Рішення № 85082277, 21.10.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/23021/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 р.м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В.,

секретар – Подоляк М.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Вінницької міської ради – Слишинської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вінницької міської ради про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності.

В позовній заяві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: частину однокімнатної квартири загальною площею 33,6 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищезазначена квартира належала позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Біржового контракту №235 міни нерухомості від 21.02.1996 р., зареєстрованого Державним комунальним підприємством «ВООБТІ» 22.02.1996 р. в реєстровій книзі за №585/19749.

Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька, та 03.05.2019 р. звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Домбровської І.Є., однак постановою від 02.08.2019 р. №129/02-31 нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що не визначена частка спадкодавця у спільному майні.

Через відмову нотаріуса позивач не може успадкувати майно, що за життя належало її батьку, тому просить суд визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 33,6 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , становила 1/2 її частину.

22.08.2019 р. у даній справі відкрито провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі, просила суд його задовільнити, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача Вінницької міської ради – Слишинська Н.С. в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтересів інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить однокімнатна квартира загальною площею 33,6 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Біржовим контрактом №235 міни нерухомості від 21.02.1996 р., зареєстрованого Державним комунальним підприємством «ВООБТІ» 22.02.1996 р. в реєстровій книзі за №585/19749 (а.с. 6-9).

06.09.2008 р., після реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , позивач змінила прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого повторно 28.01.2012 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №964 (а.с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 05.02.2019 р. Барським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 19).

03.05.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Домбровської І.Є. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 32).

Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Домбровської І.Є. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.08.2019 р. №129/02-31, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на частку квартири під АДРЕСА_2 , оскільки частка померлого ОСОБА_2 у зазначеній квартирі не визначена (а.с. 23-24).

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, зі змісту ст.ст. 55,124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод убачається, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 р. за №20, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Враховуючи зазначене вище та визнання відповідачем позову, беручи до уваги, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , їх частки у праві спільної сумісної власності не визначені та згідно ст. 370 ЦК України вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 370 ЦК України, суд,

ст.ст. 5, 12, 81, 89, 206, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності, задовільнити.

Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 33,6 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , становила 1/2 (одну другу) її частину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач Вінницька міська рада, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 25512617.

Суддя Ю.В. Медяна