Рішення № 85065010, 21.10.2019, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/2219/19

Номер провадження № 2/220/549/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Дурач О.А.

при секретарі судового засідання – Чернякової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області, код ЄДРПОУ 03197233, вул.. Янісольська, 68 «а», смт Велика Новосілка Донецької області, до ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 он, АДРЕСА_2 про відшкодування безпідставно отриманої суми грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

30.08.2019 р. позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою.

Провадження у справі відкрито 06.09.2019 р.

Стислий виклад позиції позивача

Управління соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області 30.08.2019 року року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування надміру виплаченої суми грошової допомоги, просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області для зарахування в дохід державного бюджету надміру перерахованої суми щомісячної адресної допомоги у розмірі 9417 грн. 12 коп. Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, Управління соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області відповідачу, місце проживання якої зареєстровано в м. Донецьк, взята на облік, їй видана довідка про взяття на облік від 2014 року. На підставі наданої заяви сім`ї ОСОБА_1 призначена грошова допомога відповідно до Порядку падання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок № 505), з 09 грудня 2015 року. У заяві про призначення грошової допомоги ОСОБА_1 зазначила про відсутність у будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. У результаті проведеної перевірки достовірності інформації, наданої заявником для призначення допомоги, встановлено, що у власності відповідача з 2014 року є житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи наведене, позивач вважав, що ОСОБА_1 та члени її сім`ї не мали права на отримання грошової допомоги з 09 грудня 2015 року до 30 вересня 2016 року відповідно до пункту 6 Порядку № 505, згідно з яким грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. Відповідач була інформована про суму надміру перерахованої допомоги. Добровільно повернути кошти відмовилась. Станом на день звернення до суду добровільно кошти не повернула.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач позов не визнала, зазначила, що з 09.12.2015 року їй призначалася та виплачувалася щомісячна адресна допомога як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Вона дійсно є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 47,2 кв м.. Фактично населений пункт с. Нескучне мав статус населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція, і на момент її переміщення та звернення за призначенням допомоги, і на момент припинення її виплати. Оскільки житло, розташоване у с. Нескучне, не вважається таким, що знаходиться в регіонах інших, ніж район проведення антитерористичної операції, вона мала право на отримання щомісячної адресної допомоги особі, яка перемістилась з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрати на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 09.12.2015 року. Просила відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили справу розглянути без їх участі, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних матеріалів справи, оскільки вони містять достатньо даних про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.

Зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені

відповідні обставини.

09.12.2015 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до позивача про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території (а.с. 11).

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 10.02.2016 року ОСОБА_1 призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 09.12.2015 року по 27.05.2015 рік (а.с. 11 на зворотньому боці).

15.06.2016 року ОСОБА_1 також звернулася до позивача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України (а.с. 12).

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 06.09.2016 року ОСОБА_1 призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 15.06.2016 року по 14.12.2016 рік (а.с. 12 на зворотньому боці).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 має у власності на праві приватної власності домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13-22).

28.09.2016 року відділом грошових виплат і компенсацій Великоновосілківського району складено акт про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги (а.с. 17), згідно якого у ОСОБА_1 встановлено наявність житлового приміщення, будинку АДРЕСА_2 , в зв`язку з чим зазначено, що у такому випадку допомога не призначається та утворена переплата 9417 грн. 12 коп.

Розпорядженням від 28.09.2016 року на ім я ОСОБА_1 , складеним начальником відділу Бучинською Г.О. та спеціалістом В. ОСОБА_2 , призупинено виплату допомоги у сумі 834 грн. з 01.10.2016 року (а.с. 18).

Згідно розрахунку на підставі акту від 28.09.2016 року, ОСОБА_1 надмірно сплачено кошти у сумі 9417 грн. 12 коп. (а.с. 18, зворотній бік). Зазначена сума переплати підтверджується й довідкою від 18.07.2019 року (а.с. 21).

Повідомленням від 07.10.2016 р. ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність відшкодувати кошти по переплаченій допомозі (а.с. 19,20).

Норми права, та мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Надання державної допомоги внутрішньо переміщеним особам урегульовано Порядком № 505.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (в редакції від 23 жовтня 2014 року зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 554, чинній на момент виникнення правовідносин) грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Частиною другою статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Частиною першою цієї статті визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого м. Лисичанськ включено до цього переліку.

Дію цього розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053», а також затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до якого Лисичанськ також включено до цього переліку.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на час виникнення та існування спірних правовідносин м. Лисичанськ було віднесено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Пунктом 6 Порядку № 505 (в редакції від 23 жовтня 2014 року зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 554, чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Нову, відмінну від попередньої, редакцію пункту 6 Порядку № 505 про те, що грошова допомога не призначається, якщо будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану, викладено тільки після внесення змін відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 370.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Визначаючи, чи наявні правові підстави для нарахування та виплати адресної грошової допомоги ОСОБА_1 , счудом застосовуються до спірних правовідносин норми права у редакції Порядку № 505, чинній на момент їх виникнення.

Отже, судом встановлено, що відповідачу на момент звернення до Управління праці та соціального захисту належала на праві приватної власності з 2014 року домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Зважаючи на наведене, ОСОБА_1 , зазначаючи у заяві для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, про відсутність у неї та членів її сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, діяла добросовісно, оскільки пунктом 6 Порядку № 505 (у редакції, чинній на момент звернення із заявою про отримання грошової допомоги) не було передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні частину житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Враховуючи, що на момент звернення із заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту у відповідача була у володінні домоволодіння, місцезнаходження якого яке відноситься за територіальністю до районів проведення антитерористичної операції, згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року № 33/6/а, розпорядженнями КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р, розпорядженням КМУ від 02.12.2015 р. № 1275-р, то ОСОБА_1 мала право на отримання грошової допомоги відповідно до Порядку № 505 (у редакції, чинній на момент призначення грошової допомоги).

Висновки суду за результатами розгляду справи

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності та взаємозв язку,, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволенні позову, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 9, 10, 12, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268,

273, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог по цивільній справі за позовом Управління соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області, код ЄДРПОУ 03197233, вул.. Янісольська, 68 «а», смт Велика Новосілка Донецької області, до ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 он, АДРЕСА_2 про відшкодування безпідставно отриманої суми грошової допомоги – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.А. Дурач