Рішення № 8507137, 22.03.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2010 р. Справа № 07/46-38 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш», м.Львів

до Закритого акціонерного товариства «Агроконтракт», м.Луцьк

про стягнення 106559,79 грн.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача : Шелемей В.В., дов. від 12.01.2010р.

від відповідача : Терлецький О.М.. дов. від 01.03.2010р. №61

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш» звернувся до суду з позовом, уточненим заявою від 17.03.2010р. про збільшення позовних вимог, про стягнення з відповідача – Закритого акціонерного товариства «Агроконтракт» - 106559,79грн. за поставлений товар згідно видаткових накладних, копії яких додані до позовної заяви, з них: 102182,73грн. основного боргу, 3780,76грн. інфляційних нарахувань та 596,30грн. – 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги.

Представник відповідача у відзиві від 22.03.2010р. та в судовому засіданні визнав позовні вимоги та повідомив про часткову сплату заборгованості в розмірі 20688,11грн, що підтверджує платіжним дорученням №218 від 22.03.2010 року. Також, у зв’язку із важким фінансовим становищем товариства, просить розстрочити виконання рішення про виплату частини боргу на шість місяців рівними частинами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до підписаних накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Фреш» відповідачу було поставлено товар на загальну суму 111121,98 грн.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті товару виконав частково, сплативши 4194,53грн. Крім того, відповідачем було повернуто товар на суму 4744,72грн, що підтверджується накладними повернення товару.

30 грудня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фреш» відповідачу була направлена вимога 3352 від 29.12.2009 року про погашення боргу в сумі 102182,73грн, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк(термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день пред’явлення позову заборгованість відповідача по оплаті товару, згідно видаткових накладних склала 102182,73грн.

          Враховуючи те, що на момент розгляду спору відповідачем сплачено 20688,11грн. основного боргу, провадження у справі в цій частині стягнення слід припинити на підставі п.11 ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору .

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 3780,76грн. інфляційних нарахувань та 596,30грн. – 3% річних.

Водночас, враховуючи клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд, з метою реального виконання рішення, зважаючи на важке фінансове становище товариства, також враховуючи часткову сплату заборгованості, керуючись п.6 ст.83 ГПК України, вважає за можливе розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості у розмірі 85871грн.68коп. на три місяці з щомісячною сплатою рівними частинами.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст. 530, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, п.11 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити на суму 85871грн. 68коп.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Агроконтракт» (м.Луцьк, пров.Макарова, 5, код ЄДРПОУ 20136032, р/р260092483 ВОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м.Луцька, МФО 303569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш»(м.Луцьк, вул.Промислова, 53, код ЄДРПОУ 23956445, р/р26001130000163 в ВАТ «ВІЕЙБІ БАНК» м.Київ, МФО 380537) 85871грн.68коп. ( в тому числі 81494,62грн. основного боргу, 3780,76грн. інфляційних нарахувань, 596,30грн. – 3% річних), а також 1065грн. 60коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнення заборгованості в розмірі 85871грн.68коп. розстрочити на три місяці з щомісячною сплатою рівними частинами.

3. Провадження у справі в частині стягнення 20688грн.11коп. основного боргу припинити.

Суддя