Рішення № 85062603, 17.10.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/72/2019 Справа № 641/1451/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Колодяжної І.М.

за участю секретаря судового засідання - Ягодіній М.С.,

справа №641/1451/17

за участю:

представника позивача - Громової А.О.

представників відповідача - ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ПАТ СК «Теком» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ПрАТ «Європейський страховий союз» та ОСОБА_3 , про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації ,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «СК «Теком» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 14461,13 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 16 січня 2016 року в м. Дергачі Харківської області відбулася ДТП. Відповідач керуючи автомобілем Форд Транзит , д.н. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем Форд Транзит , д.н. НОМЕР_2 ,під керуванням ОСОБА_4 та який належить ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль останньої отримав механічні пошкодження. 05.02.2016 року постановою Дергачівського районного суду Харківської області відповідача визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. На момент ДТП автомобіль Форд Транзит ,д.н. НОМЕР_2 застрахований у ПрАТ СК «Теком» згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20Д/Т/АТ від 12.02.2015 року. Керуючись даним договором страхування , відповідно до страхового акту №984/Хф від 29.02.2016 року , висновку експертного автотоварознавчого дослідження №19В/2016 складеного 05.02.2016 року , рахунку №3 від 10.02.2016 року ФОП ОСОБА_5 , позивачем за заявою страхувальника на СТО ФОП ОСОБА_5 сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 50 200,00 грн. Цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу Форд Транзит, д.н. НОМЕР_1 застрахована у ПрАТ «Європейський страховий союз», згідно полісу АЕ/6846366. ПрАТ СК «Теком» звернулась до ПрАТ «Європейський страховий союз» з претензією №116/16 від 25.04.2016 року про виплату страхового відшкодування в межах ліміту укладеного з відповідачем полісу №АЕ/6846366, а саме у розмірі 35 738,87 грн. Таким чином , розмір між виплаченим ПрАТ СК «Теком» страховим відшкодуванням та страховим відшкодуванням ,яке підлягає сплаті ПрАТ «Європейський страховий союз» за полісом складає 14461,13 грн. У зв,язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією №234/16 від 2209.2016 року щодо відшкодування позивачу суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації. Однак , на даний час вищевказана сума відповідачем не сплачена.

05 квітня 2017 року ухвалою судді відкрито провадження у справі .

05 травня 2017 року від представника відповідача надійшли письмові заперечення , в яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову , посилаючись на те, що позивач не набув права вимоги відшкодування за договором майнового страхуванням , в порядку стт.ст. 993,1192 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» . Страховий поліс має ліміт відшкодування шкоди заподіяної майну у розмірі 50000 грн. , тобто ліміт страхового полісу покриває усі витрати пов.язані з ремонтом авто ,яке було пошкоджено у ДТП. Згідно з висновком експерта ФОП ОСОБА_6 визначено ремонт пошкодженого автомобіля, але відповідно до рахунку на оплату ,який оплачений позивачем був проведений інший ремонт. Тим самим, збільшено витрати за проведення ремонту з 36738,87 грн. до 51600 грн. Відповідно до п.1.5.р.4 ч.2 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу укладеного імж позивачем та ОСОБА_2 від 19.02.2015 року - виключенням із страхових випадків та обмеження страхування є керування транспортним засобом особою, що не відповідає критеріям вказаним у розділі 4.ч.1 договору, тобто не має водійського стажу зазначеного в р.4 ч.1 цього Договору , та інш. Згідно договору водій повинен мати найменший стаж управління ,який складає три роки. На момент дорожньо- транспортної пригоди водійський стаж ОСОБА_4 складав 2 роки 4 місяці. Представник відповідача вважає, що страховий випадок не настав , виплата по відшкодуванню збитків була проведена безпідставно , позивач не набула права вимоги на відшкодування матеріальних збитків , у порядку передбаченому ст. 27 ЗУ «Про страхування» тому не має право вимагати відшкодування матеріальних збитків.

02 червня 2017 року від представника позивача надійшов відзив на заперечення проти позову , в яких представник позивача зазначив, що розмір фактичних витрат позивача по договору страхування складає суму відшкодування у розмірі 50200 грн., Тобто сума страхового відшкодування , що підлягає виплаті ПрАТ «Страховий європейський союз» - 35738,87 грн., не достатня для покриття всіх фактичних затрат позивача за договором . Саме відповідач на підставі ст. 1194 ЦК України зобов,язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням , яке було отримано від його страховика: 50200 -35738,87 грн= 14461,13 грн. Розмір збитків , що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт необхідних для відновлення пошкодженої речі. В даному випадку підтвердженням виконання робіт , необхідних для відновлення пошкодженого у ДТП автомобіля є рахунок №3 від 10.02.2016 року на суму 51600 грн. та видаткова накладна №3 від 01.05.2016 року на суму 51600 грн. ФОП Пашкова Г.В. , а також дані висновку експерта Шаповал В.І. від 05.02.2016 року .Додатковою угодою №1 від 21.12.2015 року до договору страхування , на підставі заяви страхувальника внесено зміни до розділу 4 , а саме: «Водій» «Будь-яка особа на законних підставах -Будь-який стаж», тобто ствердження представника позивача,щодо стажу водія ОСОБА_4 не відповідають дійсності. Позивач на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» після виплати страхового відшкодування за договором страхуванням набуло право вимоги в порядку суброгації до особи винної у ДТП.

08 червня 2017 року ухвалою суду розгляд справи призначений у режимі відеоконференції , проведення якої доручено Малиновському районному суду м. Одеси. .

12 квітня 2018 року ухвалою суду розгляд справи призначений у режимі відеоконференції , проведення якої доручено Київському районному суду м. Одеси .

12 жовтня 2017 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ОСОБА_2 в яких вона зазначила, що 05.02.2016 року постановою Дергачівського районного суду Харківської області відповідача визнано винним у скоєнні ДТП,яке сталося 16.01.2016 року , та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. У відповідності до умов договору страхування , позивач 10.03.2016 року виплатив страхове відшкодування на підставі її заяви .Ремонт було проведено належним чином, претензій та зауважень у ОСОБА_2 не було. Претензій щодо виплати страхового відшкодування до позивача у неї не було. Станом на день дорожньо- транспортної пригоди за кермом автомобіля ОСОБА_2 перебував ОСОБА_4 на законних підставах. При цьому відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 21.12.2015 року до договору страхуванням , підписаного ОСОБА_2 водій ,який може управляти застрахованим транспортним засобом- «Будь-яка особа на законних підставах з будь-яким стажем».

Ухвалою суду від 23 травня 2018 року за клопотанням представників відповідача по справі витребувані докази та призначена судова технічна та почеркознавча експертиза, провадження у справі зупинено.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 травня 2018 року залишено без змін.

30 жовтня 2018 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 04 лютого 2019 року за клопотанням представників відповідача по справі призначена судова технічна та почеркознавча експертиза, провадження у справі зупинено.

09 квітня 2019 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 14 травня 2019 року за клопотанням представників відповідача по справі призначена судова технічна та почеркознавча експертиза, провадження у справі зупинено.

01 липня 2019 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з,явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Інші учасники процесу в судове засідання не з,явилися.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи , з,ясувавши обставини справи та дослідивши докази в їх сукупності , прийшов до наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16 січня 2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Форд Транзит , д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 ,який належить ОСОБА_2 та автомобіля Форд Транзит, д.н. НОМЕР_1 . під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок ДТП автомобіль ОСОБА_2 зазнав значних ушкоджень .

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20Д/Т/АТ від 12.02.2015 року автомобіль Форд Транзит, д.н. НОМЕР_2 ,який належить ОСОБА_2 застрахований у ПАТ СК «Теком».

21 грудня 2015 року між ПАТ «СК «Теком» та ОСОБА_2 укладено додаткова угода №1 до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20Д/Т/АТ від 12.02.2015 року , відповідно до якого за проханням страхувальника внесено зміни до договору до розділу 4 частини 1 договору « Будь-яка особа на законних підставах/Будь-який стаж.

Автомобіль Форд Транзит, д.н. НОМЕР_1 ,яким керував відповідач ОСОБА_1 на момент дорожньо- транспортної пригоди застрахований у ПрАТ «Європейський страховий союз», що підтверджується полісом «АЕ/6846366 обов,язкового страхуванням цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.12.2015 року. Ліміт відповідальності шкоди завданої майну складає 50 000 грн. Франшиза 1000 грн.

