громадянина РФ ОСОБА_1 .

Управління Служби безпеки України у Вінницькій області встановило, що вказаний іноземець в період з 2010 року по 2016 рік проводив активну громадсько - політичну діяльність на території Російської Федерації на посаді керівника структурних підрозділів підконтрольних російській владі шовіністичних організацій «Патріоти Росії» та «Всеросійський народний фронт». У 2014 році ОСОБА_1 своїми діями активно сприяв порушенню територіальної цілісності України, зокрема анексії АР Крим, та початку збройної агресії на Сході держави. Так, у травні 2014 року у місті Москва (РФ), як керівник Ставропольського регіонального відділення політичної партії «Патріоти Росії», приймав участь у проведенні IX всеросійського з`їзду політсили, на якому одноголосно прийнято постанову про засудження дії української влади по відновленню територіальної цілісності, підтримано анексію АР Крим, доручено всім регіональним відділенням організовувати заходи із сприяння терористичним організаціям «Л/ДНР»

У 2017 році позивач отримав посвідку на постійне проживання в Україні, на даний час перебуває у місті Вінниці. Здійснює збір інформації про електоральні настрої населення з метою можливого зриву виробничого процесу в Україні.

Таким чином, Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, керуючись положеннями Закону України "Про національну безпеку України", встановило, що дії позивача створюють загрозу національній безпеці України, а саме захищеності територіальної цілісності та демократичного конституційного ладу України.

Відповідно до вищевказаного та норм п.3 ст.12 та ст.13 Закону України «Про імміграцію» Управління Служби безпеки України у Вінницькій області вважає, що наявні підстави для прийняття відносно зазначеної особи рішення про скасування дозволу на імміграцію з подальшим вилученням посвідки на постійне проживання.

24.05.2019 року відповідачем, на підставі подання Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 29.01.2019 року №53/5/52-508нт, складений висновок про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1

Також, 24.05.2019 року Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області прийнято рішення № 30 яким скасовано дозвіл від 27.03.2017 року, на імміграцію в Україну громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , на підставі п. 3 ч.1. ст. 12 Закону України "Про імміграцію"

28.05.2019 року позивача в Управлінні Державної міграційної служби України у Вінницькій області ознайомлено з рішенням №30 від 24.05.2019 року, та вилучено посвідку на постійне місце проживання Серії НОМЕР_1 від 29.11.2017року.

Незгода позивача з зазначеним рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначено Законом України "Про імміграцію" від 07.06.2001 № 2491-ІІІ (далі - Закон України № 2491).

Відповідно до статті 1 даного Закону імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.

Дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію (ст.1 цього ж Закону).

Пунктом 19 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983 (далі - Порядок № 1983) встановлено, що рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу діє протягом року від дня його прийняття.

Абзац 4 пункту 19 Порядку №1983 визначає, що особи, яким надано дозвіл на імміграцію, зобов`язані протягом періоду дії дозволу звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, якщо вони перебувають на законних підставах в Україні.

Відповідно до статті 12 Закону України №1983, дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч.1 ст. 6 Закону України №2491 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань імміграції і підпорядковані йому органи: перевіряють правильність оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, відсутність підстав для відмови у його наданні; приймають рішення про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видають копії цих рішень особам, яких вони стосуються.

Пункт 14 Порядку №1983 визначає, що територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку органів перевіряють у місячний термін правильність їх оформлення, з`ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 Закону України "Про імміграцію", надсилають відповідні запити до МВС, органів Національної поліції, регіональних органів СБУ, Робочого апарату Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужби.

МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба проводять відповідно до компетенції у місячний строк після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. Про результати перевірки інформується орган, який надіслав запит.

Як було встановлено судом, під час розгляду заяви позивача про надання дозволу на імміграцію, відповідач, в межах з`ясування питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, надсилав відповідні запити, передбачені п.14 Порядку №1983, у тому числі до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.

На підтвердження зазначеного, в матеріалах справи міститься копія листа запиту до начальника підрозділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 20.02.2017 року за №05/3141, в якому Управління ДМС України у Вінницькій області просило перевірити в межах своєї компетенції вказаних іноземних громадян та осіб без громадянства, в тому числі ОСОБА_1

28.02.2017 року Управління Служби безпеки України у Вінницькій області листом №53/2/64-57нт повідомило, що інформації щодо відсутність підстав для отримання дозволу на імміграцію вказаними у запиті іноземними громадянами та особами без громадянства, в тому числі ОСОБА_1 , не отримано.

Згідно пункту 21 Порядку № 1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Пункт 22 Порядку №1983 визначає, що у разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Як вже було встановлено судом, підставою складання подання №53/5/52-508нт про скасування дозволу на імміграцію громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , Управління Служби безпеки України у Вінницькій області зазначило, що вказаний іноземець в період з 2010 року по 2016 рік проводив активну громадсько - політичну діяльність на території Російської Федерації.

Крім того, здійснено висновок про те, що у 2014 році ОСОБА_1 своїми діями активно сприяв порушенню територіальної цілісності України, шляхом прийняття участі у проведенні IX всеросійського з`їзду політсили, на якому одноголосно прийнято постанову про засудження дії української влади по відновленню територіальної цілісності, підтримано анексію АР Крим.

Тобто, обставини на які посилається Управління Служби безпеки України у Вінницькій області у поданні про скасування дозволу на імміграцію, фактично були наявні на момент розгляду питання про отримання ним дозволу на імміграцію та підлягали перевірці відповідно до пункту 14 Порядку №1983, в тому числі Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області.

В той же час, у відповідь на такі запити, обставин які унеможливлювали надання дозволу на імміграцію ОСОБА_1 виявлені не були.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що інформація політичної діяльності позивача на території Російської Федерації, під час здійснення перевірки, відповідно до п. 14 Порядку №1983, знаходилась в вільному доступі, про що свідчать додатки до подання Управління у вигляді скрін-шотів з мережі інтернет, та не могла бути не враховано та не перевірена під час надання дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 .

Щодо посилання у вищевказаному поданні про збір позивачем інформації про електоральні настрої населення, слід вказати на те, що подання не містить будь-якої мотивації того, що такі дії спрямовані на можливість зриву виборчого процесу в Україні та посягання на територіальну цілісність, а відтак вказана інформація не може бути окремою підставою для скасування дозволу на імміграцію.

Крім того, слід вказати про наявність порушення відповідачем п. 23 Порядку №1983, в частині обов`язку запросити позивача для надання пояснень стосовно порушеного питання про скасування дозволу на імміграцію.

Враховуючи вищезазначене, судом не встановлено, а відповідачем не доведено зворотнього, що наявні підстави, передбачені ст. 12 Закону України "Про імміграцію", для скасування позивачу дозволу на імміграцію, а тому рішення про скасування дозволу на імміграцію є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов в цій частині задоволенню.

Щодо вимоги позивача, про зобов`язання Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області видати громадянину Росії ОСОБА_1 посвідку на постійне проживання в Україні, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Механізм обміну посвідки на постійне проживання врегульований положеннями Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 25.04.2018 далі - Порядок №321).

Згідно з п. п. 1, 2 Порядку №321 посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Пункт 3 Порядку №321 визначає, що посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які мають дозвіл на імміграцію в Україну або до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території.

Оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (п.9 Порядку №321).

Згідно п.12 Порядку №321 для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.

Документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг, територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства ( п.16 Порядку №321).

Відповідно до п.32 Порядку №321 для оформлення посвідки іноземець або особа без громадянства подають такі документи:

- паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України;

- документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником;

- переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;

- копію рішення про надання дозволу на імміграцію;

- документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.

У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування (п.22 Порядку №321).

Згідно п.23 Порядку №321 після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей.

Відповідно до п.24 цього Порядку після перевірки заяви-анкети іноземець або особа без громадянства власним підписом підтверджують правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу.

Видача іноземцеві або особі без громадянства посвідки здійснюється територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб`єктом, який прийняв документи для її оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої), обміну, після пред`явлення паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, в якому на останній вільній сторінці проставляється відмітка про отримання посвідки, зразок якої встановлюється МВС ( п.54 Порядку №321).

Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що після набрання цим рішенням законної сили, рішення Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про надання дозволу на імміграцію ОСОБА_1 залишиться чинне та буде підставою для отримання ним посвідки на постійне проживання.

В той же час, для отримання посвідки на постійне проживання в Україні ОСОБА_1 , необхідно особисто звернутися до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та подати перелік документів, визначених п.32 Порядку №321.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога щодо зобов`язання Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області видати посвідку на постійне проживання в Україні ОСОБА_1 , є передчасною, крім того відсутні підстави вважати, що відповідач за умови дотримання позивачем вимог Порядку №321 буде перешкоджати в реалізації такого права, з огляду на що адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, судові витрати понесені позивачем у розмірі 768,40 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 384,20 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області № 30 від 24.05.2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 37836770) в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі виготовлене 18.10.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович