Рішення № 85067939, 16.09.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6952/16-ц

пр. № 2/759/138/19

16 вересня 2019 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Шум Л.М.

за участю секретаря: Прокопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені та індексу інфляції за договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» про усунення загрози майну фізичної особи, відновлення порушеного права, стягнення компенсації,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача у травні 2016 р. звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в якому, після збільшення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 22070,00 грн., інфляційні втрати 2889,87 грн., пеня 37902,95 грн., витрати на правничу допомогу - 3150,00 грн. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн. за користування послугами за зберігання майна

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що СП «Партнер» у відповідності до розпорядження Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва № 1041 від 29.07.1996 року «Про будівництво напівпідземних гаражів - автостоянок на 35,36,37 ділянках в 13-му мікрорайоні житлового масиву «Біличі» згідно інвестиційного підрядного договору №4 від 20.05.1997 року укладеного між Головним управлінням капітального будівництва КМДА та СП «Партнер» (інвестор-підрядчик) виконані роботи з будівництва напівпідземних гаражів в 13 мікрорайоні на житловому АДРЕСА_1 .

31.08.1999 року замовник відповідно до умов інвестиційного підрядного договору № 4 від 20.05.1997р. передав на баланс інвестору - підрядчику позивачу напівпідземні гаражі на 58 машиномісць на дільниці АДРЕСА_1.

Рішенням Київської міської ради № 125/1335 від 18.03.2004 року земельна ділянка відведена Позивачу для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаража на 58 автомобілів на АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації від 22.06.1999 року №846 «Про прийняття в експлуатацію об`єктів комунального призначення у Ленінградському районі м. Києва», затверджений акт державної приймальної комісії від 29.05.1999 року про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом напівпідземних гаражів на 58 машиномісць ні дільниці дільниці АДРЕСА_1 та їх експлуатацію покладено на позивача.

Далі позивач зазначає, що 12.12.2005 р. між СП «Партнер» та ОСОБА_1 укладено договір № 735 на експлуатацію та обслуговування, згідно якого СП «Партнер» за даним договором бере на себе обов`язки по зберіганню і охороні транспортних засобів власника в гаражі № 50 встановленого на земельній ділянці відведеній СП «Партнер» на праві довгострокової оренди по АДРЕСА_1 , а власник бере на себе зобов`язання вчасно вносить щомісячні внески за охорону автомобіля та експлуатаційні витрати на умовах цього договору.

Також, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе обов`язки не виконує, обов`язкові платежі не здійснює, у зв`язку з чим, загальна сума боргу за період з 11.08.2015 р. по 11.12.2018 р. становить 62862,82 грн.

Ухвалою суду від 31.05.2016 р. відкрито провадження у справі (т.1, а.с. 27).

В судовому засіданні 05.07.2016 р. відповідач ОСОБА_1 та адвокат Гуляєв Л.О. заявили клопотання про прийняття зустрічного позову (який в подальшому було уточнено), в якому ОСОБА_1 просить суд визнати факт порушення відповідачем по зустрічному позову ПрАТ СП «Партнер» положень окремих пунктів зазначеного Договору та просить стягнути на свою користь суму збитків понесених у зв`язку з додатковим відновленням порушеного права та по оплаті адвокату 19000,00 грн., а також моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.

Ухвалою суду від 05.07.2016 р. прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» та об`єднано в одному провадженні з первісним позовом Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені та індексу інфляції за договором (т.1, а.с. 97).

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 626 від 06.10.2016 р. проведено повторний розподіл справи, у зв`язку з закінченням повноважень судді Мазур І.В.

Ухвалою суду від 15.11.2016 р. справу прийнято в провадження судді Ключника А.С. (т.1, а.с. 108).

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 237 від 16.02.2017 р. проведено повторний розподіл справи у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Ключника А.С.

Ухвалою суду від 21.02.2017 р. справу прийнято в провадження судді Кириленко Т.В. (т.1, а.с. 130).

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 1049 від 18.05.2017 р. проведено повторний розподіл справи, у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 19.06.2017 р. справу прийнято в провадження судді Шум Л.М. (т.1, а.с. 153).

Ухвалою суду від 03.04.2018 р. підготовче провадження по справі розпочате, проте відкладено до 09.10.2018 р. (а.с. 171-172).

3.10.2018 надійшли заперечення від представника ПрАТ СП «Партнер» щодо зустрічного позову (а.с. 186-189).

12.02.2019 надійшла заява від представника ПрАТ СП «Партнер» щодо уточнення позовних вимог, остаточна, відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ Сп «Партнер» - основний борг 22 070,00 грн., інфляційні витрати 2 889,87 грн., пеню - 37 902,95 грн. та судові витрати у розмірі 1921,00 грн., а всього - 64 783,82 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2, а.с. 52).

В судовому засіданні представник позивача по основному позову, а відповідач по зустрічному позову - ОСОБА_3 позовні вимоги ПрАТ СП «Партнер» підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові, щодо зустрічних вимог - послалась на їх безпідставність.

Відповідач та його представник проти позову ПрАТ СП «Партнер» заперечували, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, зазначили про відсутність належних доказів порушення ОСОБА_1 прав позивача, та просять задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Суд, заслухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов ПАТ СП «Партнер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені та індексу інфляції за договором підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ СП «Партнер» про усунення загрози майну фізичної особи, відновлення порушеного права, стягнення компенсації відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що СП «Партнер» у відповідності до розпорядження Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва № 1041 від 29.07.1996 року «Про будівництво напівпідземних гаражів - автостоянок на 35,36,37 ділянках в 13-му мікрорайоні житлового масиву «Біличі» згідно інвестиційного підрядного договору №4 від 20.05.1997 року укладеного між Головним управлінням капітального будівництва КМДА та СП «Партнер» (інвестор-підрядчик) виконані роботи з будівництва напівпідземних гаражів в 13 мікрорайоні на житловому АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 11).

