Ухвала суду № 85062593, 24.09.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2659/19

н/п 1-кс/953/11698/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Андрющенко О.В.,

слідчого - Лукавенка Б.О.,

представника власника майна - адвоката Хоронько А.Е.,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції Лукавенка Богдана Олександровича по кримінальному провадженню №12018220000001050 від 20.09.2018 р. про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

24.09.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_1 : автомобіль «Mercedes-Benz ML 350» державний номер НОМЕР_1 , номер кузоваНОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_3 .

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 19.09.2019 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

З матеріалів досудового розслідування, встановлено, що директор ТОВ «ЕЛ-ВИН» ОСОБА_1 , починаючи з квітня 2018 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та керованого ним підприємства, всупереч державним інтересам, з порушенням статуту зазначеного підприємства, вирішив стати на шлях протиправної, злочинної діяльності, спрямованої на порушення правових норм щодо здорової конкуренції у сфері будівництва та ремонтних робіт в цілях заволодіння часткою державних грошових коштів, виділених на капітальний ремонт будівель Шевченківської центральної районної лікарні Харківської області, поєднаного зі службовим підробленням офіційних документів, взявши на себе функції з керування щодо їх підготовки та подальшого оформлення. Для досягнення своєї корисливої, злочинної мети ОСОБА_1 , вирішив використати в якості співучасників злочинної діяльності заступника директора з виробництва ТОВ «ЕЛ-ВИН» ОСОБА_2 та регіонального менеджера з розвитку центрального та південного регіонів України ТОВ «ЕЛ-ВИН» ОСОБА_3 , які добровільно дали на це згоду. При цьому він розробив схему щодо незаконного привласнення частки державних коштів, яке повинно було здійснюватись шляхом завищення вартості будівельних матеріалів виконаних робіт, поєднане з внесенням недостовірних відомостей до актів приймання виконаних будівельних робіт.

Так, Шевченківською центральною районною лікарнею Харківської області, 27.07.2018 в порушенні норм Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закону України «Про публічні закупівлі», здійснено штучне розбиття предмету договору про закупівлю робіт на декілька частин, поріг яких у підсумку не перевищує 1 500 000 гривень та уклали згодом з афельованою юридичною особою громадянина ОСОБА_1 , ТОВ «ЕЛ-ВИН» код ЄДРПОУ 41760755 договор про закупівлю робіт №КР-2018/07-ПГ від 27.07.2018 року на загальну суму 979646,40 грн. та договор №КР-2018/07-ПХ від 27.07.2018 року на загальну суму 544543,00 грн. щодо проведення будівельних робіт по заміні вікон та дверей в адміністративних будівлях лікарні. Розрахунки за вказаними договорами проведено у повному обсязі.

Під час досудового розслідування 06.06.2019 здійснений виїзд для проведення огляду вікон, дверей та будівель Шевченківської ЦРЛ в Харківській області з залученням відповідного спеціаліста фахівця-технолога. Під час виїзду шляхом співставлення актів приймання виконаних робіт форми КБ2-В по договору №КР-2018/07-ПГ від 27.07.2018 року та актів приймання виконаних робіт форми КБ2-В по договору №КР-2018/07-ПХ від 27.07.2018 року з пропозицією ТОВ «ЕЛ-ВИН» та кошторисом до вищевказаного договору в розрізі видів послуг, встановлено неправильне застосування розцінок, зазначених в актах виконаних робіт, об`ємів робіт та якість матеріалів, у зв`язку з чим було завищено вартість послуг.

ОСОБА_1 підозрюється за ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення.

Згідно відомостей ІІПС ОВС України (АРМОР) ОСОБА_1 є власником автомобілю «Mercedes-Benz ML 350» державний номер НОМЕР_1 , номер кузоваНОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_3 .

З метою забезпечення можливої конфіскації майна, вважає необхідним накласти арешт на майно підозрюваного.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат Хоронько А.Е. заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим.

Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників процесу, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, встановив наступне.

Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12018220000001050 від 20 вересня 2018, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

19.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великому розмірі.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Але слідчий не обґрунтував клопотання та не довів обставин щодо необхідності накладення арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_1 , а саме не доведено підстав і мету відповідно до положень статті 170 КПК України щодо накладення арешту на майно та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначив мету накладання арешту на автомобіль, а саме забезпечення можливої конфіскації майна.

Так, ОСОБА_1 підозрюється за ч.4 ст.191 КК України, санкція якої не передбачає конфіскацію майна.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано автором клопотання.

Отже, враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення клопотання про арешт вказаного майна - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції Лукавенка Богдана Олександровича по кримінальному провадженню №12018220000001050 від 20.09.2018 р. про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - Божко В.В.