Рішення № 85056541, 21.10.2019, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1020/19

Номер провадження № 2/0186/351/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 жовтня 2019 року м. Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі

головуючої судді: Кривошеї С.С.

при секретарі: Кравченко А.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 травня 2019 року. У його квартирі, прописаний але не проживає ОСОБА_2 , який є сином колишнього власника спірної квартири ОСОБА_3 .

Реєстрація відповідача у квартирі, створює йому перешкоди вільно володіти та користуватися нею.

Крім того, у зв`язку з реєстрацією відповідача у його квартирі виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але плата за них нараховується.

Просить суд позбавити ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 надав заяву, в якій прохав суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти постановлення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сторінці Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Офіційного веб-порталу «Судова влада України».

Згідно ст.280 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 30 травня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Баден А.Є., зареєстрованого в реєстрі за №632, укладеним між ОСОБА_3 , який діяв від свого імені та за довіреністю, посвідченою 04 березня 2019 року, реєстраційний номер №159, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, Терещенко Н.С., від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 травня 2019 року за №168606355, виданого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, Баден А.Є., відповідно до якого, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер:632, виданого 30 травня 2019 року, приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, Баден А.Є.

Згідно довідки №03.4-15/9441 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, у спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до акту ПП «Комунальщик-2» №407 від 13 червня 2019 року, дійсно у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрований але не проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2009 року по теперішній час.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.ст. 4, 19 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач по справі ОСОБА_2 є сином колишнього власника спірної квартири ОСОБА_3 , зареєстрований у спірній квартирі, але не проживає в ній, родинних відносин з позивачем, як власником квартири, не має, тому суд вважає, що ОСОБА_2 слід позбавити права користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, 16, 316, 317, 319, 321, 383, 386, 391 ЦК України, ст.41, 47 Конституції України, ст.150 ЖК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - суд

В И Р І Ш И В:

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , права користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Дніпропетровська, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Першотравенського міського суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: С.С. Кривошея.