Ухвала суду № 85070359, 18.10.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3708/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Гедз Б.М.

з участю секретаря - Рущак Т.О.

представника позивача - Скочко А.В.

відповідача – Параль ОСОБА_1 .В.

представника третьої особи – Тарасович О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа – Львівська міська рада про демонтаж самочинного будівництва, -

встановив:

Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача відновити вхідний дверний проріз у нежитлові приміщення комунальної власності міста під літ.1 площею 3,6 кв. м, літ.2 площею 1,9 м.кв, під літ. 3 площею 16,6 м.кв, на АДРЕСА_1 та замурувати самочинно влаштований дверний проріз між житловою кімнатою квартири АДРЕСА_2 і нежитловим приміщенням комунальної власності міста під літ. 3 на АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 та привести планування квартири АДРЕСА_3 до попереднього стану.

Ухвалою судді від 22.06.2018 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.09.2018 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №1340/3604/18 за позовом ОСОБА_2 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним розпорядження, а ухвалою від 16.09.2019 року поновлено провадження.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про закриття провадження у справі, оскільки спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Учасники процесу погодилися щодо закриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. А в частині другій цієї статті вказано, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За змістом статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до положень ст.4 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Положеннями п.5 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суд встановив, що позивач звернувся до суду з вимогою про зобов`язання ОСОБА_2 відновити вхідний дверний проріз у нежитлові приміщення комунальної власності міста під літ.1 площею 3,6 кв. м, літ.2 площею 1,9 м.кв, під літ. 3 площею 16,6 м.кв, на АДРЕСА_1 та замурувати самочинно влаштований дверний проріз між житловою кімнатою квартири АДРЕСА_2 і нежитловим приміщенням комунальної власності міста під літ. 3 на АДРЕСА_1 та привести планування квартири АДРЕСА_3 до попереднього стану.

Згідно з Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 01.11.2016 № 977 (із змінами) до повноважень Залізничної районної адміністрації належить розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо).

Відповідно до вказаного Положення Залізнична районна адміністрація має право звертатись у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами щодо фактів самочинного будівництва, з інших справ, які виникають у процесі здійснення даних районній адміністрації повноважень.

Таким чином, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган місцевого самоврядування, відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правомочна розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до її відання.

Відповідно до підп. 1 п. «а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно з підп. 3 п. «б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічна норма закріплена у ст.14 Закону України «Про основи містобудування».

Згідно ст.7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, суд вважає, що спірні правовідносини в даній справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже і публічно-правову природу таких правовідносин.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 520/9778/13 викладена правова позиція, що спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими.

Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18), від 11 квітня 2018 року у справі № 826/366/16 (провадження № 11-96апп18), від 15 травня 2018 року у справі № 463/4564/16-а (провадження № 11-346апп18), а також від 22 квітня 2019 року у справі № 369/3043/17-ц (провадження № 14-156цс19).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене, оскільки спір, який є предметом розгляду у даній справі, є публічно-правовим, так як виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування, тому суд дійшов висновку, що даний спір не є цивільно - правовим за своїм змістом та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 15, 49, 255, 258, 260 ЦПК України, ст.ст. 4, 19 КАС України, суд–

постановив:

Провадження у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа – Львівська міська рада про демонтаж самочинного будівництва - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: (підпис) Б. М. Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М. Гедз