Рішення № 8507644, 16.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.10 р.                     Справа № 43/308                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Національного авіаційного університету, м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель”, м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельно-монтажна компанія”, м. Донецьк

про стягнення 15400грн. основного боргу, 2464грн. індексу інфляції, 522,76грн. 3% річних від простроченої суми, 1669,51грн. пені, 1078грн. штрафу

Представники сторін:

від позивача: представник не з’явився

від відповідача 1: представник не з’явився

від відповідача 2: представник не з’явився

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 17.02.2010р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Національний авіаційний університет, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель”, м. Донецьк, про стягнення 15400грн. основного боргу, 2464грн. індексу інфляції, 522,76грн. 3% річних від простроченої суми, 1669,51грн. пені, 1078грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції №530-Х08 від 08.08.2008р., в частині оплати вартості виконаних робіт. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.526, 530, 610, 611, 614, 625, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 218, 221, 231 Господарського кодексу України.

В підтвердження своїх вимог позивачем надано копії договору на створення (передачу) науково-технічної продукції №530-Х08 від 08.08.2008р. з додатком №1; акту здачі-прийняття науково-технічної продукції виконаної згідно договору №580-Х08 від 08.08.2008р., складеного 12.09.2008р. у сумі 34800грн.; претензії №548/0603 від 16.03.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення №2549143 від 20.03.2009р.; виписки банку за 06.04.2009р.; листа №11/67-1223 від 25.03.2009р.

Розгляд справи відкладався у зв`язку з поданим позивачем клопотаннями без номеру від 04.01.2010р. про відкладення розгляду справи, нез`явленням представника позивача та ненаданням сторонами витребуваних судом документів.

06.01.2010р. відповідач звернувся до суду з заявою без номеру про заміну сторони, в якій просив суд залучити до участі у справі правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” по предмету спору – товариство з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельно-монтажна компанія” (код ЄДРПОУ 369348816), внаслідок реорганізації ТОВ “Дирекція адміністративних будівель”.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи с.А01 №433396 від 29.12.2009р., статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельно-монтажна компанія”, зареєстрованого 29.12.2009р., розподільчого балансу на 24.11.2009р., передавального акту від 24.11.2009р.

В судовому засіданні 17.02.2010р. відповідач заявив усне клопотання про залучення в якості другого відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельно-монтажна компанія”.

Судом клопотання відповідача задоволено та ухвалою від 17.02.2010р. залучено до участі у справі №43/308 в якості другого відповідача ТОВ “Донецька будівельно-монтажна компанія”, м. Донецьк.

Згідно заяви без номеру від 10.03.2010р. відповідач 1 - ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” підтвердив заборгованість в розмірі 15400грн. перед позивачем та зауважив, що зобов`язання за договором №530-Х08 від 08.08.2008р. були передані за передавальним актом та розподільчим балансом від 24.11.2009р. до його правонаступника - ТОВ “Донецька будівельно-монтажна компанія”.

Відповідач 2 – ТОВ “Донецька будівельно-монтажна компанія” у заяві без номеру від 10.03.2010р. підтвердив, що за розподільчим балансом та передавальним актом від 24.11.2009р. кредиторська заборгованість перед позивачем в розмірі 15400грн. була передана ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” до ТОВ “Донецька будівельно-монтажна компанія”. Також у заві відповідач 2 підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 15400грн. та зазначив, що вважає за доцільне визнати боржником у справі №43/308 ТОВ “Донецька будівельно-монтажна компанія”.

Незявлення представників сторін в останнє судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявнами матеріалами справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2008р. між ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” (замовник) та Національним авіаційним університетом (НАУ) (виконавець) був укладений договір на створення (передачу) науково-технічної продукції №530-Х08.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно із ст.324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

За приписом ст.887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору, зокрема невід`ємним додатком до договору є Технічне завдання на 2 аркушах (Додаток 1) (пункт 5.6. договору). На момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах, строк дії договору з моменту його підписання до 31.12.2008р. (пункт 6.2. договору).

Згідно пункту 1.1. договору замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання науково-дослідної роботи: “Експериментальне дослідження в аеродинамічній трубі ТАД-2 НАУ моделі об`єкту “Житловий будинок з вбудованим магазином по вул. Артема (на захід від будинку №90) у Ворошиловському районі м. Донецька” з метою виявлення зон негативного впливу об`єкту на ефективність вентиляційних систем прилеглих житлових будинків”. В разі виявлення негативного впливу об`єкту будівництва на ефективність вентиляційних систем прилеглих житлових будинків виконавець запропонує заходи його ліквідації (пункт 1.2. договору).

За виконану розробку науково-технічної продукції згідно цього договору замовник перераховує виконавцю 34800грн., у т.ч. ПДВ 5800грн. (пункт 2.1. договору).

Пунктом 2.2. договору визначено умови на підставі яких проводиться оплата:

а) замовник протягом 3 банківських днів після підписання договору та одержання від виконавця відповідного рахунку перераховує виконавцю аванс у розмірі 50% вартості даного договору, а саме: 17400грн., у тому числі ПДВ у сумі 2900грн.;

б) остаточний розрахунок виконується замовником протягом 10 банківських днів після підписання акту здачі-прийняття виконаної роботи та одержання виставленого рахунку.

Після завершення робіт виконавець надає замовнику акт здачі-прийняття НТП, технічний звіт про науково-дослідну роботу, а в разі виявлення негативного впливу – технічні умови на розробку проекту їх ліквідації примірниках та на електронному носії згідно з додатком 1, при цьому виконавець узгоджує проект ліквідації негативного впливу об`єкту будівництва, розроблений згідно технічних умов, наданих виконавцем (пункти 3.1., 3.1.1. договору).

Згідно акту здачі-прийняття науково-технічної продукції виконаної згідно договору №580-Х08 від 08.08.2008р., складеного 12.09.2008р. робота виконана в повному обсязі, науково-технічна продукція задовольняє технічним умовам і належним порядком оформлена. Договірна ціна за договором становить: вартість робіт – 29000грн., ПДВ – 5800грн. Всього 34800грн. Аванс становить: вартість робіт – 14500грн., ПДВ – 2900грн. Всього 17400грн. Належить до перерахування – вартість робіт 14500грн., ПДВ – 2900грн. Всього 17400грн.

Вказаний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, вказаний вище акт є первісним документом та юридичним підтвердженням (юридичним фактом) виконання та прийняття виконаних робіт і підставою для оплати.

Разом з тим, як вбачається з ксерокопії листа №3229/07 від 17.09.2008р. позивач направив на адресу відповідача 1 технічний звіт, акт здачі-прийняття та рахунок-фактури, вказаний лист з додатками був отриманий відповідачем 1 18.09.2008р., про що свідчить вхідний штамп ТОВ “Дирекція адміністративних будівель”, вх.№18/09-02.

Проте позивачем наведений рахунок-фактури суду, під час судового розгляду, представлено не було.

Претензією №548/0603 від 16.03.2009р. позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою погасити заборгованість у сумі 17400грн., також у претензії позивач вказав свої реквізити для перерахування грошових коштів та додав до неї рахунок на оплату, копію акту від 12.09.2008р. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №2549143 претензія з додатком була отримана відповідачем 1 20.03.2009р., а 06.04.2009р. відповідач 1 перерахував позивачу 2000грн. у якості оплати за виконані роботи згідно рахунку №7 від 16.03.2009р., що підтверджується банківською випискою з рахунку №35220033000700 за 06.04.2009р.

Під час судового розгляду позивачем представлено рахунок-фактури №7 від 16.03.2009р. (копія, а.с.52).

За висновками суду рахунок-фактури №7 від 16.03.2009р. є підставою для оплати виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку, тобто до 03.04.2009р., відповідач свої зобов`язання, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав, виконані роботи повністю не оплатив, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у сумі 15400грн.

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати заборгованості у сумі 15400грн. відповідач до матеріалів справи не надав.

Тому, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у сумі 15400грн. є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Відповідно до ст.59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації – за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим кодексом, - за рішенням суду.

У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Згідно ст.109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Виділ – це різновид створення юридичної особи. Разом з тим створення юридичної особи при виділі юридичної особи зі складу юридичної особи, що існувала раніше та продовжує існувати, виділ передбачає правонаступництво. З моменту реєстрації юридичної особи, що створена шляхом виділу, вона стає суб'єктом прав та обов'язків, що перейшли до неї відповідно до розподільного балансу.

В силу ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

При цьому, заміна боржника (переведення боргу) може здійснюватись на підставі правочину, що спеціально спрямований на здійснення такої заміни, на підставі подій чи дій, які тягнуть правонаступництво, а також на інших підставах, передбачених законом або договором.

Разом з тим, ст.520 ЦК України не виключає чинності спеціальних правил, що встановлені законом та передбачають заміну боржника у зобов'язанні. Зокрема, підставою заміни боржника у зобов'язанні може бути правонаступництво (універсальне правонаступництво). Якщо юридична особа – боржник припиняється з правонаступництвом, має місце заміна боржника у зобов'язанні. Вона наступає незалежно від згоди кредитора.

Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи с.А01 №433396 від 29.12.2009р., довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АБ №213956 від 11.01.2010р. державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельно-монтажна компанія” (ідентифікаційний код 36934816) проведено 29.12.2009р., про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12661360000035013.

Згідно пункту 1.2.5. статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельно-монтажна компанія”, зареєстрованого 29.12.2009р., розподільчого балансу на 24.11.2009р., передавального акту від 24.11.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельно-монтажна компанія” є правонаступником майнових прав та обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель”, що виникли перед Національним Авіаційним Університетом (код ЄДРПОУ 01132330) за договором ДГ-530-Х08 (08.08.08) у сумі 15400грн.

Наведене також підтверджується заявою без номеру від 10.03.2010р., якою відповідач 2 визнає себе правонаступником відповідача 1 в частині майна, прав та обов'язків, переданих за розподільним балансом, затвердженим комісією з розподілу майна відповідача 1.

За таких обставин, оскільки перевід боргу ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” на ТОВ “Донецька будівельно-монтажна компанія” відбулося внаслідок реорганізації юридичної особи (універсальне правонаступництво), згода кредитора – Національного авіаційного університету на таку заміну боржника у зобов'язанні не потрібна.

В ході судового розгляду позивач не заперечував проти заміни боржника у зобов`язанні.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у розмірі 522,76грн. та інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 2464грн., де періоди нарахування з 01.10.2008р. по 17.11.2009р.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок 3% річних та інфляційного збільшення, оскільки невірно визначено граничний строк оплати виконаних робіт. Так, за висновками суду останнім днем оплати виконаних робіт є 03.04.2009р., як наслідок нарахування 3% річних можливе з 04.04.2009р. по 17.11.2009р. (останній день встановлено позивачем), а нарахування інфляційного збільшення можливе з квітня 2009р. по жовтень 2009р. (останній місяць встановлено позивачем).

З урахуванням наведеного, розмір 3%, який є арифметично вірним складає 288,59грн., інфляційного збільшення – 609,47грн.

Застосовуючи ч.2 ст.231 ГК України, з урахуванням приписів ст.232 ГК України, ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення пеню у сумі 1669,51грн. (період нарахування з 18.05.2009р. по 17.11.2009р., у розмірі подвійної облікової ставки НБУ) та штраф у сумі 1078грн. (у розмірі 7% суми боргу).

Статтею 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Таким чином, зі змісту п.2 ст. 231 ГК України вбачається, що дані штрафні санкції є видом відповідальності за порушення зобов’язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення грошового зобов’язання.

Оскільки, у позові позивачем визначено, що за порушення господарського (грошового) зобов`язання до відповідача мають бути застосовані штрафні санкції (пеня та штраф) саме згідно ст.231 ГК України, то позовні вимоги про стягнення пені у сумі 1669,51грн. та штрафу у сумі 1078грн. підлягають залишенню без задоволення з огляду на викладене.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, шо позов в частині стягнення 15400грн. основного боргу, 609,47грн. індексу інфляції, 288,59грн. 3% річних від простроченої суми позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, та що правонаступництво відповідача 2 у зобов`язанні за договором №530-Х08 від 08.08.2008р. встановлено судом, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню у цій частині відносно відповідача 2.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 234,17грн., індексу інфляції у сумі 1854,53грн., пені у сумі 1669,51грн., штрафу у сумі 1078грн. відмовити за необгрунтованістю.

У позові до відповідача 1 слід відмовити у зв`язку з правонаступництвом майнових прав та обов’язків за договором №530-Х08 від 08.08.2008р. відповідачем 2.

Згідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача та відповідача 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.59, 193, 230, 231, 324 Господарського кодексу України, ст.ст.109, 520, 525, 526, 530, 625, 887 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національного авіаційного університету, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельно-монтажна компанія”, м. Донецьк про стягнення 15400грн. основного боргу, 2464грн. індексу інфляції, 522,76грн. 3% річних від простроченої суми, 1669,51грн. пені, 1078грн. штрафу - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька будівельно-монтажна компанія” (83001, м. Донецьк, б. Пушкіна, 2А; код ЄДРПОУ 36934816) на користь Національного авіаційного університету (03680, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1; код ЄДРПОУ 01132330) 15400грн. основного боргу, 609,47грн. індексу інфляції, 288,59грн. 3% річних від простроченої суми, витрати по сплаті державного мита у розмірі 162,73грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 181,72грн.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 234,17грн., індексу інфляції у сумі 1854,53грн., пені у сумі 1669,51грн., штрафу у сумі 1078грн. відмовити.

У позові до товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель”, м. Донецьк відмовити.

Повернути Національному авіаційному університету (03680, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1; код ЄДРПОУ 01132330) надмірно сплачене державне мито у сумі 0,01грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 4 прим.

3 – сторонам,

1 –у справу.