Рішення № 85080173, 10.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2019Справа № 910/9825/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

про стягнення 1452439,20 грн,

за участі представників:

від позивача - Качкурова С.В. (уповноважений представник);

від відповідача - Павлік І.П. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення 1452439,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №210154 від 03.01.2019, відповідач своєчасно та в повному обсязі не здійснив оплату наданих позивачем послуг, внаслідок чого за період з лютого 2019 року по квітень 2019 року за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 1342658,56 грн., яку просить стягнути позивач. Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 74683,35 грн., інфляційні втрати в сумі 27112,85 грн. та 3% річних в розмірі 7984,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9825/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

08.08.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому останній в повному обсязі заперечив проти задоволення позовних вимог зазначивши, що надані позивачем акти приймання-передачання товарної продукції підписані дише позивачем, а відтак оскільки з боку відповідача вказані акти не підписані, на думку останнього, позивачем не доведено фату надання послуг за спірний період.

27.08.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій останній заперечив проти доводів відповідача пославшись на їх безпідставність та зазначив, що позивачем перед поданням позовної заяви до суду було надіслано відповідачу претензію, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Також позивач вказав на те, що в матеріалах справи наявні копії корінців нарядів для підключення та відключення опалення яке здійснювалось за дорученням відповідача. Разом з тим, позивач зазначив, що після відкриття провадження у справі відповідачем було подано заяву про здійснення перерахунку у якій останній просив позивача здійснити перерахунок за період з січня 2019 року по квітень 2019 року.

12.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі, у яких останній зазначив, що відповідачем було порушено умови договору в частині своєчасного подання звітів по фактичному споживанню теплової енергії, що стало підставою для звернення позивача до суду, перерахунок фактично спожитої теплової енергії було здійснено позивачем після відповідного звернення відповідача у серпні 2019, тобто фактично після відкриття провадження у справі, а відтак, нараховані до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати, які розраховані станом на 01.06.2019 мають бути стягнені з відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Судом встановлено, що 03.01.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (позивач, енергопостачальна організація) та Приватним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (відповідач, абонент) укладено Договір №210154 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом вказаного договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.2.1 Договору, енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору.

Згідно з п.п.2.3.1, 2.3.2 Договору, абонент зобов`язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку №1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до договору.

Додатком 1 до договору передбачено, що позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 3045,9 Гкал/рік.

Відповідно до п.3 Додатку №4 до договору, в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищені фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Згідно з п.5 Додатку №4, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду, акт виконаних робіт.

Пунктом 7 Додатку №4 визначено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

За умовами п.5.3 Договору, абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку №1 до договору, а саме не пізніше 28 числа поточного місяця (п.4 Додатку №1).

При відсутності приладу обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена абоненту, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом (п.5.5 Договору).

Згідно з п.6.3.4 Договору, абонент несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в Додатку №4 договору.

Відповідно до п.8.1 Договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2019.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на підставі укладеного між сторонами договору надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у період з лютого 2019 року по квітень 2019 року.

Так, позивач зазначає, що за вказаний період за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 1342658,56 грн., яку він і просить стягнути.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, судом встановлено, що в ході розгляду справи відповідачем було подано позивачу заяву про здійснення перерахунку, вказана обставина підтверджується поясненнями представниками обох сторін.

Так, з наданої позивачем, в ході розгляду справи, довідки про стан розрахунків з відповідачем за період з січня 2019 року по серпень 2019 року вбачається, що станом на момент звернення позивача до суду, за спірний період за відповідачем відсутня заборгованість, крім того, станом на серпень 2019 року за відповідачем наявна переплата за спожиті послуги теплопостачання в розмірі 24375,69 грн. Також вказане підтверджується наявними в матеріалах справи копіями оборотно-сальдової відомості згідно Договору №210154, Актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.08.2019 та підтверджується поясненнями представників сторін.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки матеріалами справи підтверджується, що за спірний період за відповідачем відсутня заборгованість, суд дійшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за період з лютого 2019 року по квітень 2019 року в розмірі 1342658,56 грн.

Разом з тим, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 74683,35 грн, інфляційних втрат в сумі 27112,85 грн та 3% річних в розмірі 7984,44 грн, також не підлягають задоволення з огляду на те, що судом встановлено відсутність, на момент звернення позивача до суду, заборгованості відповідача з оплати поставленої теплової енергії.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір у даній справи виник у зв`язку із неправомірними діями відповідача, що полягають у невиконанні ним власних зобов`язань за договором щодо своєчасного подання позивачу звітів по фактичному споживанню теплової енергії, в тому числі і після отримання надісланої позивачем претензії про сплату заборгованості, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70; ідентифікаційний код 03150071) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) витрати по сплаті судового збору в розмірі 21786 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн 59 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 21.10.2019

Суддя Я.В. Маринченко