Рішення № 8507797, 25.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 р. Справа № 12/181-19/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача Командитного товариства "Єркович і К", вул.С.Стрільців, 16/10, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення неустойки в сумі 383 545,93грн.

Представники:

Від позивача: Буджак В.М., (довіреність №1058/05-17/07-в від 18.07.09р. - головний спеціаліст юридичного відділу)

Від відповідача: Ємчук А.В.-представник, (довіреність № б/н від 05.01.10. )

Учасник судового засідання: заступник голови Фонду комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська Прітчак М.М. , (довіреність № ФКВ-01/23 від 12.01.10р. )

встановив:

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до суду із позовом до командитного товариства "Єркович і К" про стягнення неустойки в сумі 383545,93 грн. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо звільнення приміщення після закінчення строку дії договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2784 від 28.02.06.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов вх.№286 від 21.01.10. Представник стверджує, що з дати набрання чинності рішення суду, яким укладено договір купівлі-продажу, між сторонами припинилися правовідносини, що виникли з договору оренди, а тому у нового власника приміщення вже не виникало обов'язку передавати це майно на баланс виконкому Івано-Франківської міської ради.

В судовому засіданні 18.03.10. представником відповідача подано заперечення на позов вх.№2032 від 18.03.10. із клопотанням про застосування судом наслідків пропуску строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, документи подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

28.02.06. між сторонами даного спору укладено договір №ДО-2784 оренди нежитлових приміщень площею 395,66 кв.м, розташованих в будівлі колишнього дитячого кінотеатру ім. Т. Шевченка за адресою: вул. Січових Стрільців 16, м. Івано-Франківськ, строком до 31.01.07. для використання під заклад організації дозвілля дітей.

Угодою ЖУО-2784-1 від 15.02.07. термін дії договору продовжено на період до 28.02.08.

05.02.08. у зв'язку із закінченням терміну дії договору, керуючись п.6.4. договору та п.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцем направлено на адресу орендаря лист-повідомлення №224/01-12/37-в від 05.02.08. про припинення з 28.02.08. дії договору та звільнення приміщень. Проте відповідач не виконав вимог орендодавця, оскільки відповідно до рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.07. по справі 3/160 між сторонами даного спору укладено договір купівлі- продажу нежитлового приміщення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.08. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.07. по справі 3/160 залишено без змін.

Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 210 ЦК України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

КТ «Єркович і К», виконуючи вимоги укладеного договору купівлі-продажу, 07.03.08. перерахувало на рахунок Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська 914062,80 грн. за придбане приміщення та 14.03.08. зареєструвало в ОКП Івано-Франківське ОБТІ право власності на приміщення площею 395,66 кв.м., які розташовані в будівлі за адресою вул. Січових Стрільців, 16, м.Івано-Франківськ.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.08. по даній справі скасовано рішення попередніх судових інстанцій, а справу направлено на новий розгляд з підстав невірного визначення оцінки відчужуваного об'єкта.

Відповідно до листа Івано-Франківського ОБТІ №339/04/1 від 25.02.10.(а.с.131) з 09.09.08. скасовано реєстрацію права власності КТ «Єркович і К»на приміщення площею 395,66 кв.м., які розташовані в будівлі за адресою вул. Січових Стрільців, 16, м.Івано-Франківськ.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.08. задоволено позов КТ «Єркович і К»про спонукання Івано-Франківської міської ради та Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 395,66 кв.м., що знаходяться на першому, другому поверсі та в підвалі кінотеатру ім.Т.Шевченка по вул. Січових Стрільців, 16 у м.Івано-Франківську.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.09. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.08. у справі №3/160-12/50 залишено без змін, а апеляційні скарги Івано-Франківської міської ради та Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська - без задоволення.

25.09.09. та 15.10.09. відповідачем перераховано на рахунок Фонду комунальної власності територіальної громади кошти за придбане приміщення.

31.12.09., відповідно до витягу №24968622 про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.128), виданого Івано-Франківським ОБТІ, КТ «Єркович і К» набув права власності на нежитлові приміщення по вул. Січових Стрільців, 16 у м.Івано-Франківську.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди №ДО-2784 від 28.02.06. закінчився 28.02.08.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Матеріали справи свідчать про те, що обов"язок щодо звільнення орендованого приміщення з 01.03.08. у відповідача не виник у зв"язку із набуттям права власності на спірне приміщення відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.08. та реєстрації цього права з 14.03.08.

Однак, у зв"язку із скасуванням 08.07.08. Вищим господарським судом України рішень попередніх інстанцій та реєстрації права власності, з 09.09.08. відповідач зобов"язаний звільнити приміщення, яке перебувало у його користуванні.

Відповідач не виконав свого обов"язку щодо звільнення приміщення, який передбачений п.2.4. договору оренди та ст. 785 ЦК України, а отже з 09.09.08. по 31.12.09. безпідставно користувався нежитловим приміщенням, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами з договору купівлі-продажу припинили своє існування.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначені правові наслідки порушення зобов"язання, відповідно до якої у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Правилами ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Виходячи із вимог ч.6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, неустойку відповідач зобов"язаний був сплатити за період з 09.09.08. по 09.03.09.

Приписами ч. 1 ст.223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України , якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Беручи до уваги матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивач довідався про порушення свого права щодо звільнення приміщення з 31.07.08., про що свідчить лист виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за №1405/01-12/07-в "Про нежитлові приміщення в будівлі на вул.Січових Стрільців,16 (а.с.74) та лист ОКП Івано-Франківське ОБТІ від 10.09.08.№2191(а.с.75). Крім того, Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська було відомо з 25.07.08. , тобто дати отримання постанови Вищого господарського суду України від 08.07.08., що підтверджується відміткою на штемпелі вхідної кореспонденції Фонду №1336/03 (а.с.78).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду для захисту порушених прав, оскільки він звернувся до суду 19.11.09. вх.№4720, а тому відповідно до п.4 ст.267 ЦК України, закінчення строку позовної давності до пред"явлення позову є підставою для відмови в позові.

Обставин, які б свідчили про переривання чи зупинення перебігу позовної давності, в справі немає. Позивачем ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не наведено жодних підстав в обгрунтування причин пропуску передбаченого законом строку, та не подано клопотання про його поновлення, а отже у суду відсутні підстави для його поновлення, оскільки відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України строк позовної давності підлягає поновленню судом тільки у разі поважності причин його пропуску.

Правила про позовну давність, відповідно до ст.267 ЦК України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб"єктивного права. Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 12.06.07. у справі П-9/161-16/165-19/231.

За результатами розгляду справи суд встановив, що позовна давність позивачем пропущена і відповідач подав заяву про її застосування, відтак, у позові належить відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.121 Конституції України, ст.ст. 210, 258,261,267,549,610,611, 657,759,763,785 Цивільного Кодексу України, ст.223,232 ГК України, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Виконавчого комітету Івано-франківської міської ради вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76000 (код 04054346) до командитного товариства "Єркович і К"вул.С.Стрільців, 16/10, м.Івано-Франківськ,76000(код 23925746) про стягнення неустойки в сумі 383545,93 грн. відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 25.03.10