Рішення № 85068216, 23.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41773/18

Провадження № 2/761/2820/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яворській А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення часток спадкодавців у праві спільної сумісної власності на квартиру,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2018р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 2-5) до відповідача Київської міської ради, в якому просила суд:

- визначити, що частки співвласників в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є рівними: ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . - належить Ѕ частка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - належить Ѕ частка.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своєї сестри ОСОБА_2 , оскільки не визначена частка спадкодавця у квартирі АДРЕСА_2 , яка є спільною частковою власністю.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018р. відкрито провадження по праві за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2019р. закрито підготовче судове засідання.

07 лютого 2019р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 49, 50), в якому сторона відповідача просила суд вирішити спір у відповідності, з діючим законодавством України, розгляд справи здійснювати у відсутність представника відповідача.

До судового засідання стороною позивача було подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, яка заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав наведених в позові.

В свою чергу, у відзиві на позов, сторона відповідача також клопотала про розгляд справи у відсутність свого представника.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05 березня 2018р., серія НОМЕР_1 (а.с. 9, 11-13). Померла ОСОБА_2 заповіту на випадок своєї смерті заповіту не залишила.

Судом встановлено, що 20 червня 2018р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї сестри ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положення ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

З матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що інші спадкоємці не зверталися із заявою про прийняття спадщини.

Спадкове майно після смерті ОСОБА_2 складається з однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира була придбана померлою ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_2 на підставі договору міни від 02 серпня 1994р. № 1/3602-3666.

З наданої копії договору міни вбачається, що в ньому не були визначені частки кожного із співвласників у праві спільної власності на зазначену квартиру.

ІНФОРМАЦІЯ_2. чоловік спадкодавця - ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21 червня 1999р., серія НОМЕР_2 (а.с. 10).

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 була його дружина ОСОБА_2 , яка фактично прийняла Ѕ частку квартири після смерті свого чоловіка, але не отримала свідоцтва про право на спадщину.

26 вересня 2018р. державний нотаріус Дев`ятої Київською державною нотаріальною конторою Майданик І. В. виніс постанову № 5495/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у договорі мини квартири від 02 серпня 1994р. № 1/3602-3666 не визначено яка саме частка квартири належить померлій.

Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008р., у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними.

Таким чином, у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звзяок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що договір про поділ квартири АДРЕСА_2 , між співвласниками - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутній, то позовна вимога про визначення часток співвласників у спільному майні підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір розмірі 704,8 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 216, 236, 334, 368, 372, 1216, 1217, 1218, 1223, 1262, ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008р., суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) до Київської міської ради, (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визначення часток спадкодавців у праві спільної сумісної власності на квартиру - задовольнити.

Визначити, що частки співвласників в квартирі АДРЕСА_2 , є рівними: ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . - належало Ѕ частина цієї квартири, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - належало Ѕ частина цієї квартири.

Стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 /сімсот чотири/ грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03 жовтня 2019р.

Суддя: