Ухвала суду № 85070285, 15.10.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/7401/18

пр № 6/464/184/19

УХВАЛА

15 жовтня 2019 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання – Кравс С.В.,

за участі: представника відповідача – Крамар А.О ОСОБА_1 ,

позивача – ОСОБА_2 ,

представника позивача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_4 про відстрочення виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, –

встановив:

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2019 задоволено позов ОСОБА_2 та вирішено стягувати з ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу подання позову до суду, тобто з 28.12.2018, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання вищевказаного рішення суду. Заяву мотивував тим, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за його позовом до ОСОБА_2 про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи те, що у випадку задоволення вказаного позову вирішуватиметься питання про припинення стягнення аліментів, на думку відповідача, існують підстави для відстрочення виконання рішення суду про стягнення аліментів.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 заяву підтримала та надала пояснення, аналогічні змісту такої та змісту відповіді на відзив від 09.10.2019. Серед іншого вказала, що із заробітної плати відповідача утримано 7756,18 грн., що суттєво погіршило його матеріальний стан. Крім цього, на утриманні відповідача перебуває неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який хворіє, а також непрацездатна дружина ОСОБА_8 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи та має онкологічне захворювання. Просила суд заяву задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили проти задоволення заяви та підтримали доводи, викладені у відзиві від 30.09.2019. Вважають, що відповідач ОСОБА_4 шляхом звернення з заявою про відстрочення виконання рішення суду намагається уникнути сплати аліментів, а обставини, зазначені у такій заяві, не є підставами для відстрочення, що передбачені ЦПК України. Просили суд у задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши думку учасників розгляду, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 435 ЦПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи – тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2019 вирішено стягувати з відповідача ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , 2007 р.н., у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Із аналізу положень глави 15 Сімейного кодексу України «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» випливає, що аліментні зобов`язання батьків і дітей належать до аліментних зобов`язань першої черги, оскільки зазначені особи зобов`язані надавати утримання одне одному незалежно від наявності у них інших родичів. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей у зв`язку з тим, що неповнолітні діти не здатні здобувати засоби до існування, не можуть, як правило, утримувати себе самі. Батьки повинні утримувати дитину незалежно від того, одружені вони чи розлучені.

Крім цього, у випадку злісного ухилення від сплати аліментів батьки можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України.

Таким чином, законодавством України захищено право дітей на повноцінне життя та всебічний розвиток, серед іншого шляхом стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Сімейного кодексу України, яка визначає завдання цього нормативно-правового акту, регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відстрочення сплати аліментів, які стягуються з відповідача періодичними платежами, суперечитиме завданням Сімейного кодексу України, а також принципам інституту відстрочення виконання судового рішення, оскільки інтереси дитини у цьому випадку є пріоритетними порівняно з інтересами боржника у виконавчому провадженні, незалежно від звернення останнього до суду з позовом про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини, а також незалежно від перебування на його утриманні інших осіб, які можуть потребувати матеріальної допомоги.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відстрочення виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом п`ятнадцяти днів з складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.10.2019.

Головуючий Дулебко Н.І.