Вирок № 85063778, 21.10.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 696/1593/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 року

м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії:

головуючого судді Степаненка О.М., суддів Кондрацької Н.М., Михайльченко Ю.В.,

секретаря Чмих І.С.,

за участю прокурора Луговського І.С.,

представника цивільного

позивача Постоленка В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шапошника Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №12013250170000144 від 06.03.2013 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, громадянина Російської Федерації, з вищою освітою, одруженого, відомостей про батьківство неповнолітніх дітей сторонами провадження суду не надано, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто службовому підробленні, а саме складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Холдинг» та являючись службовою особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи прямий умисел, з корисних мотивів у період з 07 по 09 вересня 2011 року здійснив заволодіння чужим майном, а саме, дифузійним апаратом ДС-8, власником якого являється дочірнє підприємство «Кам`янський цукровий завод» товариства з обмеженою відповідальністю «Руна», у наслідок чого спричинив останньому збитків в особливо великих розмірах, на суму 1 000 000 гривень.

В обвинуваченні орган досудового розслідування зазначає, що 01 квітня 2006 року ТОВ «Нова Холдинг», як власник, відповідно до договору з правом пролонгації передало в оренду ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» цілісний майновий комплекс цукрового заводу у м. Кам`янка Черкаської області по вул. Перемоги, 2 , вул. Заводська, 2, вул. Заводська 26, вул. Сердюка , 16 із будівлями, спорудами та механізмами, які забезпечують повний виробничий цикл продукції у вигляді цукру, з установленим дифузійним апаратом «ЛПДС-20» 1980 року виробництва зі 60% зносу, який призначений для висолодження бурякової стружки в процесі непереривного дифундирування, та є основною складовою частиною даного цілісного майнового комплексу.

Під час оренди ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» у червні 2006 року модернізувало цілісний майновий комплекс цукровий завод шляхом установлення власного дифузійного апарату польсько-німецького виробництва «ДС-8», придбаного у ТОВ «Укрпромтех» за 1 000 000 гривень. При цьому, дифузійний апарат «ЛПДС-20» залишився на території цілісного майнового комплексу цукровий завод у розукомплектованому вигляді.

19 травня 2009 року ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» визнано банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено ОСОБА_2 .

За висновками органу досудового розслідування, директор ТОВ «Нова Холдинг» ОСОБА_3 , скориставшись зазначеними вище обставинами, маючи корисливий злочинний намір на заволодіння майном ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна», а саме, дифузійним апаратом польсько-німецького виробництва «ДС-8», прагнучи отримати майнові права на вказане майно, заборонив доступ на територію підприємства ліквідатора ОСОБА_2 . учинивши таким чином перешкоджання ліквідаційній процедурі, а саме, у здійсненні опису, оцінки та подальшої реалізації майна ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна».

Вказані обставини слугували підставою для звернення ліквідатора ОСОБА_2 до судів різних інстанцій з позовами про усунення перешкод у здійсненні прав користування та розпорядження належним ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» майном.

Так, у ході судових розглядів, які тривали у період з 18 лютого 2010 року по 07 лютого 2012 року, рішенням господарського суду Черкаської області від 23.03.2010 застосовано заходи забезпечення позову ліквідатора ОСОБА_2 шляхом заборони ТОВ «Нова Холдинг» та іншим особам вчиняти дії, пов`язані з продажем, орендою, заставою чи відчуження іншим способом спірного майна.

Однак, ТОВ «Нова Холдинг» в особі директора ОСОБА_1 продовжуючи злочинний намір щодо незаконного заволодіння належним ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» дифузійним апаратом «ДС-8», з метою усунення перешкод і створення умов для його реалізації, оскаржує вищевказане судове рішення до Київського міжобласного господарського суду.

15 червня 2010 року на підставі поданих ТОВ «Нова Холдинг» недостовірних відомостей щодо належності майна, у тому числі дифузійного апарату «ДС-8», Київським міжобласним господарським судом апеляційну скаргу задоволено та скасовано заборону на відчуження спірного майна.

18 травня 2011 року під час подальших судових розглядів з питань усунення перешкод у здійсненні прав користування та розпорядження належним ДП «Кам`янський цукровий завод» дифузійним апаратом «ДС-8», з метою встановлення ідентифікаційних ознак дифузійного апарату, який безпосередньо установлений на цілісному майновому комплексі цукровий завод, комісією у складі представників ТОВ «Нова Холдинг» і ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» за рішенням суду оглянуто цілісний майновий комплекс цукровий завод та з`ясовано, що на даному комплексі встановлено дифузійний апарат «ДС-8», а дифузійний апарат «ЛПДС-20» знаходиться у розкомплектованому вигляді на території заводу.

07 вересня 2011 року директор ТОВ «Нова Холдинг» в особі ОСОБА_1 продовжуючи вчиняти дії щодо доведення злочинних намірів про заволодіння чужим, а саме, дифузійним апаратом «ДС-8», до завершення, незважаючи на установлені в ході судового дослідження факти, надає суду неправдиві довідкові дані щодо наявності права власності ТОВ «Нова Холдинг» на дифузійний апарат «ДС-8».

09 вересня 2011 року директор ТОВ «Нова Холдинг» ОСОБА_1 достовірно знаючи про відсутність права власності на дифузійний апарат «ДС- 8», незважаючи на триваючі судові спори з ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» щодо спірного майна, реалізовуючи прямий злочинний умисел на заволодіння дифузійним апаратом «ДС-8», розпорядився ним за власним розсудом, а саме, відповідно до договору купівлі-продажу реалізував підприємство «Ківгор» цілісний майновий комплекс цукровий завод з фактично установленим дифузійним апаратом «ДС-8», внісши при цьому до переліку майна, що є предметом договору, неправдиві відомості, а саме, зазначив у даному переліку дифузійний апарат «ЛПДС-20», який на час укладання договору перебував на території цілісного майнового комплексу цукровий завод у розукомплектованому вигляді.

Мотиви суду.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновків про недоведеність того, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення як за ч.5 ст. 191 так і за ч.1 ст. 366 КК України (п.3 ч.1 ст. 373 КПК).

Що стосується відсутності складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України суд констатує наступне:

У статті 191 КК України передбачена відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним обертанням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК, є відносини власності.

Предметом цього злочину є лише чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто те, що знаходилось в неї на законних підставах стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо.

За кваліфікацією слідчого ОСОБА_1 . інкримінується за ч.5 ст. 191 КК України заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах.

Заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем має місце у випадках, коли така особа незаконно обертає чуже майно на свою користь або на користь третіх осіб, тобто службова особа наділена правом оперативно-господарського управління майном як уповноважена власником майна.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом -спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

З цього приводу суд проаналізував представлені сторонами кримінального провадження докази та констатує наступне.

ОСОБА_1 в суді під час його допиту пояснив, що між ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» та ТОВ «Нова Холдинг» відбувалися господарські відносини, які розпочалися в квітні 2006 році з передачі в оренду ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» цілісного майнового комплексу цукрового заводу. Орендатор не мав жодних претензій щодо технічного стану технологічного обладнання цілісного майнового комплексу. Під час укладення договору між сторонами був підписаний акт № 2 до договору оренди № 182 від 01.04.2006. В червні 2006 року з метою модернізації виробництва ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» без згоди та без повідомлення власника здійснило заміну дифузійного апарату ЛПДС- 20 на дифузійний апарат ДС-8. Вподальшому ТОВ «Нова Холдінг» продало завод як цілісний комплекс ТОВ «Ківгор» із старою дифузією ЛПДС-20, про що свідчать документи. Хто викрав дифузію ДС-8 йому не відомо. Вважає, що всі спори, які виникали між сторонами, є предметом розгляду в господарських судових процесах. Підпис у довідці від 07.09.2011 про начебто перебування дифузійного апарату ДС-8 на балансі ТОВ «Нова Холдінг» схожий на його підпис. Зауважив, що вказана довідка не була прийнята до уваги господарськими судами, а тому ніяких юридичних наслідків не несла і не могла нести. Просив його виправдати.

Дослідивши в судовому засіданні документи судом встановлено наступне.

В судовому засіданні з`ясовано, що відповідно до умов договору купівлі-продажу комплексу будівель, споруд та обладнання за №002/01/04 від 21.01.2004 Українське акціонерне товариство закритого типу Холдінгова компанія «Укргазгруп» продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Холдінг» купило цукровий завод, розташований за адресою: Черкаська область, Кам`янський район, м. Кам`янка, вул.Перемоги, 2 як цілісний комплекс будівель і споруд, а також разом із технологічним та допоміжним обладнанням згідно додатків №2 та №3 (т.2 а.с. 9-21).

