Ухвала суду № 85081056, 15.10.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.10.2019 р. Справа№ 914/1664/18

За скаргою: державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль Львівської області, на дії (бездіяльність) Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про: - визнання неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т., а саме, щодо винесення Постанови про арешт майна боржника від 04.09.2019 року при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303 боржником по якому є Державне підприємство «Львіввугілля»; -визнання недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про арешт майна боржника від 04.09.2019р. винесену при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303 боржником по якому є Державне підприємство «Львіввугілля»; -зобов`язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. усунути порушення - зняти арешту з усього рухомого і нерухомого майна ДП «Львіввугілля» накладеного при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303

у справі №914/1664/18

за позовом: державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород Київської області,

до відповідача: державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль Львівської області,

про: стягнення 711674973,42 грн (з яких: 589193554,09 грн. заборгованість, 23275,93 грн пеня, 24174360,48 грн три проценти річних та 98074482,92 грн. інфляційні втрати).

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

За участю представників сторін:

скаржника: ОСОБА_1 – представник; Стреченюк В.В. – представник;

стягувача: не з`явився;

відділу ДВС: не з`явився;

На розгляд Господарського суду Львівської області від державного підприємства «Львіввугілля» надійшла скарга на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т., в якій скаржник просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т., а саме, щодо винесення Постанови про арешт майна боржника від 04.09.2019 року при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303 боржником по якому є Державне підприємство «Львіввугілля»; визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про арешт майна боржника від 04.09.2019р. винесену при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303 боржником по якому є Державне підприємство «Львіввугілля»; зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. усунути порушення - зняти арешту з усього рухомого і нерухомого майна ДП «Львіввугілля» накладеного при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303.

Ухвалою суду від 02.10.2019 скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 15.10.19.

В судове засідання 15.10.19 стягувач (позивач) не з`явився, причин неприбуття не повідомив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.

В судове засідання 15.10.19 представник боржника (відповідача) та відділу ДВС з`явилися. Подану скаргу обґрунтовує тим, що на момент винесення постанови про арешт майна боржника головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. були відомі обставини та норми чинного законодавства, в т.ч., Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств», згідно якого тимчасово, до 1 січня 2022 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях. Відтак, державний виконавець зобов`язаний був зупинити виконавче провадження та не накладати арешти на майно ДП «Львіввугілля».

У зв`язку з наведеним підприємство просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т., а саме: щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 04.09.2019 при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303 боржником по якому є Державне підприємство «Львіввугілля»; - визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про арешт майна боржника від 04.09.2019 винесену при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303 боржником по якому є Державне підприємство «Львіввугілля»; - зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. усунути порушення - зняти арешт з усього рухомого і нерухомого майна ДП «Львіввугілля» накладеного при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303.

В судове засідання 15.10.19 державний виконавець не з`явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, що підтверджується долученою до матеріалів справи роздруківкою, яка підтверджує надіслання ухвали суду електронною поштою, вимог ухвали суду не виконав, проти скарги не заперечив.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідно до частини першої та другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи наведені законодавчі норми, суд зобов`язаний розглянути подану скаргу у строки, передбачені законом, а тому вважає за необхідне розглядати подану скаргу без участі представників стягувача та виконавця за наявними у матеріалах справи доказами.

Так, суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.11.2018 у справі №914/1664/18 за позовом державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення 711674973,42 грн. (з яких: 589193554,09 грн. заборгованість, 23275,93 грн. пеня, 24174360,48 грн. три проценти річних та 98074482,92 грн. інфляційні втрати) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з державного підприємства «Львіввугілля» на користь державного підприємства «Регіональні електричні мережі» 628 102 724,88 грн. заборгованості, 27 684 279,01 грн. три проценти річних, 98 223 109,52 інфляційних втрат, 116 287,97 грн. пені та 616 700,00 грн. - відшкодування витрат на оплату судового збору.

На виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1664/18 від 21.12.2018 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. винесено постанову про арешт майна боржника від 04.09.2019 (ВП № 59949303), якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, окрім майна зазначеного у статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору 830 217 411,52грн.

Згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» тимчасово, до 1 січня 2022 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодження здоров`я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Даним Законом внесено зміни в Закон України «Про виконавче провадження».

Так, заявник звернувся до суду з даною скаргою, адже вважає дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назоровця А. Л. незаконними і необґрунтованими, оскільки, державний виконавець зобов`язаний був зупинити виконавче провадження та не накладати арешти на майно ДП «Львіввугілля».

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги за скаргою є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При постановленні ухвали, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституціє України, цим і Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятим и відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанні. Тобто, примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способом, які визначено законом. При цьому, Закон України «Про виконавче провадження», зобов`язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії в певній послідовності неупереджено, ефективно, своєчасно, в повному обсязі та не допускати порушення прав та інтересів як стягувача так і боржника.

Стаття 339 Господарського процесуального кодексу України передбачає право на звернення із скаргою до суду. Так, даною статтею встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як встановлено з матеріалів справи, 04.09.2019 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. на виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1664/18 від 21.12.2018 про стягнення з Державного підприємства «Львіввугілля» на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» 628 102 724,88 грн заборгованості, 116 287,97грн - пені, 27 684 279,01 грн - 3% річних та 98 223 109,52 грн - інфляційних втрат та 616 700,00 грн судового збору винесено постанову про арешт майна боржника (ВП № 59949303) на все рухоме та нерухоме майно ДП «Львіввугілля».

Дана постанова надійшла на адресу ДП «Львіввугілля» 19.09.19 вх.32-396.

Згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» тимчасово, до 1 січня 2022 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодження здоров`я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Даним Законом внесено зміни в Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 14 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств».

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Вугледобувне підприємство – гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, щ о виконують допоміжні функції.

Так, згідно виписки з ЄДР юридичних та фізичних осіб основним видом діяльності ДП «Львіввугілля» є добування кам`яного вугілля (05.10).

Згідно п.2.2. Статуту ДП «Львіввугілля» основним напрямком діяльності підприємства є добування та збагачення кам`яного вугілля.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 34 наведеного Закону визначено перелік обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, однією з яких згідно п.14 цієї статті є належність боржника до вугледобувних підприємств.

Закон України «Про виконавче провадження» не ставить цю обставину в залежнісгь від характеру заборгованості і строку її виникнення та не передбачає обов`язку державного виконавця з`ясовувати характер заборгованості.

Отже, факт віднесення боржника до вугледобувних підприємств є достатньою підставою для обов`язкового зупинення виконавчого провадження, згідно вказівки п.14 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Скаржником долучено до матеріалів справи, заяви №8.1/123 від 23.01.2019, №8.1/770 від 11.05.2019 подані до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зупинення виконавчих проваджень в порядку ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності вугледобувних підприємств».

Відтак, суд погоджується з твердженням скаржника, що на момент винесення постанови про арешт майна боржника Головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцю А.Т. були відомі обставини, за яких він зобов`язаний був зупинити виконавче провадження та не накладати арешти на майно ДП «Львіввугілля».

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи скаржника правомірними, а тому скарга підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись статтями 4, 18, 234, 339, 340, 341, 342, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу державного підприємства «Львіввугілля» на дії (бездіяльність) Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України – задоволити.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 04.09.2019 при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303, боржником по якому є Державне підприємство «Львіввугілля».

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про арешт майна боржника від 04.09.2019р. винесену при виконанні виконавчого провадження ВП №59949303, боржником по якому є Державне підприємство «Львіввугілля».

4. Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. усунути порушення - зняти арешт з усього рухомого і нерухомого майна ДП «Львіввугілля».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені розділом IV Господарським процесуальним кодексом України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 21.10.2019

Суддя Березяк Н.Є.