Ухвала суду № 85076682, 16.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-з/759/178/19

ун. № 759/7738/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», Комунального концерну «Центр комунального сервісу» про порушення прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

22.04.2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до АТ «Київенерго», КП ВО Київради «Київтеплоенерго», КК «Центр Комунального сервісу» про порушення прав споживача.

08.10.2019р. позивач подав заяву про накладення арешту на суму 1700,00 грн., солідарно на рахунки відповідачів в рахунок забезпечення позову. В разі якщо суд не погодиться з вимогою позивача накласти арешт на суму 1700,00 грн. солідарно на рахунки відповідачів просить накласти арешт на суму 1700 грн. на рахунок кожного з відповідачів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову у заявлений ним спосіб може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог,а тому приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», Комунального концерну «Центр комунального сервісу» про порушення прав споживача.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко