Рішення № 85080842, 22.10.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"22" жовтня 2019 р. Справа № 924/384/19

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Мельницькій Н.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРЕЛІТАГРО", с. Михнів Ізяславського району Хмельницької області

про стягнення 84 922,00грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРЕЛІТАГРО", с. Михнів Ізяславського району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", м. Київ

про визнання недійсними специфікації №СП-КАС008944/1 від 01.12.2015 року та специфікації №СП-КАС008944/2 від 13.04.2016 року до Договору поставки №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015 року

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Федонюк Г.С. - згідно ордеру №012300 від 09.09.19р.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання, стислий виклад позицій сторін.

23.04.2019 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРЕЛІТАГРО", с. Михнів Ізяславського району Хмельницької області про стягнення 84 922,00грн. боргу, який виник в результаті неналежного виконання відповідачем договору поставки №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015р.

Ухвалою суду області від 23.05.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/384/19 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 24.06.2019р. здійснено перехід у справі №924/384/19 зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання.

19.06.2019р. (18.06.2019р. згідно поштового штампу на конверті) на адресу суду Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "УКРЕЛІТАГРО", с. Михнів Ізяславського району Хмельницької області подало зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", м. Київ про визнання недійсними специфікації №СП-КАС008944/1 від 01.12.2015 року та специфікації №СП-КАС008944/2 від 13.04.2016 року до Договору поставки №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015 року.

Як на підставу зустрічних позовних вимог відповідачем зазначено, що директор – Корнійчук ОСОБА_1 , який діяв згідно Статуту, на момент підписання договору поставки №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015 року та специфікацій до нього, мав обмеження щодо укладення договорів. Вказано, що про такі обмеження позивачу було відомо, оскільки в договорі поставки в преамбулі вказано, що ОСОБА_2 діє на підставі Статуту.

Ухвалою суду від 15.07.2019р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні 09.09.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) згідно заяви №2309/1 від 23.09.2019р. просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності позивача. У поданій відповіді на відзив просить суд задовольнити первісні позовні вимоги, оскільки вони підтвердженні наданими доказами. Зазначає, що позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, однак відповідач оплату за товар, в тому числі плату за користування вагонами як передбачено умовами договору, здійснив не в повному обсязі. Заперечує щодо задоволення зустрічного позову. Як на підставу заперечень вказує, що сторонами було погоджено всі істотні умови договору та вчинено дії, які свідчать про схвалення умов договору, а саме прийняття та передавання товару. Звертає увагу, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) не надав жодних доказів, які б свідчили про обізнаність позивача (відповідача за зустрічним позовом) щодо обмеження директора стовно укладання договорів. Акцентує, що витяг з ЄДРЮОФОПГФ даних про наявність обмежень щодо представництва від імені відповідача не містить. Просить суд застосувати до зустрічних позовних вимог строк позовної давності, про що було подано відповідну заяву.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні, у поданому відзиві та додаткових поясненнях по справі заперечує щодо задоволення первісних позовних вимог. Вказує на їх необґрунтованість та безпідставність. Звертає увагу на проведення розрахунку поверхнево, без вказівки на призначення здійснення платежів в розрізі специфікацій та видаткових накладних. Звертає увагу, що оплату за поставлений товар відповідач здійснив в повному обсязі. Щодо оплати за користування вагонами, то зазначає, що позивачем рахунки на їх оплату, крім трьох на суму 37 748,95грн., 10 000,00грн. та 23 785,31грн., виставлені не були, а позивач доказів їх направлення не надав. Підтримує заявлений зустрічний позов. Просить суд задовольнити зустрічні позовні вимоги та визнати недійсними специфікації до договору поставки, оскільки директор щодо підписання зазначеного договору поставки мав обмеження згідно статуту.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю компанія „Укрелітагро” зареєстровано за юридичною адресою: 30346, Хмельницька область, Ізяславський район, с. Михнів, вул. Центральна, буд. 64, код ЄДРПОУ 30868790.

Відповідно до Статуту ТОВ "Укрелітагро", до компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, надання директору товариства дозволу на укладення договорів, якщо сума договору становить або перевищує понад 100 (сто) тисяч гривень. Надання директору дозволу на підписання договорів купівлі-продажу (поставки), виконання робіт (надання послуг) або специфікацій до вказаних договорів, якщо сума таких договорів (специфікацій до договорів) становить або перевищує понад 100 (сто) тисяч гривень. Надання директору дозволу на підписання специфікацій до договорів купівлі-продажу, виконання робіт (надання послуг) незалежно від суми таких специфікацій, якщо загальна сума попередньо підписаних протягом поточного календарного року специфікацій по контрагенту становить або перевищує понад 100 (сто) тисяч гривень.

Керівництво поточною діяльністю товариства здійснює його виконавчий орган – директор товариства. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що належать до компетенції зборів (п. 17.1 статуту).

Пунктом 17. 3 статуту передбачено, що директор без доручення діє від імені товариства, представляє його інтереси в інших підприємствах, організаціях та державних органах, укладає від його імені правочини, а також здійснює інші дії з оперативного керівництва роботою товариства. Директор вправі укладати договори, передбачені п. 16.4.19 статуту, лише після отримання дозволу зборів учасників на укладення такого договору.

01.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна", м. Київ (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю компанія „Укрелітагро” (далі - покупець) було укладено договір поставки №ДГ-КАС008944 (далі - договір), за умовами сторони передбачили, що постачальник зобов`язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) покупцеві товар, зазначений у специфікації (специфікаціях) до договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1 договору).

Найменування та кількість товару, вид упаковки зазначається у специфікації (специфікаціях) до договору (п. 1.2 договору).

При виконанні постачальником своїх зобов`язань відносно поставки товару допускається відхилення (толеранс) в кількості фактично поставленого товару (п.2.6 договору).

Відповідно до п. 2.8. договору, при поставці товару на умовах СРТ або FCA обов`язок постачальника поставити товар вважається виконаним з моменту передачі товару першому перевізнику, з цього моменту до покупця переходить право власності та покупець несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару, в тому числі покупець несе ризик природної втрати пов`язаної з його перевезенням.

Датою поставки товару вважається, у випадку відвантаження залізничним транспортом, - дата прийняття вантажу до перевезення в електронній накладній (графа номер 56 накладної) та/або дата календарного штемпеля станції відправлення (у випадку оформлення перевізного документа у паперовій формі) при здачі товару перевізнику.

Згідно п. 2.9. договору, при поставці товару на умовах EXW обов`язок продавця передати товар вважається виконаним з моменту надання товару у розпорядження покупця (одержувача) в місці поставки товару, з цього моменту до покупця переходять ризик втрати (в тому числі природної втрати) та пошкодження товару.

Датою поставки партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній та яка відповідає передачі товару покупцю або одержувачу, який визначений покупцем.

Пунктом 2.17 договору, сторони визначили, що покупець протягом одного (1) дня з дня отримання видаткових накладних від постачальника, щодо поставленого товару, підписує їх, скріплює печаткою та один примірник видаткової накладної надсилає (повертає) постачальнику рекомендованим або цінним листом або передає під розписку.

Ціна товару зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (п. 3.1 договору). Загальна сума даного договору визначається як сума вартості товару, передбаченого у всіх специфікаціях, підписаних до даного договору (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

товар постачається на умовах повної попередньої оплати, якщо сторони не погодили інше у відповідній специфікації (п. 3.3.1 договору); у разі поставки товару залізничним транспортом на умовах FCA (франко-перевізник), відшкодувати (оплатити) витрати постачальника, пов`язані з доставкою товару залізничним транспортом до станції призначення в порядку передбаченому цим договором (п.3.3.2 договору).

Покупець зобов`язаний повністю оплатити товар, що підлягає поставці за відповідною специфікацією, протягом трьох (3) днів із дня підписання сторонами такої специфікації, якщо сторони не погодять інший строк оплати у самій специфікації (пункт 3.4 договору).

Згідно п. 3.6 договору, при поставці товару залізничним транспортом на умовах FCA (франко-перевізник) постачальник забезпечує укладання договору (ів) перевезення та інших договорів пов`язаних із перевезенням (доставкою товару) на ризик та за рахунок покупця. При цьому зазначені договори можуть бути укладені відправником (вантажовідправником) товару.

Покупець протягом 5 (п`яти) днів з дати поставки відшкодовує (оплачує) витрати постачальника пов`язанні із транспортуванням товару до пункту призначення (станції призначення), що визначається відповідно до транспортних інструкцій покупця. Зазначені витрати включають, але не обмежуються, тариф на перевезення вантажів (залізничний тариф, тощо), послуги з організації перевезень вантажів в спеціальному рухомому складі, експедиторські послуги, тощо.

Пунктом 3.7 договору, сторони передбачили, що при відвантаженні товару залізничним транспортом на умовах FCA (франко-перевізник) у належному відправнику або орендованому відправником рухомому складі, покупець протягом 5 (п`яти) днів з дати поставки сплачує постачальнику плату за користування рухомим складом в розмірі визначеному у специфікаціях.

Відповідно до п. 3.8 договору, в разі якщо товар був попередньо оплачений покупцем, то витрати постачальника на транспортування, що передбачені п. 3.6, та плата за користування рухомим складом, що передбачена п. 3.7., оплачуються (відшкодовуються) за рахунок сплаченої попередньої оплати за товар, а якщо цих коштів (попередньої оплати за товар) не достатньо, то оплата (відшкодування) здійснюється в загальному порядку, що обумовлений у п. 3.6. та п. 3.7 цього договору.

Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.9 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2016р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п. 5.6 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до специфікації від 01.12.2015р. №СП- КАС008944/1 до договору поставки (надалі – специфікація 1), сторони визначили, що поставці підлягали добрива рідкі азотні (КАС) у кількості 1 224,000 тони за ціною за одиницю – 5 583,33грн. на загальну суму 8 200 800,00 грн. (з ПДВ).

Загальна вартість товару, який поставляється по даній специфікації визначається в залежності від кількості фактично поставленого товару з урахуванням толерансу, погодженого сторонами в п. 2.6 договору (п.2 специфікації 1).

Пунктами 3, 4 специфікації сторони встановили, що умови (базис) поставки товару: FCA станція Черкаси (код станції 4242206), Одеська залізниця. Покупець здійснює попередню оплату товару, що поставляється за специфікацією №СП- КАС008944/1 від 01.12.2015р. в розмірі 8 200 800,00грн., в тому числі ПДВ – 1 366 800,00грн., в строк до 08.12.2015 року.

Покупець зобов`язаний відшкодувати витрати постачальника, пов`язані з доставкою товару залізничним транспортом до станції призначення на підставі виставлених рахунків-фактур у встановлені строки (п. 5 специфікації 1).

Відповідно до специфікації від 13.04.2016р. №СП-КАС008944/2 до договору поставки (надалі – специфікація 2), сторони визначили, що поставці підлягали добрива рідкі азотні (КАС) у кількості 274,900 тони на загальну суму 1 894 061,00 грн. Загальна вартість товару, який поставляється по даній специфікації визначається в залежності від кількості фактично поставленого товару з урахуванням толерансу, погодженого сторонами в п. 2.6 договору (п.2 специфікації 2). Умови (базис) поставки товару: EXW с. Михнів, Ізяславський район, Хмельницька область, EXW с. Котелянка, Полонський район Хмельницька область.

Специфікації підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до: видаткової накладної №РН-0221031 від 21.02.2016р. постачальником поставлено товару (в т.ч. компенсація залізничного тарифу, плата за користування вагонами) на суму 1 379 088,94грн.; видаткової накладної №РН-0308033 від 08.03.2016р. поставлено товару (в т.ч. компенсація залізничного тарифу, плата за користування вагонами) на суму 1 228 395,31грн.; видаткової накладної №РН-0321079 від 21.03.2016р. поставлено товару (в т.ч. компенсація залізничного тарифу, плата за користування вагонами) на суму 464 225,92грн.; видаткової накладної №РН-0324039 від 24.03.2016р. поставлено товару (в т.ч. компенсація залізничного тарифу, плата за користування вагонами) на суму 1 307 521,52грн.; видаткової накладної №РН-0401021 від 01.04.2016р. поставлено товару (в т.ч. компенсація залізничного тарифу, плата за користування вагонами) на суму 325 781,06грн.; видаткової накладної №РН-0403005 від 03.04.2016р. поставлено товару (в т.ч. компенсація залізничного тарифу, плата за користування вагонами) на суму 921 751,82грн.; видаткової накладної №РН-0410014 від 10.04.2016р. поставлено товару (в т.ч. компенсація залізничного тарифу, плата за користування вагонами) на суму 910 843,04грн.; видаткової накладної №РН-0415075 від 15.04.2016р. поставлено товару на суму 469 484,60грн.; видаткової накладної РН-0419044 від 19.04.2016р. поставлено товару на суму 273 119,60грн.; видаткової накладної №РН-0421051 від 21.04.2016р. поставлено товару на суму 263 887,00грн.; видаткової накладної №РН-0422053 від 22.04.2016р. поставлено товару на суму 263 473,60грн.; видаткової накладної №РН-0425056 від 25.04.2016р. поставлено товару на суму 549 684,20грн.

Видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Згідно банківських виписок по особовому рахунку відповідачем здійснено оплату згідно договору поставки: 10.12.2015р. на суму 8 200 800,00грн.; 16.03.2016р. на суму 37 748,95грн.; 23.03.2016р. на суму 10 000,00грн. та 23 785,31грн.

01.11.2018р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про виконання грошового зобов`язання за Договором поставки №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015р. шляхом перерахування грошових коштів в сумі 84 922,35 грн. на користь позивача протягом семи днів з дати пред`явлення вимоги, яка отримана, відповідно до даних сервісу відстеження поштових відправлень АТ "Укрпошта", 05.11.2018р.

У зв`язку із частковою оплатою вартості поставленого та отриманого товару за договором №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача стягнення 84 922,00грн. боргу.

Під час розгляду справи відповідачем подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсними специфікації №СП-КАС008944/1 від 01.12.2015 року та специфікації №СП-КАС008944/2 від 13.04.2016 року до Договору поставки №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015 року у зв`язку із відсутністю в директора товариства дозволу зборів учасників товариства на їх підписання.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015р. відповідно до якого позивач зобов`язався передати (поставити) в обумовлені строки (строк) відповідачу товар, зазначений у специфікації (специфікаціях) до договору, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до аналізу умов договору, судом враховано, що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані нормами закону щодо договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до умов договору сторони визначили, що оплата товару здійснюється шляхом повної попередньої оплати.

Згідно п.п.3.4, 3.6, 3.7 та 3.8 договору сторони визначили порядок розрахунків за договором щодо поставленого товару та понесених витрат позивача пов`язаних із транспортуванням. В тому числі, що витрати постачальника на транспортування та плата за користування рухомим складом, оплачуються (відшкодовуються) за рахунок сплаченої попередньої оплати за товар, а якщо цих коштів (попередньої оплати за товар) не достатньо, то оплата (відшкодування) здійснюється в загальному порядку.

Так, специфікацією 1 сторони передбачили, що відповідач повинен був здійснити повну попередню оплату в сумі 8 200 800,00грн. до 08.12.2015 року. Враховуючи положення п. 3.4 договору поставки відповідач повинен був здійснити оплату товару протягом 3-х днів із дня підписання специфікації 2, тобто з 13.04.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано (в т.ч. щодо витрат компенсації залізничного тарифу та плати за користування вагонами, які передбачені договором поставки), а відповідачем прийнято товар (в т.ч. витрати компенсації залізничного тарифу та плати за користування вагонами) на загальну суму 8 357 256,61грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їхніх печаток видатковими накладними. Отримання товару не оспорується відповідачем.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено обов`язок відповідача своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений товар у встановлений як в договорі поставки так і в невід`ємній до нього частині – специфікації, строк.

Проте, оплату за отриманий згідно з договором поставки товар, відповідач здійснив лише частково. Так, ним було сплачено 10.12.2015р. - 8 200 800,00грн.; 16.03.2016р. - 37 748,95грн.; 23.03.2016р. -10 000,00грн. та 23 785,31грн., а всього – 8 272 334,26грн., що підтверджується банківською випискою особового рахунку по здійснених операціях позивача.

Доказів оплати товару згідно договору в повному обсязі матеріали справи не містять, а сторонами на час розгляду справи не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору поставки становить 84 922,35грн.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд, дослідивши матеріали справи, враховує наступне.

Згідно приписів ст.11 Цивільного кодексу, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю чи в частині.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом взято до уваги, що відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно із статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Таким чином, судом враховано, що правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. При цьому схвалення може відбутися як у формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2019р. по справі №920/346/18.

Так, судом взято до уваги, що за даним договором в тому числі специфікаціями, сторонами вчинялись дії по їх схваленню (отримання – передача товару, згідно видаткових накладних; перерахування коштів).

Щодо компетенції директора, то судом також враховано, що в силу приписів цивільного законодавства орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. В той же час, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Разом з тим, судом звернуто увагу, що обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. При цьому, тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Зважаючи на викладене, доводи відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо недійсності специфікацій з огляду на відсутність в директора дозволу зборів учасників товариства на їх підписання, судом оцінюються критично, оскільки матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено наявність обставин згідно яких підтверджується обізнаність позивача (відповідача за зустрічним позовом) про наявність обмеження щодо підписання певних видів договорів товариства у директора, який діє від його імені без довіреності.

Крім того, судом також взято до уваги, що відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно ч.2 ст.189 ГК України, ціна є істотною умовою господарського договору.

Правові наслідки недійсності окремих частин правочину встановлені ст.217 ЦК, згідно з якою недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини, тобто умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним у цілому.

Таким чином, судом враховано, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним у цілому. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2018р. по справі №910/22319/16.

Судом також враховано, що нормами цивільного законодавства встановлено, що договір не може існувати без умов щодо вартості товару. При цьому, відповідно до ст.180 ГК України, без погодження сторонами ціни договору такий договір є неукладений.

В свою чергу, саме специфікації №СП-КАС008944/1 від 01.12.2015 року та №СП-КАС008944/2 від 13.04.2016, які є невід`ємною частиною договору поставки, містять пункт договору щодо вартості товару, в т.ч. ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою, а отже вони не можуть бути визнані недійсними як частина договору, окремо від нього.

З огляду на вищезазначене, у задоволенні зустрічного позову ТОВ компанія "Укрелітагро", с. Михнів Ізяславського району Хмельницької області до ТОВ "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", м. Київ про визнання недійсними специфікації №СП-КАС008944/1 від 01.12.2015 року та специфікації №СП-КАС008944/2 від 13.04.2016 року до Договору поставки №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015 року слід відмовити.

Судом звернуто увагу, що обставини досліджені та проаналізовані в зустрічному позові спростовують доводи відповідача за первісним позовом, оскільки є ідентичними відзиву на нього.

Твердження відповідача про ненадання позивачем обґрунтованого та детального розрахунку суми, що стягується, оскільки до суми боргу включається плата за користування вагонами, а позивач не зазначає її розмір, судом до уваги не приймаються, оскільки видаткові накладні по специфікації 1 (поставка FCA) містять як одиниці виміру вартості залізничного тарифу та плати за вагони, так і загальну суму витрат по них в цілому. При цьому, видаткові накладні по специфікації 2 (поставка EXW), згідно яких було передано лише товар (добрива рідкі азотні (КАС)) таких даних не містять. Тобто, суд, здійснивши їх аналіз, не вбачає за необхідне проводити з`ясування призначення поставленого товару (в т.ч. залізного тарифу та плати за вагони) додатковим детальним розрахунком суми боргу позивача.

Твердження відповідача про проведення попередньої оплати в сумі 8 200 800,00грн. згідно договору лише за сам товар і відсутність, у такому випадку, у відповідача боргу за поставлений товар, а також те, що витрати на транспортування та плата за користування рухомим складом повинні були оплачуватись згідно специфікації та п 3.7. договору на підставі виставлених рахунків, судом також оцінюються критично та до уваги не беруться виходячи із наступного.

Як вбачається з умов договору, зокрема, п.п.3.6, 3.7 договору, відповідач протягом 5 днів з дати поставки оплачує витрати постачальника пов`язанні із транспортуванням товару (залізничний тариф, тощо) до пункту призначення (станції призначення) та протягом 5 днів з дати поставки сплачує постачальнику плату за користування рухомим складом в розмірі визначеному у специфікаціях.

При цьому, відповідно до п. 3.8., якщо товар був попередньо оплачений відповідачем, то витрати позивача на транспортування, що передбачені п. 3.6, та плата за користування рухомим складом, що передбачена п. 3.7., оплачуються за рахунок сплаченої попередньої оплати за товар, а якщо цих коштів (попередньої оплати за товар) не достатньо, то оплата здійснюється в загальному порядку, що обумовлений у п. 3.6. та п. 3.7 договору поставки.

Отже, доводи відповідача за первісним позовом вказані в письмових поясненнях та додаткових письмових поясненнях, судом до уваги вони не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача (позивача за зустрічним позовом) та їх відображення у поданих заявах та письмових поясненнях, суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З огляду на зазначене, судом враховано, що відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання у матеріально-правовому сенсі.

Щодо заяви позивача (відповідача за зустрічним позовом) про застосування строку позовної давності, судом звернуто увагу на наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У п. 2.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 №10 зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Хоча судом не знайдено підстав для задоволення зустрічного позову, в той же час, враховується, що в даному випадку позовна давність сплила з врахуванням наступного.

У постанові від 29.10.2014 року у справі №6-152цс14 Верховний Суд України вказав, що для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

За змістом ч.1 ст.261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому норма ч.1 ст.261 ЦК містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, отже, обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на заявника.

Оскільки заявник як юридична особа набуває та здійснює свої права й обов`язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів.

Відтак, для юридичної особи як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору/специфікації), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №3-1157гс15 від 13.01.2016 року).

Таким чином, строк позовної даності для звернення до суду із даною заявою розпочався з моменту вчинення оскаржуваних специфікацій - 01.12.2015р. та 13.04.2016р., тому станом на даний час сплив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заборгованість відповідача щодо первісних позовних вимог за поставлений товар згідно договору поставки №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015р. заявлена позивачем обґрунтовано та у визначеному ним розмірі – 84 922,00грн. підлягає стягненню з відповідача.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРЕЛІТАГРО", с. Михнів Ізяславського району Хмельницької області про стягнення 84 922,00грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРЕЛІТАГРО", (30346, Хмельницька область, Ізяславський район, с. Михнів, вул. Центральна, буд. 64; код ЄДРПОУ 30868790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2; код ЄДРПОУ 37883328) 84 922,00грн. (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні 00 коп.) основного боргу, 1 921,00грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРЕЛІТАГРО", с. Михнів Ізяславського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", м. Київ про визнання недійсними специфікації №СП-КАС008944/1 від 01.12.2015 року та специфікації №СП-КАС008944/2 від 13.04.2016 року до Договору поставки №ДГ-КАС008944 від 01.12.2015 року відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення” ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.10.2019р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим. (надісл. всім рекомендованим листом з повідомленням про вручення):

1- до справи;

2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2);

3 - відповідачу (30346, Хмельницька область, Ізяславський р-н, с. Михнів, вул. Центральна, буд. 64).