Рішення № 85064669, 21.10.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16395/19

провадження № 2/753/7434/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"21" жовтня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у загальному позовному провадженні в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), треті особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) про виселення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про виселення.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У квартирі зареєстровано чотири особи: ОСОБА_1 (власник), ОСОБА_3 (донька), ОСОБА_5 (онука), ОСОБА_4 (колишній чоловік доньки, відповідач).

10.05.2012 Дарницьким районним судом м. Києва шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано. Однак, після розірвання шлюбу відповідач продовжує проживати у спірній квартирі та усіма шляхами унеможливлює співжиття у спірній квартирі й створює жахливі умови для спільного проживання, чинить перешкоди у користуванні квартирою, вибиває двері, б`є посуд, пошкоджує спільне майно, не дає змоги вільно користуватися всією житловою площею, постійно словесно ображає, погрожує, застосовує психологічне насилля, зловживає алкогольними напоями. Позивачі неодноразово звертались до органів внутрішніх справ, щодо протиправної поведінки ОСОБА_4 з проханням здійснення впливу на нього та про допомогу.

Оскільки між сторонами склались тривалі неприязні стосунки, позивач просить виселити відповідача ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Ухвалою Дарницького районного суд м. Києва від 27 серпня 2019 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання з повідомлення сторін.

01.10.2019 ухвалою Дарницького районного суд м. Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлений позов, з викладених в ньому підстав. Просили провести заочний розгляд справи в заочному порядку за наданими доказами.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлений позов, з викладених в ньому підстав.

Третя особа ОСОБА_5 надала заяву про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив наступне. Є головою правління ЖБК "Метробудівник-3 за адресою: АДРЕСА_1, де проживає позивач. З сім`єю позивача знайомий років десять. Щодо особи відповідача вказав, що це деградована особа, постійно вживає алкоголь, веде себе протиправно, відмовляється вилелятись з квартири, належній позивачу. Вчиняє сварки, постійно викликаються працівники поліції .

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, відзиву та будь яких заяв, клопотань від відповідача також не надходило.

Відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією реєстраційного посвідчення (а.с. 9). Дане право зареєстровано Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна (а.с. 10-12).

У квартирі зареєстровано чотири особи: ОСОБА_1 (власник), ОСОБА_3 (донька), ОСОБА_4 (колишній чоловік доньки, відповідач), ОСОБА_5 (онука), що підтверджується довідкою №129, виданою ЖБК «Метробудівник-3» (а.с. 14) та витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщені №35155977 від 22.11.2018 (а.с. 15).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2012 Дарницьким районним судом м. Києва шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано (а.с. 18). Однак, відповідач після розірвання шлюбу продовжує проживати у спірній квартирі.

В своїх поясненнях позивач вказує, що відповідач зловживає алкогольними напоями, вчиняє сварки, чинить фізичне та психологічне насильство щодо неї та її доньки, порушує їх право на користування квартирою. Позивач вказує на свій вже не молодий вік і про потребу у відпочинку та спокої у власній квартирі, однак, відповідач постійно порушує спокій мешканців квартири, неодноразово ображав грубою лайкою, погрожував, кидався з ножем на позивача та її доньку, вибивав двері в квартирі, бив посуд та усіма шляхами робить неможливим співжиття у спірній квартирі, чинить перешкоди у користуванні останньою.

Вказані обставини протиправної поведінки відповідача підтверджені показами свідка ОСОБА_6 , надані в судовому засіданні.

Відповідно до характеристики від 22.11.2018 за № 62, складеної головою правління ЖБК «Метробудівник-3» ОСОБА_6 , відповідач характеризується як неврівноважений мешканець, що зловживає спиртними напоями. Після вживання алкоголю, часто влаштовує конфліктні ситуації в квартирі де він мешкає. Власник квартири ОСОБА_1 періодично звертається до правління ЖБК та інших мешканців будинку про допомогу у вирішенні конфліктів (а.с. 19).

Також, позивач вказує про неодноразові звернення до правоохоронних органів з приводу застосування заходів впливу на поведінку відповідача, що підтверджується листами з Дарницького УП ГУ НП у м. Києві та протоколами про адміністративні правопорушення (а.с. 20,21,22,23,24,25,26).

У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позивач вказує, що між сторонами склались тривалі неприязні стосунки, у зв`язку з чим, позивач просить виселити відповідача ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Відповідно до ст. 157 ЖК України, членів сім`ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Статтею 116 ЖК України визначено, якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги викладене, суд визнає вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 116, 157 ЖК України, ст. ст. 13, 48, 81, 89, 141, 178, 258-259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. ст. 321, 391, 405 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2019 року

Суддя: Комаревцева Л.В.