18 січня 2016 року ОСОБА_2 до позивача ПАТ «СК «Теком» подано заяву про настання страхового випадку.

02 лютого 2016 року ОСОБА_2 подано заяву про виплату страхового відшкодування .

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження складеного суб,єктом судово- експертної діяльності ОСОБА_6 вартість відновлювального ремонту автомобіля Форд Транзит ,дн.н НОМЕР_2 складає 77192,70 грн., ринкова вартість автомобіля складає 302292,59 грн., вартість відновлювального ремонту внаслідок ДТП, яке мало місце 16.01.2016 року складає 36738,87 грн.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 05 лютого 2016 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні дорожньо- транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Як вбачається з рахунку на оплату №3 від 10.02.2016 року вартість виконаних по ремонту автомобіля Форд Транзит, д.н. НОМЕР_2 робіт ФОП ОСОБА_5 склав 51600 грн.

29.02.2016 року внаслідок дорожньо- транспортної пригоди ,яка мала місце 16.01.2016 року ПАТ СК «Теком» складено страховий акт №984 /Хф , відповідно до якого сума страхового відшкодування , що підлягає виплаті складає 51600-1400 (франшиза) = 50200 грн. Підставою для визначення розміру збитків є рахунок №3 від 10/02/2016 року ФОП ОСОБА_5 Матеріальний збиток ОС з врахуванням зносу на день настання події становить 36738,87 грн., матеріальний збиток ОС з неврахуванням зносу на день настання події становить 77192,70 грн. Фактичні витрати страховика , що пов,язані зі страховим випадком (експертиза) складають 800 грн.

Згідно платіжного доручення №760 від 10.03.2016 року позивачем ФЛП ОСОБА_5 сплачено страхове відшкодування згідно страхового акту №984/Хф від 29.02.2016 року у розмірі 50200 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Для настання цивільної відповідальності повинні існувати чотири підстави: 1) наявність шкоди; 2) протиправна дія заподіювача шкоди; 3) наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою; 4) вина заподіювача шкоди.

Разом з тим, згідно з п. 8 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Статтею 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

В силу вимог ст.12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 22 Закону, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

22.09.2016 року ПАТ СК «Теком» на адресу відповідача направлена претензія про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 14461,13 грн. на праві зворотньої вимоги,яка 17.10.2016 року отримана відповідачем , про що свідчить копія поштового повідомлення в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 04.02.2019року по справі призначена судова технічна та судова почеркознавча експертиза , на вирішення експертизи поставлені наступні питання:

- Чи виконані підписи в оригіналі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015 , укладеного між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 та оригіналі додаткової угоди №1 від 21.12.2015 року до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015 року , укладену між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 , однією особою чи різними особами , чи є цей підпис ідентичним?

-Чи виконано підписи в оригіналі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015 , укладеного між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 та оригіналі додаткової угоди №1 від 21.12.2015 року до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015 року , укладену між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 , саме ОСОБА_2 чи іншою особою?

Чи ідентичні за змістом тексту документа та розміщення його реквізитів надані на дослідження :

оригінал договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015 , укладений між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 та оригінал додаткової угоди №1 від 21.12.2015 року до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015 року , укладену між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 ;

копія договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015 року , укладену між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 , яка була надана до суду при подачі позову , та копія додаткової угоди №1 від 21.12.2015 року до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015 року , укладена між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 , які були надані до суду при подачі позову;

копія договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015 року , укладену між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 , яка була надана до суду при подачі позову , та копія додаткової угоди №1 від 21.12.2015 року до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015 року , укладена між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 , які були надані до суду під час судового засідання за клопотанням представника відповідача та завірений суддею в судовому засіданні ?

Відповідно до висновку експерта Харківського Науково- дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 10.06.2019 року про проведення судової почеркознавчої експертизи :

1. Встановити однією або різними особами виконані підписи від імені ОСОБА_2 у графі: «Страхувальник» на першій сторінці у договорі добровільного страхування наземного транспортного засобу № 008-20 АТ від 12.02.2015 укладеного між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 та у графі: « ОСОБА_2 » у додатковій угоді №1 від 21.12.2015 року до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015 , укладеній між ПАТ СК «Теком» - не надається можливим.

Встановити ким ОСОБА_2 або іншою особою виконані підписи від імені ОСОБА_2 у графі: «страхувальник» на останній сторінці у договорі добровільного страхування наземного транспортного засобу № 008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015 укладеного ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 та у графі: « ОСОБА_2 » у додатковій угоді №1 від 21.12.2015 року до договору Довільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015 року, укладеній між ПАТ СК «Теком» - не надається можливим.

2. Питання: «Чи виконано підписи в оригіналі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015 укладеного між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 та оригіналі додаткової угоди №1 від 21.12.2015 року до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015 ку, укладеній між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 , саме ОСОБА_2 чи іншою особою?» - не вирішувалось.

Відповідно до висновку судово- технічної експертизи від 14.06.2019 року :

Технічне зображення договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015, укладеного між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 (підшите на аркушах №№ 39-43 тому № 1 цивільної справи №641/1451/17). - розбіжне за змістом тексту і відносним розміщенням реквізитів документів з наданим на експертизу договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 008- 20 Д /Т/АТ від 12.02.2015, укладеним між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 .

Технічне зображення договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015, укладеного між ПАТ СК Теком» та ОСОБА_2 (підшите на аркушах №№119- 127 тому №1 цивільної справи № 641/1451/17), ідентичне за змістом текст, документа та розміщенням його реквізитів з наданим на експертизу договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015, укладеним між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 .

Технічне зображення додаткової угоди №1 від 21.12.2015 до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015, укладеному між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 (підшите на аркуші № 77 тому №1 цивільної справи № 641/1451/17) ідентичне за змістом тексту документа з наданою на експертизу додатковою угодою №1 від 21.12.2015 до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015 року, укладеному між ЛАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 .

Технічне зображення додаткової угоди №1 від 21.12.2015 до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015, укладеному між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 (підшите на аркуші № 77 тому №1 цивільної справи № 641/1451/17

- розбіжне за відносним розміщенням реквізитів документів з наданою на експертизу додатковою угодою №1 від 21.12.2015 до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02.2015 току, укладеному між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2

Технічне зображення додаткової угоди №1 від 21.12.2015 до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/ АІ дід 12.02.2015, укладеному між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 (підшите на аркуші № 128 тому №1 цивільної справи № 441/1451/17), ідентичне за змістом тексту документа та розміщенням його реквізитів з наданою на експертизу додатковою угодою №1 від 21.12.2015 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №008-20 Д/Т/АТ від 12.02. 2015 року , укладеному між ПАТ СК «Теком» та ОСОБА_2 .

Стаття 993 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та стаття ст. 27 Закону України № 85/96-ВР від 07.03.1996 «Про страхування» передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

Таким чином, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

У порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Як убачається зі змісту позовної заяви, ПАТ СК «Теком» просить стягнути різницю між фактичним розміром шкоди (50200 грн), яка була виплачена, та страховою виплатою (35738,87 грн), здійсненою ПрАТ «Європейський страховий союз », у розмірі 14461,13 грн.

У даній справі, право вимоги перейшло до страховика у порядку суброгації, а не регресу, оскільки перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Посилання представників відповідача на те , що цивільна-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «Європейський страховий союз» і розмір збитків не перевищує межі страхової суми за страховим полісом, то за змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно правової позиції, висловленої Судовою палатою у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, справа № 6-2878цс15, за змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та ст. 27 Закону України «Про страхування», можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно висновків Верховного суду, вказаних у Постанові від 04 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку (п.69 Постанови). Тобто, в межах страхових сум, встановлених Полісом (згідно ст. 9 Закону), з урахуванням франшизи, передбаченої Полісом (відповідно до ст. 12 Закону) та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону).

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті на їх належність, допустимість, достовірність, достатність, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Теком» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ СК «Теком» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ПрАТ «Європейський страховий союз» та ОСОБА_3 , про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Теком» суму виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації розмірі 14 461 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн., всього на суму 16 061 (шістнадцять тисяч шістдесят одну) грн. 13 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Теком» ,код ЄДРПОУ 25050281, м.Одеса вул. Михайлівська б.44.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .

Треті особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 .

ПрАТ «Європейський страховий союз », м. Київ , вул. Дашавська , 25 оф. 89 .

ОСОБА_3 , АДРЕСА_6 .

Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2019 року.

Суддя: І. М. Колодяжна