Рішення № 85064194, 02.10.2019, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/282/19

Провадження №2/718/66/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2019 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д. за участю представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , відповідача ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7 , відповідача ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кіцмань справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права на приватизацію житла в рівних ідеальних частках, на праві спільної сумісної власності з іншими наймачами цього житла, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло від 16.08.1999 року, про визнання права власності на Ѕ ідеальну частки у цьому будинковолодінні, про визнання права на приватизацію Ѕ ідеальної частки присадибної земельної ділянки, про визнання такими, що не набули права на проживання та на реєстрацію місця постійного проживання в цьому будинковолодінні,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права на приватизацію житла в рівних ідеальних частках, на праві спільної сумісної власності з іншими наймачами цього житла, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло від 16.08.1999 року, про визнання права власності на Ѕ ідеальну частки у цьому будинковолодінні, про визнання права на приватизацію Ѕ ідеальної частки присадибної земельної ділянки, про визнання такими, що не набули права на проживання та на реєстрацію місця постійного проживання в цьому будинковолодінні, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачі є матір`ю і сином, а родичами по крові з відповідачів є тільки ОСОБА_4 та її донька ОСОБА_10 , перша з них є донькою позивача та рідною сестрою позивача, а її донька - онукою для позивачки та племінницею для позивача. Відповідачі ОСОБА_8 є чоловіком відповідачки ОСОБА_4 та рідним братом другого відповідача ОСОБА_9 .

Посилалися на те, що відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 незаконно набули як право проживання так і право на реєстрацію свого постійного місця проживання в спірному будинку та в силу цього, відповідно і права спільної власності (кожен з них по ј її частки) на спірне житло під час його приватизації. Тобто, вони не набули права на користування цим житлом до моменту його приватизації, а в силу цього незаконно стали суб`єктами приватизації цього спірного житла, а тому і незаконно набули право на відповідну ідеальну частку власності у ньому, що дорівнює 1/2 , як самого житлового будинку літ. А, як головної речі, так і всієї приналежності до нього (літня кухня літ. Б, двома сараями, відповідно літ. В. та літ. Г, та підвалу літ. Пд..).

Предметом спору є садиба, тобто присадибна земельна ділянка, на якій розташоване будинковолодіння з трьох-кімнатним житловим будинком літ. А та з іншою приналежністю до нього, що складається з інших нежитлових будівель та споруд (літня кухня літ. Б, двома сараями, відповідно літ. В. та літ. Г, та підвалу літ. Пд.). Вартість всього будинковолодіння станом на 16.08.1999 року 112470 грн. 75 коп.

Вказує, що ОСОБА_2 від самого народження приблизно до 9 років проживав разом з обома батьками, а до 12 років разом з своїм батьком та відповідачем-сестрою постійно проживав і був прописаний в спірній квартирі, що належала до державного житлового фонду, за адресою АДРЕСА_1 , а потім можливо в зв`язку з розлученням його батьків, а потім в зв`язку з тим, що наймач-батько був за рішенням суду позбавлений волі і до смерті перебував під вартою, продовжував перебувати під опікую своєї старшої сестри ОСОБА_11 . Однак, його сестра, бажаючи незаконно заволодіти спірною квартирою, 02.08.1998 року відправила одного малолітнього брата літаком в Америку до матері. Через деякий час, приблизно 2011 року, однак лише один, оскільки мати вже важко хворіла повернувся додому, навіть не підозрюючи, що батьківський будинок в якому він народився та виріс неправомірно приватизовано на користь чотирьох відповідачів.

Представник позивачів ОСОБА_3 просив суд визнати за позивачами право на приватизацію та право власності на Ѕ частку незаконно приватизованого відповідачами всього будинковолодіння, за адресою АДРЕСА_1 , які не мали на це право; визнати частково недійсним свідоцтва про приватизацію відповідачами всього будинковолодіння, які не мали на це право, видане з порушенням як членів сім`ї наймача, житлових прав на приватизацію житла; визнати за позивачами право власності на Ѕ ідеальну частку у цьому будинковолодінні; визнати право на приватизацію Ѕ ідеальної частки присадибної земельної ділянки та визнати такими, що не набули права на проживання та на реєстрацію місця постійного проживання у будинковолодінні та на його приватизацію відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, їх представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, однак, її представник ОСОБА_5 суду пояснила, що позовні вимоги не визнає, її довірителька не порушила ніякі права. Позовні вимоги є безпідставні. Позивачі не скористалися своїм правом на приватизацію. Також, не доказано, що реєстрація інших осіб в квартирі незаконна. Більше 6 місяців вони були за межами будинку і автоматично втратили право на користування даною квартирою. Ті особи, що проживали там, і були зареєстровані отримали право на приватизацію, тому все законно. Рішення органу приватизації не було оскаржене, тому воно дійсне. Просить відмовити в позові.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що бабусю ОСОБА_12 ніколи не бачила і вона ніколи не допомагала їм.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в судовму засіданні доповнив, що позов поданий з порушенням строків давності і просив відмовити в позові, оскільки вони дізнались про спір в 2007 році.

Відповідач ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнав, та суду пояснив, що на прохання ОСОБА_13 , вивіз її сина ОСОБА_25 в м. Київ і залишив його там, де вона просила. Вона хотіла щоб син поїхав до неї. Його приписала, тому, що він проживав у шлюбі з ОСОБА_14 16 років. Їхня дочка ходила в смт.Лужани до школи і вони там проживали законно. Вони сплачували комунальні послуги, робили ремонтні роботи. ОСОБА_15 там не проживала і нічого не робила. Вона проживає більше 20 років в ОСОБА_16 і є громадянкою США.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, причини неявки суду не повідомив. Клопотань та заяв про відкладення розгляду справи від нього ненадходило. Через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України викликався як відповідач в даній справі, що підтверджується матеріалами справи.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що з 2017 року займає посаду голови сільської ради с. Мамаївці Кіцманського району. Будинок належав Лужанському експериментальному заводу, на момент приватизації належав заводу. Подавали подання на приватизацію, де вказані були 4 осіб. Приватизація пройшла з цими 4 особами, однак, не ввійшла туди ОСОБА_18 . До приватизації був ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Позивачі на момент приватизації перебували за кордоном, але були зареєстровані. З 1991 року позивачі до неї як сільського голови не звертались, тільки ОСОБА_20 приходила за довідкою. Позивачку виписали згідно рішення суду. ОСОБА_22 особисто була присутня і звернулась про поновлення реєстрації і її поновили. ОСОБА_23 витребувала книгу, де можна прослідкувати рух мешканців. На даний час ОСОБА_23 та її дочка там не проживають

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що був у Штатах і був в гостях у ОСОБА_13 і вона казала, що захворіла і хоче повернутися, але нема куди. ОСОБА_15 виїхала першою, коли ОСОБА_25 було десь 9 років. Залишились в хаті її чоловік, дочка, і син ОСОБА_21 . ОСОБА_26 , колишнього чоловіка ОСОБА_13 невідомо де був, але зі слів знає, що був у тюрмі. ОСОБА_15 в ОСОБА_16 , тато помирає, і залишилось двоє дітей ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Коли ОСОБА_21 поїхав, то залишились жити ОСОБА_20 , яка згодом вийшла заміж. Йому відомо, що там ніхто не жив, ОСОБА_27 визнали безвісти відсутньою і без неї приватизували квартиру. ОСОБА_15 не знала, що її визнали безвісно відсутньою. На даний час рішення скасували і прописали її. Вона отримує тут пенсію. З ОСОБА_27 він познайомився 7 років назад. З її слів йому стало відомо, що ОСОБА_21 став обузою ОСОБА_28 і вона примусово його відправила до мами за кордон.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_15 поїхала за кордон і 2 дітей лишились. ОСОБА_20 , дочка ОСОБА_13 коли вийшла заміж, помер батько, а ОСОБА_21 поїхав до мами в Америку ОСОБА_30 , ОСОБА_20 і ОСОБА_10 там проживали. ОСОБА_15 там не проживала, вона її там не бачила ні разу, відколи вона поїхала в Америку ОСОБА_31 жив в бабусі в Мамаївцях, після смерті чоловіка ОСОБА_13 і його батька ОСОБА_32 . Він тікав зі школи, не хотів слухати ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , тому втік до бабусі. Мама висилала гроші бабі, там тепер ніхто не проживає. Там проживали ОСОБА_20 , ОСОБА_10 та ОСОБА_21 , поки його не закрили в тюрму.

Заслухавши вступне слово представника позивача, представників відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 08.10.1991 року (справа №2-88) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_35 розірвано. (а. с. 25)

Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 11.08.1999 року в АДРЕСА_1 дійсно належить Лужанському експериментальному заводу на праві державної власності в цілому складається з одноповерхового цегельного житлового будинку,загальною площею 81,80 кв. м., свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Лужанської селищної ради № 32/8. (а. с. 18)

Розпорядженням органу приватизації Лужанського експериментального заводу № 89 від 16.08.1999 року від наймача ОСОБА_4 надійшла заява на приватизацію вищевказаного будинку. (а. с. 19)

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16.08.1999 року одноквартирний будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 та членам її сім`ї ОСОБА_8 , ОСОБА_36 , ОСОБА_9 (а. с. 20)

Згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15.06.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання їх безвісно відсутніми скасовано. (а. с. 11)

Відповідно до рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28.02.2012 року (справа № 2-64) ОСОБА_1 зобов`язано усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_8 будинковолодінням АДРЕСА_1 шляхом зняття їх з реєстраційного обліку цьому будинковолодінні. (а. с. 26)

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 30.08.2018 року рішення Кіцманського районного суду від 28.02.2012 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_8 будинковолодінням АДРЕСА_1 шляхом зняття їх з реєстраційного обліку цьому будинковолодінні скасовано. (а. с. 27)

Згідно довідки № 700 від 27.11.2018 року, яка видана старостинським округом смт. Лужани Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області про те, що житловий будинок в АДРЕСА_1 до житлового фонду Лужанського експериментального заводу. До 1999 року житло приватизоване не було і залишалось відомчим. Основним наймачем житла був ОСОБА_35 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а/з № 27 від 13.05.1999 року. В 1999 році після смерті батька за приватизацію житла до керівництва Лужанський експериментальний завод звернулась ОСОБА_4 . В цьому ж році була надана згода керівництва на приватизацію житла у приватну власність. До моменту рішення виконкому громадянка ОСОБА_1 , яка на той час уже перебувала за межами України, була виписана по рішенню суду, як така що в будинку не проживає. (а. с. 22)

Згідно довідки № 701 від 27.11.2018 року, яка видана старостинським округом смт. Лужани Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області про те, що за адресою в АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1956 р. н., зареєстрована за даною адресою з 15.08.2007 року. Знята з реєстрації 28.02.2012 року на підставі рішення суду і відновлена на реєстраційному обліку 15.08.2012 року. Знаходиться за межами України на даний час.; ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 (а. с. 22)

Згідно довідки № 702 від 27.11.2018 року, яка видана старостинським округом смт. Лужани Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області про те,що в даному житловому будинку в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_35 , 1953 р. н. - основний квартиронаймач був постійно зареєстрований і проживав до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_1 ,1956 р. н., зареєстрована за даною адресою з 15.08.2007 року. Знята з реєстрації 28.02.2012 року на підставі рішення суду і відновлена на реєстраційному обліку 15.08.2012 року. ОСОБА_4 , 1979 р. н. зареєстрована за даною адресою з 16.04.1996 р. і по даний час; ОСОБА_6 , 1998 р.н. зареєстрована з моменту народження і по даний час; ОСОБА_2 , 1986 р. н., зареєстрований з моменту народження і по даний час; ОСОБА_8 , 1967 р. н., зареєстрований 19.07.1999 року. Знятий з реєстрації 18.09.2015 року; ОСОБА_9 , 1960 р.н., приписаний 19.07.1999 року. Знятий з реєстрації 02.12.1999 р. (а. с. 23)

Відповідно довідки № 703 від 27.11.2018 року, яка видана старостинським округом смт. Лужани Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області про те, що житловий будинок в АДРЕСА_1 це є будинок особняк. (а. с. 23)

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 21 Конституції України визначено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Згідно з частиною першою статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що належних доказів на порушення відповідачами прав, представником позивачів не надано, тому суд вважає, що зазначені вимоги про визнання права на приватизацію житла в рівних ідеальних частках, на праві спільної сумісної власності з іншими наймачами цього житла, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло від 16.08.1999 року, про визнання права власності на Ѕ ідеальну частки у цьому будинковолодінні, про визнання права на приватизацію Ѕ ідеальної частки присадибної земельної ділянки, про визнання такими, що не набули права на проживання та на реєстрацію місця постійного проживання в цьому будинковолодінні не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.5,12,13, 76, 79, 80, 81, 211, 258, 259,263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 21, 28, 34 Конституції України -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права на приватизацію житла в рівних ідеальних частках, на праві спільної сумісної власності з іншими наймачами цього житла, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло від 16.08.1999 року, про визнання права власності на Ѕ ідеальну частки у цьому будинковолодінні, про визнання права на приватизацію Ѕ ідеальної частки присадибної земельної ділянки, про визнання такими, що не набули права на проживання та на реєстрацію місця постійного проживання в цьому будинковолодінні - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21.10.2019 року.

Суддя: В.М.Мізюк