Ухвала суду № 85072575, 21.10.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/249/19

н/п 2/766/5384/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого – судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., з участю представника позивача – Лапка Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Енергетична компанія "Херсонобленерго", третя особа: Національна комісія регулювання енергетики України про скасування рішення комісії,-

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення комісії Херсонського міжрайонного відділення енергозбуту АТ « ЕК «Херсонобленерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕН, яке оформлене протоколом № 144 від 26.12.2018 року по розгляду Акту про порушення № 234235 від 14.12.2018 року, про нарахування йому до сплати 31080,00 грн. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем невірно застосовані норми ПРРЕЕ та Методики.

Ухвалою суду від 25 січня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.

04.03.2019 року до суду від АТ «Херсонобленерго» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначено, що 14.12.2018 р. виявлено порушення ПКЕЕН, складено акт. Розрахунок здійснено на підставі Методики.

12.03.2019 р. від третьої особи надійшли пояснення на позов, відповідно до яких вичерпні пояснення з предмету позову надані у листі сектору НКРЕКП Херсонської області від 15.01.2019 р.

21.03.2019 р. від АТ «Херсоснобленерго» надійшли заперечення на пояснення третьої особи, відповідно до яких лист сектору НКРЕКП не є обов`язковим рішенням для суб`єкта господарювання та є невірною трактовкою Методики.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

В підготовчій частині судового засідання судом поставлене на обговорення питання щодо закриття провадження у справі з огляду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року справа № 522/12901/17-ц.

Представник поривача заперечував проти закриття провадження у справі та посилався на те, що господарські суду зупиняють провадження у справі, оскільки на розгляд Великої Палати передане питання щодо відходу від вказаної позиції, номер справи він назвати не готовий.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», ПКЕЕН, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, від 04 травня 2006 року № 562. Вказані правовідносини є договірними.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Енергетична компанія "Херсонобленерго" за захистом, на його думку, порушених цивільних прав, в якому просить скасувати рішення комісії, викладене у протоколі від 26 грудня 2018 року № 144через порушення комісією порядку розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 234235 від 14 грудня року, а саме Методики.

За змістом статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позову)під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України у редакції, чинній на час подання позову).

У статті 19 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Складений протокол також є лише фіксацією заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії збитків, у разі виникнення спору він надається як доказ, який повинний оцінюватись судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а його оскарження не передбачено чинним законодавством або договором як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2011 року № 6-25цс11.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 06.02.2019 року справа № 522/12901/17-ц зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 06.02.2019 року справа № 522/12901/17-ц дійшла висновку, що вимоги про скасування протоколу засідання комісії Центральних районних електричних мереж (далі - РЕМ) ПАТ «ЕК Одесаобленерго» від 29 червня 2017 року № 67 щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) від 16 травня 2017 року № 036296 не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

За приписами п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, оскільки заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду. Протокол № 144 від 26.12.2018 р. підлягає оцінці судом, як доказ у цивільній справі про відшкодування заподіяних збитків.

Судом не приймається до уваги посилання представника позивача на необхідність зупинення провадження у справі через передачу у господарській юрисдикції зазначеного питання до Великої Палати Верховного Суду через необхідність відходження від раніше зазначеного правового висновку з огляду на наступне.

Дійсно, на розгляді Великою Палатою Верховного Суду перебуває справа справи №910/17955/17, оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні №522/12901/17-ц Великої Палати Верховного Суду, а саме щодо неможливості судового розгляду вимоги про визнання недійсним (скасування) протоколу, яким оформлене рішення комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ, зокрема, з огляду на те, що у господарських відносинах рішення комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом, є оперативно - господарською санкцією, яка породжує правові наслідки для споживача, і можливість скасування якої прямо передбачена приписами наведеного законодавства.

Таким чином, передача справи №910/17955/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду стосується можливого відступлення у правовій позиції стосовно протоколу, що складений відносно юридичної особи та не пов`язане з правовідносинами, що виникають з цього приводу з фізичними особами.

За ч.2 ст. 255 ЦПК України про закритті провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Стороною позивача сплачено судовий збір за подання позовної заяви в загальному розмірі 768,40 грн. (704,80 грн. + 63,60 грн.), який підлягає поверненню з державного бюджету. Про наявність інших судових витрат не заявлено.

Запобіжні заходи не застосовувалися.

Ухвала в повному обсязі складена в нарадчій кімнаті 21 жовтня 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Енергетична компанія "Херсонобленерго", третя особа: Національна комісія регулювання енергетики України про скасування рішення комісії закрити.

Зобов`язати УК у м. Херсоні повернути:

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 704,80 грн. за квитанцією №16LC53128 від 04.01.2019 року;

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 63,60 грн., сплачений через представника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_2 ) за фіскальним чеком НОМЕР_2 ПАТ «Укрпошта» від 19.01.2019 р. (згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду бюджету України, документом, що був підставою зарахування є квитанція 71708 від 23.01.2019 р. ХД ПАТ «Укрпошта», як судовий збір платника ОСОБА_1 ).

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяО. В. Ус