Рішення № 85062543, 10.10.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4338/18

н/п 2/640/279/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючої судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кострової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи- Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Київський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась у суд з позов до відповідача, ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи- Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., Київський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни вчинений 03.08.2017р. та зареєстрований в реєстрі №7297.

В обґрунтування заявлених вимог, зазначає, що 28.02.2018року у Київському відділ ДВС м. Харкова була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яке відкрито на підставі виконавчого напису ПН Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 03.08.2017р. про стягнення з позивача боргу за кредитним договором № 031/А-07 від 03.09.2007р. в розмірі 1422961 грн.44 коп. та витрат по вчиненню виконавчого напису в розмірі 3000 грн. Про існування виконавчого напису позивачу стало відомо лише в березні 2018року, а тому позивач була позбавлена права надіслати нотаріусу свою згоду чи незгоду з сумами заборгованості які були визначені у виконавчому написі. Нотаріусом не була перевірена безспірність заявлених вимог. В оскаржуваному виконавчому написі не зазначено якими документами підтверджується безспірність заборгованості позивача. Також в матеріалах виконавчого провадження відсутні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт отримання коштів. Крім того, позивач зазначає, що банк ще з 04.09.2010року знав про порушення свого права, але звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису лише 03.08.2017 тобто практично через 7 років, а тому виконавчий напис вчинений поза межами трирічного строку позовної давності. Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нотаріус не мав права вчиняти оскаржу вальний виконавчий напис на підставі постанови №662, як зазначено у написі, оскільки застосування зазначеної постанови здійснюється з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2015р та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017року про що зазначено в самій постанові №662. Постановою №662 були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у спірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ №1172. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2015року було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017року було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису постанова від 22.02.2017року набрала законної сили та нотаріус не мав прав вчиняти виконавчий напис щодо стягнення саме за кредитним договором на підставі постанови №662.

Позивачем надано клопотання, в якому просит суд проводити судові засідання без участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений судом належним чином, причини неявки не відомі.

Третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., у судове засідання не з`явилась, повідомлялась судом належним чином, надала заяву, в якій просить справу розглядати за відсутності третьої особи також надала письмові пояснення,в яких просить ухвалити справедливе рішення.

Державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області В.А. Конюховою надано письмові пояснення, в яких просить провести розгляд справи без участі представника Київського ВДВС.

Ухвалами суду провадження було відкрито, витребувані у нотаріуса копії документів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що 03.09.2007року між позивачем та відповідачем було укладено кредитну угоду №031/А-07, про надання кредиту траншами, загальна сума яких не перевищує 20000 доларів США.

04.09.2007 року між сторонами було укладено договір про надання траншу № 031/А-07-01 на суму 20000 доларів США строком до 03.09.2010року, тобто на видачу всього траншу без поділу на частини

Надання кредиту та укладання договору сторонами не оспорюється.

У зв`язку із невиконанням позивачем своїх зобов`язань із повернення кредиту та сплати відсотків, відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» 03.08.2017року звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу про вчинення виконавчого напису.

03.08.2017р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. був вчинений виконавчий напис про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованість за договором кредит №031/А-07 від 03.09.2007р., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк», який є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , в сумі 1425961 грн. 44 коп., що еквівалентно 54652,34 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом- 16306,66 дол. США.; заборгованості по відсоткам-9015,55 дол. США; комісія- 4248,64 дол. США, пеня-25081,49 дол. США.

Постановою державного виконавця Київського ВДВС м. Харків від 28.02.2018р. було відкрито виконавче провадження з примусового викоання вказаного виконавчого напису.

Постановою державного виконавця від 28.02.2018року було накладено арешт на майно позивача.

Матеріали справи свідчать, що приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем на підтвердження наявності заборгованості було подано наступні документи: заява ПАТ КБ «Приватбанк» про вчинення виконавчого напису, інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей, письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором № 031/А-07 від 03.09.2007р., кредитну угоду №031/А-07, документ із назвою «виписка з рахунку банку із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором № 031/А-07 від 03.09.2007р. укладеним між «Приватбанк» та ОСОБА_1 станом на 27.06.2017року».

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника( правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17).

Як вбачається з матеріалів справи, нотаріус вчинив виконавчий напис через тринадцять днів дні після того, як банк направив боржнику письмову вимогу щодо усунення порушень за кредитним договором, не дотримавшись при цьому 30-денного строку, встановленого підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, та не врахував, що недотриманням вказаних вимог Порядку порушено права ОСОБА_1 на спростування розміру заборгованості.

Про наявність спору щодо заборгованості свідчить також те, що у виконавчому написі зазначена інша сума заборгованості, ніж у повідомленні, надісланому стягувачем боржнику в процедурі звернення до нотаріуса за вчинення виконавчого напису.

Крім того, відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Вказане положення, що вчинення виконавчого напису нотаріусом за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, передбачені Порядком.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Судом встановлено, що банк знав про порушення свого права ще з 03.09.2010року, оскільки ця дата є кінцевим терміном погашення заборгованості, тоді як виконавчий напис нотаріусом вчинений 03.08.2017року тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, отже, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 Порядку, оскільки порушено встановлений трирічний строк позовної давності та вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

Крім того, у виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення саме за кредитним договором № 031/А-07 від 03.09.2007 р., є Постанова КМУ № 662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Постановою №662 були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у спірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ №1172. Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017року було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014р «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Таким чином кредитний договір № 031/АА-07-01 від 03.09.2007 р., на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто нотаріус не мав прав вчиняти виконавчий напис щодо стягнення саме за кредитним договором на підставі постанови №662 від 26.11.2014р.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 03 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 7297, про стягнення заборгованості за кредитним договором №031/А-07 від 03.09.2007р., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ст.ст.5, 10, 12, 13,77-81, 89, 106, 110, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського,1-Д, код ЄДРПОУ 14360570), треті особи- приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (49000, м.Дніпро, вул.Центральна,б.6, офіс 9), Київський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61024, м.харків, вул.Студентська,5/6, код ЄДРПОУ 34952440) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 03 серпня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 7297, про стягнення заборгованості за кредитним договором №031/А-07 від 03.09.2007р., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

тридцяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 21.10.2019року.

Суддя Бородіна Н.М.