Ухвала суду № 85063849, 18.10.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

712/1966/16-ц

2-с/712/48/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про скасування судового наказу

18 жовтня 2019 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування судового наказу №712/1966/16-ц, 2-н/712/98/16 від 05 квітня 2016 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси за заявою КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово – комунальних послуг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Соснівського районного суду м. Черкаси з заявою, в якій просять: поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси 05 квітня 2016 року у справі №712/1966/16-ц, скасувати судовий наказ №712/1966/16-ц, 2-н/712/98/16 від 05 квітня 2016 року, виданий Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з них солідарно на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» - заборгованості за оплату житлово – комунальних послуг в сумі 14236 гривень 46 копійок.

Заяву обґрунтовує тим, що Соснівським районним судом м. Черкаси 05 квітня 2016 року видано судовий наказ у справі №712/1966/16-ц за заявою КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» про стягнення з них заборгованості за оплату житлово -комунальних послуг в сумі 14236 гривень 46 копійок.

Вважають, що судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки стягувач заявив необґрунтовані вимоги. Так, стягувачем невірно визначено коло боржників, а саме: не заявлені вимоги про стягнення боргу з дійсних власників квартири. Так, при поданні заяви до Соснівського районного суду м. Черкаси стягувачем не враховано, що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Право власності на вказану квартиру перейшло від зазначеного в судовому наказі боржника ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до договору дарування квартири від 29 вересня 2000 року.

Крім того, зазначає, що про існування даного судового наказу їм стало відомо лише 26 вересня 2019 року після отримання його копії в суді. Враховуючи, що ОСОБА_1 проходить лікування, подати заяву про скасування судового наказу стало можливим лише 17 жовтня 2019 року. Вважають, що причини пропуску строку оскарження судового наказу пропущені з поважних причин, в зв`язку з чим звернулися до суду з вказаною заявою.

Вивчивши матеріали справи, заяву про скасування судового наказу та додані до неї письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

05 квітня 2016 року Соснівським районним судом м. Черкаси, на підставі заяви КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» видано судовий наказ №712/1966/16-ц, 2-н/712/98/16 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» - заборгованості за оплату житлово – комунальних послуг в сумі 14236 гривень 46 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи №712/1966/16-ц, Соснівським районним судом м. Черкаси у даній справі 05 квітня 2016 року винесено ухвалу про відмову у прийнятті заяви КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг та судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» - заборгованості за оплату житлово – комунальних послуг в сумі 14236 гривень 46 копійок.

06 квітня 2016 року на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 направлено копію судового наказу та копію заяви про видачу судового наказу з додатками.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вищевказані документи 07 квітня 2016 року отримав ОСОБА_8 .

Однак, доказів вручення копії судового наказу та копії заяви про видачу судового наказу з додатками саме боржнику ОСОБА_1 та іншим боржникам, до 26 вересня 2019 року, матеріали справи не містять.

Як вбачається з розписки ОСОБА_7 , яка знаходиться на останній сторінці обкладинки справи №712/1966/16-ц, копію судового наказу ним отримано 26 вересня 2019 року.

Як зазначили заявники, боржник ОСОБА_1 проходить лікування, в зв`язку з чим подати заяву про скасування судового наказу стало можливим лише 17 жовтня 2019 року.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується верховенством права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод право на справедливий суд вважається дотриманим, коли компетентним судом дотримано всіх процесуальних гарантій.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Крім того, у справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№№ 7942/05, 24838/05, рішення від 04 березня 2014 року) ЄСПЛ зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої в цілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті вказаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу №712/1966/16-ц, 2-н/712/98/16 від 05 квітня 2016 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.170 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Аналізуючи вищевказану норму ЦПК України, суддя приходить до висновку, що за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу може бути прийняте лише рішення про скасування судового наказу, при цьому підставою такого рішення являється сам факт подачі заявником заяви про скасування судового наказу, яка відповідає вимогам ст.170 ЦПК України та відсутність підстав для її повернення заявнику.

Підстави для повернення заяви про скасування судового наказу заявнику відсутні.

При цьому, з заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування судового наказу вбачається спір про право, оскільки заявники в повному обсязі заперечують проти вимог стягувача, який може бути вирішений судом лише в разі звернення КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» до боржників з відповідним позовом.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Враховуючи, що наказне провадження є безспірним, тобто задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи.

Крім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може надати суду, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.

За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141, 164, 170, 171, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування судового наказу №712/1966/16-ц, 2-н/712/98/16 від 05 квітня 2016 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси за заявою КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово – комунальних послуг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк звернення до суду з заявою про скасування судового наказу №712/1966/16-ц, 2-н/712/98/16 від 05 квітня 2016 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси за заявою КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово – комунальних послуг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Скасувати судовий наказ №712/1966/16-ц, 2-н/712/98/16 від 05 квітня 2016 року, виданий Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» заборгованості за оплату житлово – комунальних послуг в сумі 14236 гривень 46 копійок.

Роз`яснити стягувачу – КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго», що він має право звернутися до суду із вимогами, зазначеними у заяві про видачу судового наказу, в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Борєйко