31.08.1999 року замовник відповідно до умов інвестиційного підрядного договору № 4 від 20.05.1997р. передав на баланс інвестору - підрядчику позивачу напівпідземні гаражі на 58 машиномісць на дільниці № 35 ж / м Біличі , ХІІІ мкр . вул. Уборевича , 27 а (т. 1 а.с. 12-13).

Рішенням Київської міської ради № 125/1335 від 18.03.2004 року земельна ділянка відведена Позивачу для експлуатації та обслуговування напівпідземного гаража на 58 автомобілів на АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 15).

Розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації від 22.06.1999 року №846 «Про прийняття в експлуатацію об`єктів комунального призначення у Ленінградському районі м. Києва», затверджений акт державної приймальної комісії від 29.05.1999 року про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом напівпідземних гаражів на 58 машиномісць ні дільниці дільниці № 35 ж /м Біличі, ХІІІ мкр . вул . Уборевича, 27 а та їх експлуатацію покладено на позивача (т. 1 а.с. 16).

Встановлено, що 12.12.2005 р. між СП «Партнер» та ОСОБА_1 укладено договір № 735 на експлуатацію та обслуговування, відповідно до п. 1.1 якого СП «Партнер» за даним договором бере на себе обов`язки по зберіганню і охороні транспортних засобів власника в гаражі № 50 встановленого на земельній ділянці відведеній СП «Партнер» на праві довгострокової оренди по АДРЕСА_1 , а власник бере на себе зобов`язання вчасно вносить щомісячні внески за охорону автомобіля та експлуатаційні витрати на умовах цього договору (т. 1 а.с. 6).

Наказом позивача №88 від 88, з 31.07.2015 р. встановлено щомісячні внески на відшкодування витрат: АС № 1 по вул. Уборевича, 25 а та А/ С № 12 по вул . Уборевича, 25 а (т. 1 а.с. 9).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 ст. 529 ЦК України передбачено, що кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною першою ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу.

За змістом ч. 1 ст. 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 977 ЦК України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.

Договір зберігання транспортних засобів вважається укладеним з моменту передання майна на зберігання, що свідчить про його реальний характер. Між тим, загальні положення про зберігання передбачають обов`язок професійного зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому (ч.2 ст. 936 ЦК). Тобто, зазначена норма передбачає можливість укладення договору зберігання за конструкцією консенсуального і цілком поширюється на спеціальні види зберігання, а отже - і на договір зберігання транспортних засобів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 набув право власності на гаражний бокс № 50 по вул. Уборевича, 27 а в м. Києві , обслуговування та експлуатацію яким здійснюється ПрАТ СП «Партнер», а саме, зберігання та охорона майна. ОСОБА_1 постійно користувався послугами позивача, що відповідачем не заперечувалось та не спростовувалось. З моменту передання відповідачем майна на зберігання ПрАТ СП «Партнер», між сторонами існували зобов`язання реального характеру по договору зберігання транспортних засобів.

У відповідності із ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. До витрат, які здійснює ПрАТ СП "Партнер" відносяться витрати на електроенергію, вивіз сміття, електрообладнання, ремонтно-будівельні роботи, обов`язкові платежі та податки.

Встановлено, що з моменту набуття права власності на гаражний бокс № 50 по вул. Уборевича, 27 а в м. Києві до 11.12.2018 р., відповідач не здійснював оплати за внески за охорону автомобіля та експлуатаційні витрати, внаслідок чого утворилась заборгованість за загальну суму 62862,82 грн., яку відповідач правомірно просить стягнути.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відтак суд, керуючись наданим правом відповідно до вищезазначеної норми законодавства, зменшує розмір пені до розміру основного боргу.

Відповідно до положень статті 79 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В силу ст.ст. 56 та 84 Цивільного процесуального кодексу України ці витрати мають бути пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.

Відповідно до акту прийому-передачі до договору про надання правничої допомоги № 20-09/18 від 20.09.2018 р. загальні витрати позивача на правову допомогу становить 3150,00 грн. (т. 2 а.с. 16).

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача наступну суму: основний борг 22070,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 2889,87 грн., пеню в розмірі 22070,00 грн., витрати на правничу допомогу - 3150,00 грн. за гаражний бокс № 50 по вул. Уборевича , 27 а в м. Києві.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Одночасно, суд приходить до висновку, що оскільки, жодними доказами, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України ні позивачем, ні його представником в судовому засіданні не були доведені вимоги зустрічного позову, вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 322, 509, 527, 529, 530, 611, 625, 901, 903, 936, 977 ЦК України, ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У х в а л и в :

Позов Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені та індексу інфляції за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» (код ЄДРПОУ 13684158) заборгованість по договору № 735 від12.12.2005 р. - основного боргу 22070,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 2889,87 грн., пеню в розмірі 22070,00 грн., витрати на правничу допомогу - 3150,00 грн. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн. 00 коп., а всього - 52100 (п`ятдесят дві тисячі сто) грн. 87 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» про усунення загрози майну фізичної особи , відновлення порушеного права, стягнення компенсації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: Шум Л.М.