Згідно додатку №3 до договору до переліку технологічного та допоміжного обладнання за позицією №150 входив дифузійний апарат ЛПДС-20 (т.2 а.с. 14).

01.04.2006 і у подальшому 02.03.2007 між ДП Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» та ТОВ «Нова Холдінг» були укладені договори оренди №182 та №32, на підставі яких ТОВ «Нова Холдінг» передав в оренду ДП Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» цілісний майновий комплекс цукрового заводу у м. Кам`янка Черкаської області з підсобними (допоміжними) спорудами та необхідним для його функціонування технологічними устаткуваннями і обладнанням. Перелік майна, що було передано в оренду, зазначено в Актах №№1,2 від 01.04.2006, Актах №№1,2 від 02.03.2007. До переліку майна за вищевказаними актами, входив дифузійний апарат ЛПДС-20 (т.2 а.с. 29, 44). Документально підтверджені відомості про залік дифузійного апарату ДС-8 на баланс будь якого товариства або підприємства станом на 02.03.2007 або на будь яку подальшу дату відсутні.

Також встановлено, що у період з 2010 по 2012 роки між ДП «Кам`янський цукровий завод» як позивачем так і ТОВ «Нова Холдінг» як відповідачем господарськими судами відповідних рівнів вирішувався спір про спонукання вчинити певні дії, за результатами розгляду якого було зобов`язано ТОВ «Нова Холдінг» усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, яке належить ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна», в тому числі й дифузійним апаратом ДС-8.

Вказаними рішеннями встановлено, що ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» є власником дифузійного апарату ДС-8 за договором купівлі-продажу №0802/02 від 08.02.2006. Також господарськими судами встановлено, що на території цілісного майнового комплексу Кам`янського цукрового заводу було наявне певне майно, в тому числі й дифузійний апарат ДС-8. Це було підтверджено актом спільного огляду від 18.05.2011.

Таким чином колегія суду під час розгляду кримінального провадження встановила, що ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» є власником дифузійного апарату ДС-8, і вказаний апарат перебував на території Кам`янського цукрового заводу.

Згідно акту державного виконавця від 04.04.2012, який виконуючи наказ господарського суду у справі №17-11-05/306 встановив відсутність дифузійного апарату ДС-8 за місцем знаходження майна.

Водночас як вже зазначалось вище, 01.04.2006 і у подальшому 02.03.2007 між ДП Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» та ТОВ «Нова Холдінг» були укладені договори оренди №182 та №32.

Учасниками кримінального провадження не заперечують той факт, що в період дії цих договорів ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» здійснила модернізацію виробництва та замінила дифузійний апарат ЛПДС-20 на дифузійний апарат ДС-8.

За умовами договорів оренди, про які було зазначено вище, орендар, тобто ДП Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна», не мав права без письмової згоди орендодавця, тобто ТОВ «Нова Холдінг», здійснювати перебудову, добудову та перепланування, поліпшення об`єкта оренди.

З цього приводу колегія суду констатує відсутність будь-яких документів, які б підтверджували, що заміну дифузійного апарату відбулось або за дозволом, або хоча б за повідомленням керівництва ТОВ «Нова Холдінг». Таким чином суд встановлює відсутність доказів, які б давали можливість суду встановити, що дифузійний апарат ДС-8 був ввірений ТОВ «Нова Холдінг» чи перебував в його законному віданні, зокрема не надані акти прийому-передачі, додаткові договори, повідомлення тощо, де б обвинувачений ОСОБА_1 їх підписував як керівник ТОВ «Нова Холдінг».

Відсутність таких доказів спростовує наявність суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, який інкримінується ОСОБА_1

Не можуть бути докази відомості отримані під час огляду транспортних систем дифузійного апарату ДС-8 на території цукрового заводу ТОВ «Панда», так як органом досудового розслідування не доведено, що ВКП «Ківгор» продало за договором купівлі-продажу №09 від 12.11.2009 ТОВ «Панді» (т.2 а.с. 140) транспортні системи, які були складовими частинами дифузійного апарату ДС-8, який належав ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» в зв`язку з недоведеністю ідентифікації цього апарату та ідентифікації дифузійного апарату ТОВ «Руна».

З цього приводу судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 09.09.2011 ТОВ «Нова Холдінг» в особі директора ОСОБА_1 продало, а Виробничо-комерційне підприємство «Ківгор» в особі директора ОСОБА_4 купило цілісний майновий комплекс будівель та споруд цукрового заводу, який знаходиться в м. Кам`янка по вул. Перемоги, 2 (т.1 а.с. 59). Шляхом дослідження документів, які супроводжували договір купівлі-продажу до комплексу проданого обладнання входив дифузійний апарат ЛПДС-20.

Так за відомостями накладної №1122 від 19.09.2011, яка підписана як ОСОБА_1 так і директором ВКП «Ківгор» ОСОБА_4 , ВКП «Ківгор» отримало дифузійний апарат ЛПДС-20 (т. 2 а.с. 202). Цей же апарат був зазначений і в податковій накладній, яка була складена після вчинення купівлі-продажу між ТОВ «Нова Холдінг» та ВКП «Ківгор».

Крім того за інформацією викладеною у листі Виробничо-комерційного підприємства «Ківгор» №32 від 16.04.2012 на момент придбання цілісного майнового комплексу цукрового заводу та його прийняття дифузійний апарат ДС-8 був відсутній і їм не передавалось (т.1 а.с 18).

Таким чином суд не отримав доказів об`єктивної сторони злочину ч.5 ст. 191 КК України, не доведено в якій спосіб було здійснено заволодіння майном, а також не встановлено чи на свою користь ОСОБА_1 обернув дифузійний апарат ДС-8 чи на користь третіх осіб, що є суттєвим під час оцінки об`єктивної сторони такого кримінального правопорушення.

Що стосується відсутності складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України суд констатує наступне:

Ставлячи у вину ОСОБА_1 вищевказане кримінальне правопорушення слідчий в обвинуваченні зазначає, що ОСОБА_1 07.09.2011 склав та видав господарському суду довідку з неправдивими даними, які стосуються наявного права власності ТОВ «Нова Холдінг» на дифузійний апарат ДС-8.

Крім того обвинувачення за ч.1 ст. 366 КК України стосується внесення неправдивих відомостей про дифузійний апарат ЛПДС-20 до якогось «переліку майна», що є предметом договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу цукрового заводу від 09.09.2011 укладеного між ТОВ «Нова Холдінг» та ВКП «Ківгор».

Насамперед слід зауважити, що предметом злочину є офіційний документ.

Як що в першому випадку із суті обвинувачення можна виділити паперовий носій який визначив слідчий - це довідка від 07.09.2011, то у другому - визначити який же офіційний документ мав на увазі слідчий неможливо так як він не встановлений самим слідчим.

Згідно примітки до ст.358 КК під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Не погоджується колегія суддів, що інформація, яка міститься в довідці від 07.09.2011, зокрема про те, що дифузійний апарат ДС-8 знаходиться на балансі ТОВ «Нова Холдінг», є інформацією офіційного документу з огляду на наступне.

По-перше: слідчий інкримінує ОСОБА_1 , що він начебто надав суду неправдиві довідкові дані про наявність права власності на вказаний дифузійний апарат, що по юридичній суті відрізняється з інформацією, яка міститься в довідці, про знаходження мана саме на балансі товариства.

По-друге: зазначена інформація в довідці, навіть якщо вона і не відповідає дійсності, не здатна спричинити, не спричинила наслідки правового характеру, і не може бути використана в правозастосовній діяльності, так як не використовувалась судом, якому ця довідка була надана, та має бути підтверджена первинними бухгалтерськими документами та бухгалтерського обліку.

Що стосується оцінки судом висновків слідчого про внесення ОСОБА_1 «неправдивих відомостей» про дифузійний апарат ЛПДС-20 до «переліку майна», що є предметом договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу цукрового заводу від 09.09.2011 укладеного між ТОВ «Нова Холдінг» та ВКП «Ківгор», суд наголошує, що предметом вищевказаного договору (т. 2 а.с. 180-182) є комплекс будівель і споруд, тобто нерухоме майно. Вказаний договір нотаріально посвідчений, і не містить додатків. Тому суд не встановив який же матеріальний носій інформації в даному випадку визначений слідчим як офіційний документ.

Суд не допускає як доказ висновок експертів за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи №3/15-23, №163/15-23 від 25.02.2015, за яким досліджувався підпис від імені ОСОБА_1 в довідці №399/1 від 07.09.2011, так як вказана експертиза призначена незаконним складом суду, тобто за ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 22.05.2014 одноособово суддею Коваленком В.І. (т. 4 а.с. 227), при тій умові, що зазначене кримінальне провадження мало б бути здійснюватись за правилами ч.2 ст. 31 КПК України колегіально у складі трьох професійних суддів.

Що стосується оцінки показань свідків, суд ухвалює наступне.

Свідок ОСОБА_5 , колишній директор Кам`янського цукрового заводу суду повідомив, що в 2005 році було прийнято рішення про заміну дифузійного апарату. В 2006 році придбали в ТОВ «Укрпромтех» дифузійний апарат ДС-8, який був замінений на зношений ЛПДС-20.

Такі показання породжують у суду сумніви щодо об`єктивності відомостей, які отримані із показань цього свідка, про те що станом на 2006 рік на заводі експлуатувався дифузійний апарат ДС-8, або достовірності інформації, яка містяться в Актах №№1,2 від 01.04.2006, Актах №№1,2 від 02.03.2007, за якими до переліку майна переданого ТОВ «Нова Холдінг» ДП Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» на цей же період входив дифузійний апарат ЛПДС-20 (т.2 а.с. 29, 44).

Така невідповідність підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6 директора ТОВ «Укрпромтех», який також підтвердив факт продажу в 2006 році ТОВ «Укрпромтех» ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» дифузійного апарату ДС-8. Водночас вказані показання не несуть інформацію про обставини подій, які обґрунтовують обвинувачення ОСОБА_1

Не прийняті судом показання свідка ОСОБА_7 , який працював на Кам`янському цукровому заводі механіком та обслуговував обладнання, який лише підтвердив, що був замінений старий дифузійний апарат ЛПДС-20 на новий ДС-8. Хто є власником дифузійного апарату ДС-8 не знає. Коли відбулась заміна не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_4 , який на час досліджуємих обставин був директором ВКП «Ківгор», суду повідомив, що його підприємство придбало у ТОВ «Нова Холдінг» цілісний майновий комплекс «Кам`янський цукровий завод». Однак інформації, яка б могла зацікавити суд не повідомив, заявивши, що не є фахівцем обладнання і не знає, що таке дифузійний апарат.

На допиті інших свідків сторона обвинувачення не наполягала.

Проаналізувавши показання вказаних свідків суд не отримав відомостей, що дифузійний апарат ДС-8 знаходився на території Кам`янського цукрового заводу на законних підставах, не було повідомлено свідками, що цей апарат був ввірений ТОВ «Нова Холдинг», а зокрема директору ОСОБА_1 , чи перебувало в його законному віданні.

Суд наголошує, що у ст. 91 ч. 1 КК України наведені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Серед іншого у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При ухваленні вироку суд врахував висновки рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), та при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпції щодо досліджуємих фактів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновків про відсутність доказів того, що ОСОБА_3 незаконно обернув чуже майно - дифузійний апарат ДС-8 на свою користь або на користь третіх осіб, а також здійснив службове підроблення офіційних документів, в зв`язку з чим вбачає необхідність визнати його невинуватим та виправдати за недоведеністю того, що в діянні є склад кримінального правопорушення як за ч.5 ст. 191 так і за ч.1 ст. 366 КК України.

Рішення щодо цивільного позову.

Арбітражним керуючим Ноговським І.Л. заявлений цивільний позов про стягнення на користь ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» майнової шкоди в розмірі 1008950,00 грн. (т.3 а.с. 53), однак враховуючи, що судом ОСОБА_1 виправданий за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, суд керуючись ч.3 ст. 129 КПК України залишає його без розгляду.

Речові докази у справі відсутні як і відсутні процесуальні витрати.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 5 ст. 191 і ч.1 ст. 366 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Цивільний позов арбітражного керуючого ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди на користь ДП «Кам`янський цукровий завод» ТОВ «Руна» залишити без розгляду.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження також мають право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: О. М. Степаненко

Судді Н.М.Кондрацька Ю.В. Михальченко