Рішення № 85079577, 22.10.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3829/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Чорметремонт", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", смт. Покровське, Дніпропетровська область

про стягнення у розмірі 17 392,50 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Чорметремонт" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" і просить стягнути заборгованість у розмірі 17 392,50 грн, з яких: основний борг у розмірі 14 742,08 грн, пеня у розмірі 2 098,86 грн, 3% річних у розмірі 108,09 грн та інфляційні втрати у розмірі 371,47 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 відповідач отримав 05.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930009623398. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 44/19 від 28.02.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Позивачем нараховано пеню у розмірі 2 098,86 грн, 3% річних у розмірі 108,09 грн та інфляційні втрати у розмірі 371,47 грн за неналежне виконання відповідачем договору купівлі-продажу.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 509, 525, 526, 549, 550, 625, 610-612, 625, 692 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

28.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Чорметремонт" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №44/19, копія якого міститься в матеріалах справи (арк.с.12).

Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця товари (запасні частини до транспортних засобів), а покупець зобов`язується прийняти і сплатити його на умовах даного договору. Тара (упаковка) входить у вартість товару. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій продавцем, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні статті 266 Господарського кодексу України. Товар, прийнятий покупцем по видатковій накладній не підлягає поверненню за ініціативою покупця, окрім випадків його невідповідності якості.

Згідно пункту 2.2 договору, датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на товар, що поставляється.

Пукнтом 2.3 договору встановлено, що товар поставляється на умовах оплати згідно пункту 4.3 даного договору.

Ціни на товар, вказані у рахунку та дійсні до тих пір, поки дійсний рахунок (пункт 2.4 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що орієнтовна сума договору складає 600 000 грн з урахуванням ПДВ.

Остаточна загальна сума договору визначається як сума усіх видаткових накладних, підписаних з обох боків (пункт 4.2 договору).

На виконання умов договору, позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 14 742,08 грн, що підтверджується видатковими накладними №2227 від 12.03.2019 на суму 13 852,66 грн та №2471 від 18.03.2019 на суму 889,42 грн (арк.с.15-16).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату №2358 від 12.03.2019 на суму 13 852,66 грн та №2357 від 18.03.2019 на суму 889,42 грн (арк.с.17-18).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом переказу безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно пункту 4.4 договору, датою і фактом оплата вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія-вимога № 142/19 від 01.08.2019, в якій просить відповідача перерахувати суму заборгованості у розмірі 14 742,08 грн (копія вимоги знаходиться в матеріалах справи, арк.с.29).

На час прийняття рішення, доказів оплати товару сторонами до матеріалів справи не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини купівлі-продажу.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 4.3 договору, строк оплати поставленого товару за накладною № №2227 від 12.03.2019 є таким, що настав 26.03.2019 та за накладною №2471 від 18.03.2019 – 01.04.2019.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 14 742,08 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору визначено, що у разі порушення термінів оплати покупець, в першу чергу, зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом всього часу прострочення.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем останньому нараховано пеню у загальному розмірі 2 098,86 грн:

- за накладною №2227 від 12.03.2019 нараховано пеню у розмірі 1 977,23 грн за період з 27.03.2019 по 22.08.2019;

- за накладною №2471 від 18.03.2019 нараховано пеню у розмірі 121,63 грн період з 02.04.2019 по 22.08.2019.

Враховуючи, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, зважаючи на те, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати поставленого товару, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним. Тому, вимога щодо стягнення пені у розмірі 2 098,86 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у загальному 108,90 грн:

- за накладною №2227 від 12.03.2019 нараховано 3% річних у розмірі 169,64 грн за період з 27.03.2019 по 22.08.2019;

- за накладною №2471 від 18.03.2019 нараховано 3% річних у розмірі 10,45 грн період з 02.04.2019 по 22.08.2019.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що розрахунок позивача є більшим ніж сума, яка зазначена у прохальній частині позовної заяви, тому, з цього приводу суд вважає, що вказана вимога повинна бути задоволена саме у сумі вимог позивача, зазначених у прохальній частині позову у розмірі 108,90 грн.

Також, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у загальному розмірі 371,47 грн:

- за накладною №2227 від 12.03.2019 нараховано інфляційні втрати у розмірі 349,07 грн за період березень – липень 2019;

- за накладною №2471 від 18.03.2019 нараховано інфляційні втрати у розмірі 22,40 грн за період березень – липень 2019.

У пункті 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 вказано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, встановив, що позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат без врахування положень викладених в пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, оскільки позивачем враховано у період нарахування інфляційних втрат місяць, в якому мав бути здійснений платіж.

Таким чином, період нарахування за накладною №2227 від 12.03.2019 становить квітень – липень 2019, а за накладною №2471 від 18.03.2019 – травень - липень 2019.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за накладною №2227 від 12.03.2019, судом встановлено, що сума інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 123,96 грн

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за накладною №2227 від 12.03.2019, судом встановлено, що у період травень - липень 2019 мала місце дефляція (травень 100,7%, червень 99,5%, липень 99,7% – сукупний індекс інфляції становить 99,96%), тому інфляційні витрати за накладною №2227 від 12.03.2019 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у частково, а саме: основний борг у розмірі 14 742,08 грн, пеня у розмірі 2 098,86 грн, 3% річних у розмірі 108,09 грн та інфляційні втрати у розмірі 123,96 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір позивача у розмірі 1 885,71 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" (53600, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Покровське, вул. 40 років Жовтня, 17А, ідентифікаційний код 30699186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Чорметремонт" (49128, м. Дніпро, вул. Максима Дія, 8, кв. 517, ідентифікаційний код 30540303) основний борг у розмірі 14 742,08 грн, пеню у розмірі 2 098,86 грн, 3% річних у розмірі 108,09 грн, інфляційні втрати у розмірі 123,96 грн та судовий збір у розмірі 1 885,71 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 22.10.2019

Суддя Я. С. Золотарьова