Рішення № 85056079, 02.10.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9580/18

Провадження № 2-о/204/23/19

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2019 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючий – суддя Книш А.В.,

секретар судового засідання Окунська М.О.,

за участі:

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання особи на території України,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. В обгрунтування заяви зазначила, що після смерті своїх батьків залишилась сиротою та знаходилась під опікою свого діда та бабусі, з якими у віці 4-х років переїхала проживати до міста Дніпропетровська. Після досягнення 16 років вона була документована паспортом зразка колишнього СРСР серії НОМЕР_1 , виданим ВВС Бабушкінського райвиконкому м. Дніпропетровська 11 січня 1985 року, та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після укладення шлюбу з ОСОБА_2 позивачем було здійснено обмін паспорта та змінено дівоче прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». Зазначає, що 15 березня 1972 року Південним машинобудівним заводом на підставі рішення адміністрації і заводського комітету, ОСОБА_5 та членам його родини, а саме: дружині ОСОБА_6 та сину ОСОБА_2 видано ордер на право зайняття квартири АДРЕСА_2 . З 28 листопада 1989 року заявник була зареєстрована за адресою місця проживання свого чоловіка ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявника від шлюбу народилася донька. Однак спільне життя не склалось та останні 5 років позивач проживає за іншою адресою. Чоловік заявника ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська заявника визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 . Вказаним рішенням заявника також знято з реєстраційного обліку 03 травня 2018 року та по теперішній час вона проживає без реєстрації. Свій паспорт зразка колишнього СРСР заявник втратила та отримати паспорт громадянина України не має можливості, у зв`язку із неможливістю встановлення особи заявника. Враховуючи викладене, заявник звернулася до суду.

20 березня 2019 року до суду надійшли пояснення представника заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в яких зазначено, що заявник підпадає під дію ст.3 Закону України «Про громадянство України». Однак зазначає, що заявником не надано жодного документу, що підтверджує її особу. Крім того, звертає увагу суду, що в долучених до заяви документах містяться розбіжності.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2019 року зобов`язано Шевченківський районний відділ у м. Дніпрі Головного управління в Дніпропетровській області Державної міграційної служби України надати належним чином завірені копії наступних документів: документів, які були надані 08 січня 1985 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для видачі паспорту громадянина України у зв`язку із досягненням 16 років; документів, які були надані ОСОБА_8 10 лютого 1989 року разом із заявою про отримання паспорту (форма№1) у зв`язку зі зміною прізвища з « ОСОБА_3 » на «Гореніч ( ОСОБА_4 ») під час укладення шлюбу, а також Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надати копії документів, які були подані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для укладення шлюбу (актовий запис №54 від 19 січня 1988 року).

Заявник у судовому засіданні підтримала уточнену заяву та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Земляна Л.І. не заперечувала проти задоволення заяви.

Суд, вислухавши сторони, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 16 січня 1985 року проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та 19 січня 1988 року уклала шлюб з ОСОБА_2 у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с.4,14,64).

Після укладення шлюбу заявнику у зв`язку зі зміною прізвища 17 лютого 1989 року було видано паспорт серії НОМЕР_2 (а.с.4).

03 грудня 1991 року від шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_11 , про що 23 грудня 1991 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис №3268 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер (а.с.9).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2017 року, заявника визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_4 . Даним рішенням суду встановлено, що заявник була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 28 листопада 1989 року та не проживає за вказаною адресою з травня 2002 року (а.с.10-11).

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до довідки Відділу обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 28 серпня 2018 року, на день смерті ОСОБА_2 склад зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_3 , становить 3 особи: ОСОБА_1 , яка зареєстрована з 28 листопада 1989 року та знята з обліку 03 травня 2018 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 (а.с.12).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 17 вересня 2018 року №02.3-24/11393 заявник у період з 28 листопада 1989 року по 03 травня 2018 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.13).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що він знайомий із заявником більше 15 років, оскільки він з її чоловіком разом навчався в школі та працював. Саме ОСОБА_2 представив йому заявника як свою дружину, знає, що в них є спільна дитина та вказав, що саме заявник, яка зараз знаходиться в судовому засіданні, є ОСОБА_12 . Крім того, свідок бачив медичну книжку заявниці, в якій було зазначено ОСОБА_1 , 1968 року народження.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що заявника знає приблизно з 1975 року, яка жила по вул АДРЕСА_5 , оскільки остання навчалася разом з її донькою в школі. Із заявником, яку знає як ОСОБА_13 , бачиться протягом всього часу знайомства з нею та приблизно з 1990 року бачиться з нею п`ять разів на місяць.

Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Таким чином, встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Приймаючи до уваги те, що факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення та необхідне для подальшого звернення заявника до відповідних державних органів з метою встановлення належності до громадянства України та отримання паспорта громадянина України, враховуючи наявність доказів на підтвердження постійного проживання за вказаною адресою, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання особи на території України – задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області місцезнаходження: м. Дніпро, вул. В.Липинського, буд.7, ідентифікаційний код юридичної особи 37806243.

Головуючий: