Ухвала суду № 85071777, 21.10.2019, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 654/2027/19

Провадження № 1-кп/648/308/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Рибас А.В.,

секретаря судового засідання Кравченко В.Ю.,

з участю прокурора Тонкоглас О.Є.,

представника потерпілого Доготер О.Г.,

захисника обвинуваченого Блонського Д.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника цивільного відповідача Мезеткової А.К.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Білозерка Херсонської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2017 року за №12017230000000190, за обвинуваченням :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гола Пристань Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,-

в с т а н о в и в:

До Білозерського районного суду відповідно до ухвали Херсонського апеляційного суду від 01.08.2019 року на розгляд надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Ухвалою судді Білозерського районного суду Херсонської області від 08 серпня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, при цьому обвинувачений повідомив, що до теперішнього часу не отримував копії обвинувального акту та додатків до нього, а також цивільного позову; захисник обвинуваченого підтримав заявлені ним письмові клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті не викладено формулювання обвинувачення, обвинувальний акт містить розбіжності та невідповідність обставин, які прокурор вважає доведеними, суті та змісту пред`явленого обвинувачення, а також до нього не долучені розписки підозрюваного та цивільного відповідача про отримання копії обвинувального акта та цивільного позову відповідно, вказані документи ОСОБА_1 не отримані до теперішнього часу, чим грубо порушено його право на захист, в зв`язку з чим просив повернути обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні прокурору .

Прокурор просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає, вважала клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору необґрунтованим та невмотивованим, оскільки викладені у ньому обставини спростовуються матеріалами провадження.

Представник потерпілого вважала клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору таким, що не ґрунтується на дійсних обставинах щодо вручення копії обвинувального акту, та заявила про намагання обвинуваченого ввести суд в оману, заявила клопотання про відкладення підготовчого засідання для підготовки своїх заперечень щодо вказаного клопотання та надання доказів на підтвердження намагання вручення обвинуваченому копії обвинувального акту та реєстру до нього, після відмови суду в задоволенні вказаного клопотання, у вирішенні питання щодо можливості призначення судового розгляду та розгляду клопотання сторони захисту поклалася на розсуд суду.

Представник цивільного відповідача заперечила щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, вважала, що клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору підлягає задоволенню, оскільки він не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Також пояснила, що юридична особа, інтереси якої вона представляє, не отримувала до теперішнього часу копії цивільного позову, розписки про його отримання до обвинувального акту не долучено, в зв`язку з чим Приморське управління водного господарства не є цивільним позивачем відповідно до ст. 62 КПК України, до суду з`явились, отримавши судову повістку від суду.

Суд, дослідивши обвинувальний акт з додатками, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження та з`ясувавши їх думку щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та щодо заявлених клопотань, дійшов переконання про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 42 КПК України, обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду, в порядку передбаченому ст. 291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт, це підсумковий документ, яким слідство висуває обвинувачення особі у вчиненні злочину, визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту. Обвинувальний акт затверджується прокурором й одночасно з його переданням до суду вручається учасникам кримінального провадження під розписку, як це передбачено ст. 293 КПК України. Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж (вказана позиція викладена у постановах ККС ВС від 29.11.2018 року у справі №662/693/16-к, від 06.12.2018 у справі №606/43/16-к).

Відповідно до положень ст. 91, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, із зазначенням обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (постанова ККС ВС від 20.09.2018 року у справі №651/309/16-к).

Згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, тощо.

З обвинувального акту в кримінальному провадженні №12017230000000190 щодо ОСОБА_1 вбачається, що він обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є-службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам окремих юридичних осіб.

Разом з тим, вказаний обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення та посилання на обставини, які підлягають доказуванню і складають об`єктивну сторону складу злочину, передбачену ст. 367 ч. 2 КК України, а саме: взагалі не зазначені місце вчинення злочину, мотив та мета злочину.

Крім того, не вказано час (або період вчинення злочину) та не конкретизовано спосіб вчинення злочину, оскільки з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 26.04.2017 року під час укладення договору про надання послуг, пов`язаних з подачею води, не перевірив відповідності документів, наданих ТОВ «Басматі» умовам типового договору, в результаті чого відмовив в укладенні договору з ТОВ «Басматі» (а.7-8 обвинувального акту), а у подальшому, не зважаючи на невиконання ТОВ СП «Басматі» раніше висунутих умов… начальником Приморського управління водного господарства ОСОБА_1 12.05.2017 та 18.05.2017 року підписані договори поставки води на умовах згідно типового договору (а.10). Таким чином, в зв`язку із створенням штучних перешкод, та зволіканням з підписанням договору на поставку води ТОВ СП «Басматі» через неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, яке виразилося у безпідставній відмові підписати договори на постачання води на рисові чеки…, Приморським управлінням водного господарства було несвоєчасно подано воду, що потягло за собою спричинення тяжких наслідків, у вигляді часткового знищення посівів рису та зниження його врожайності, що в результаті завдало ТОВ СП «Басматі» значну матеріальну шкоду на суму 3 515 532 грн.(а.10).

Таким чином, на переконання суду, обвинувальний акт містить суперечності щодо способу вчинення злочину (не підписання договору або зволікання із підписанням), взагалі не містить посилання на те, які саме обв`язки, упродовж якого часу та яким чином мав виконувати обвинувачений та які саме він не виконав, або виконав із зволіканням, або виконав неналежним чином; не конкретизовано, яким чином визначено та встановлено порядок та підстави укладення господарських договорів, де стороною є державне підприємство, та яким чином обвинувачений його не дотримався або порушив.

При цьому, при формулюванні обвинувачення вказано, що ОСОБА_1 створив штучні перешкоди та зволікав із підписанням договору, внаслідок чого Приморським управлінням водного господарства було несвоєчасно подано воду, що потягло за собою спричинення тяжких наслідків. На переконання суду, у вказаному викладенні обставин міститься посилання на умисні дії обвинуваченого, в той час як службова недбалість - це злочин, який може бути вчинений тільки з необережності, у зв`язку із чим наведені в обвинувальному акті обставини не відповідають ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки необережність і умисел є різними формами вини, що виключають одна одну. Крім того, з обвинувального акту вбачається, що тяжки наслідки виникли внаслідок несвоєчасної подачі води Приморським управлінням водного господарства.

Таким чином, в обвинувальному акті не відображено, які конкретно обов`язки, покладені на ОСОБА_1 персонально, обвинувачений не виконав і, що саме вони перебувають у причинному зв`язку і стали наслідком завдання тяжких наслідків.

За вказаних обставин, з урахуванням невідповідності формулювання обвинувачення викладеного в обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 вимогам діючого законодавства, у зв`язку з чим порушується право обвинуваченого на захист, вказані недоліки підлягають усуненню в передбаченому законом порядку.

При цьому, суд враховує передбачене законом право прокурора на зміну обвинувачення в суді, однак з урахуванням того, що своїм правом прокурор може й не скористатися, що позбавить суд можливості провести належний судовий розгляд даного кримінального провадження й прийняти остаточне та об`єктивне рішення у ньому в межах висунутого обвинувачення, суд дійшов переконання, що обвинувальний акт підлягає безумовному поверненню прокурору для усунення вказаних недоліків.

Крім того, відповідно до п. 3 та п. 4 ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додаються: розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Аналіз вищевказаної норми дозволяє дійти висновку, що розписка є єдиним документом, що засвідчує отримання обвинуваченим копії обвинувального акту, копії цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування, єдине виключення з цього правила встановлено для кримінальних проваджень, в яких здійснювалось спеціальне досудове розслідування.

Разом з тим, до обвинувального акту в кримінальному провадженні №12017230000000190 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, не долучено розписок останнього про отримання обвинувального акту, копії цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також не долучено розписки цивільного відповідача- Приморського управління водного господарства про отримання копії цивільного позову, натомість долучено описи поштового вкладення та квитанції про спрямування поштових відправлень від 04.06.2019 року на адресу обвинуваченого та цивільного відповідача, будь-яких документів щодо отримання ними вказаних документів не долучено.

При цьому, суд не приймає до уваги позицію представника потерпілого щодо оголошення перерви та надання їй можливості надання заперечень та доказів, які підтверджують обізнаність обвинуваченого з наслідками досудового розслідування та ухилення від отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки відповідно до ст. 293 КПК України, обов`язок надати під розписку копію обвинувального акта та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику покладено на прокурора, який з часу направлення кримінального провадження до суду 06.06.2019 року визначених законом документів не надав.

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що долучені стороною обвинувачення документи щодо спрямування поштових відправлень, не передбачені ст.291 КПК України та не можуть бути визнані такими, що засвідчують отримання копії обвинувального акту, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченим, та копії цивільного позову відповідачем, а сам обвинувачений ОСОБА_1 та представник цивільного відповідача заперечує отримання вище зазначених документів до теперішнього часу, суд дійшов переконання, щодо порушення стороною обвинувачення права обвинуваченого на захист від висунутого кримінального обвинувачення, а також порушення прав цивільного відповідача, які в силу ч. 3 ст. 62 КПК України, для нього є такими ж як і для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосується цивільного позову, що не може бути усунуто під час судового розгляду та вимагає безумовного повернення обвинувального акта прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.291, 293, 314, 372 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2017 року за №12017230000000190, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України – повернути прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляція протягом 7 діб до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області.

Суддя Рибас А.В.