Ухвала суду № 85060995, 18.10.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 6/537/165/2019

Справа № 524/9722/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Маслій М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці подання державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Магдій Світлани Юріївни про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Магдій С.Ю. звернулась до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за кордон, до виконання зобов`язань, покладених на неї згідно виконавчого листа №524/9722/18 від 13 червня 2019 року.

Необхідність тимчасового обмеження права виїзду за межі України державний виконавець мотивував тим, що на виконанні у Крюківському відділі державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження №59433299 з примусового виконання виконавчого листа Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області №524/9722/18 від 13 червня 2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 коштів соціальної допомоги та судового збору в розмірі 6 598 грн. 15 коп. В ході виконавчого провадження, яке відкрито 02 липня 2019 року, виконавцем не встановлена наявність на праві власності у боржника рухомого та нерухомого майна, а також джерел доходів. Боржник паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався. Згідно змісту подання, наразі борг за виконавчим листом не сплачено, рішення суду не виконується. Державний виконавець вважає, що оскільки на даний час рішення суду залишається невиконаним значний термін, то є достатні підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, у зв`язку із чим і вимушений звернутись до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань.

За змістом частини 4 статті 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця, однак, згідно змісту подання державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Магдій С.Ю., остання просила суд розглянути справу без участі державного виконавця.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали подання, приходить до наступних висновків.

13 червня 2019 року Крюківським районним судом міста Кременчука Полтавської області було видано виконавчий лист №524/9722/18 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області кошти надміру виплаченої допомоги малозабезпеченим сім`ям в розмірі 4 258 грн. 11 коп., а також кошти надміру виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, в розмірі 578 грн. 04 коп., та судовий збір в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

02 липня 2019 року державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Магдій С.Ю., постановою ВП №59433299 відкрито виконавче провадження за вказаним вище виконавчим листом.

З матеріалів подання державного виконавця вбачається про здійснення останнім заходів щодо встановлення на праві власності у боржника ОСОБА_1 на праві власності рухомого та нерухомого майна та доходів, що підтверджується: Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №184707091 від 15 жовтня 2019 року; запитом ІС ДП «НАІС» (16) від 10 жовтня 2019 року; відповіддю №1057458387 від 11 жовтня 2019 року; відповіддю №1057459521 від 11 жовтня 2019 року; відповіддю №1054099823 від 02 липня 2019 року; відповіддю ІС ДП «НАІС» (16) від 02 липня 2019 року.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частинами 1 та 3 статті 441 Цивільного процесуального кодексу України передбачена можливість вирішення судом питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України як захід забезпечення виконання судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

При цьому, згідно із частиною 4 статті 313 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-XII від 21 січня 1994 року, громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну. На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов`язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти,

цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт, від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду чи іншого органу (посадової особи).

Однак, державним виконавцем в обґрунтування чинення боржником ОСОБА_1 перешкод у виконанні судового рішення не надано жодного доказу.

Окрім того, суд звертає увагу на відсутність в матеріалах подання доказів щодо належного повідомлення боржника ОСОБА_1 про відкрите виконавче провадження відносно неї, зокрема, щодо відправки ухвали про відкриття виконавчого провадження, виклик державного виконавця, акт виходу за адресою проживання боржника тощо.

З наданих державним виконавцем документів, а саме: Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №184707091 від 15 жовтня 2019 року; запиту ІС ДП «НАІС» (16) від 10 жовтня 2019 року; відповіді №1057458387 від 11 жовтня 2019 року; відповіді №1057459521 від 11 жовтня 2019 року; відповіді №1054099823 від 02 липня 2019 року; відповіді ІС ДП «НАІС» (16) від 02 липня 2019 року вбачається лише факт відсутності можливості стягнення коштів в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 та факт проведення виконавчих дій згідно із відкритим виконавчим провадженням.

З аналізу положень частин 1, 3 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що задоволення подання про тимчасове обмеження права виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Таким чином, зміст норм зазначеного Закону передбачає юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у пункті 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-XII від 21 січня 1994 року та у пункті 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань покладених на нього рішенням є оціночним поняттям.

Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

У зв`язку із цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Окрім того, відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених в узагальненні «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01 лютого 2013 року, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Однак, матеріали подання не свідчать, що ОСОБА_1 умисно ухилялась від виконання рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області.

Подання державного виконавця містить лише посилання на наявність боргу на відсутність джерел доходу боржника, що позбавляє виконавця здійснити стягнення.

Відомості щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження до подання також не додані.

Також державним виконавцем в поданні зазначено про відсутність у боржника ОСОБА_1 паспорту для виїзду за кордон.

Суд вважає, що наявність лише самого зобов`язання (у даному випадку щодо сплати боргу) не є підставою щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у поданні державним виконавцем обставини та додані до нього документи не можуть бути в даному випадку визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання судового рішення, а також необхідність у встановленні саме такого заходу примусового виконання судового рішення, а тому правові підстави для встановлення щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні, відтак подання є безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку із чим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 260, 441 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-XII від 21 січня 1994 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Магдій Світлани Юріївни (адреса: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Академіка Маслова, будинок 15/4), про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: Д. О. Зоріна