Ухвала суду № 85066587, 16.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14710/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2019 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Пнюшкову В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Фіщука С.С., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Цвєтова Д.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040007712 та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Табачне Майкопського району Краснодарського краю РФ, громадянина України, не військовозобов`язаного, освіта 2 класи, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

07.12.2018 вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси за ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді штрафу в розмирі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, (вирок не виконано),

підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Цвєтова Д.А.,

захисника адвоката Чопівської С.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

16.09.2019 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Фіщук С.С. звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040007712 відносно ОСОБА_1 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 14 серпня 2019 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, обрав об`єктом свого злочинного умислу вищевказану квартиру.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, в зв`язку з тим, що вхідні двері до квартири АДРЕСА_3 , не були закриті, проник до приміщення вище вказаної квартири.

В подальшому, ОСОБА_1 , переконавшись, що сторонні особи за його діями не спостерігають, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, скориставшись сприятливою навколишньою обстановкою, таємно викрав з приміщення вказаної квартири, майно, що належить потерпілому ОСОБА_2 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S8» IMEI НОМЕР_1 , вартістю 20300,90 грн., та смарт годинник марки «Samsung Galaxy Watch silver (SM-R800NZSASEK», вартістю 7999 грн.

Після чого ОСОБА_1 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 28299 гривень 90 копійок.

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на думку слідчого, підтверджується зібраними у провадженні доказами: протоколами допитів свідків; протоколами огляду місця події від 14.09.2019 року; іншими матеріалами кримінального провадження.

15.09.2019 р., ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних, правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 185 КК України.

На думку слідчого, вказані обставини, а також те, що підставою до застосування відносно ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним, тяжкого злочину, передбаченого, ч. 3 ст. 185 КК України, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статі, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, просить суд врахувати той факт, що вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не перешкоджає йому перебувати в слідчому ізоляторі.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, і стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. Просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під вартою із визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати до нього інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт.

Захисник підозрюваного - адвокат Чопівська С.С. також заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність ризиків, тісні соціальні зв`язки підозрюваного. Просила суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого, оскільки воно є необґрунтованим.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що 14.09.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12019100040007712).

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Цвєтовим Д.А. оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.09.2019 року, ОСОБА_1 був затриманий 14.09.2019 року о 17-10 годині відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Тому, саме вказаний час (17-10 година 14.09.2019 року) є моментом затримання ОСОБА_1 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

14.09.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом особистого обшуку, заявою про вчинення кримінального правопорушення; рапортом про затримання працівниками поліції; протоколом допиту свідків, протоколом допиту потерпілої; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності, які підтверджують існування фактів та інформації, що можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання до шести років позбавлення волі, раніше судимий, у тому числі за вчинення корисного злочину, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу та тісних соціальних зв`язків не має.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.

При цьому наявність характеризуючи даних про особу підозрюваного, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.

Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров`я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, слідчому судді не надані.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Крім того, вирішуючи питання про продовження тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 57630 гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 206-208, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві Фіщука С.С. погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Цвєтовим Д.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019100040007712 відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів.

ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, МФО - 820172, банк одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок №37318005112089).

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження,

- не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 17-10 години 14 вересня 2019 року.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 9-55 годині 20 вересня 2019 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна