Рішення № 85055994, 18.10.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/412/18

пров. 2/202/178/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 жовтня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: судді-Бєльченко Л.А.,

при секретарі- Розсоха І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року позивач звернувся з цим позовом до Дніпровської міської ради.

Ухвалою суду від 15.06.2018 року проведена заміна відповідача на ОСОБА_2 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся, ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно у виді частини житлового

будинку АДРЕСА_1 . Даний будинок був придбаний ОСОБА_3 в період шлюбу з відповідачем і зареєстрований на ім`я останнього. 21.11.2017 року він звернувся до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на частину будинку, але йому було відмовлено у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Позивач вважає поважною причину пропуску строку на прийняття спадщини і указує, що з серпня 2015 року по теперішній час він проживає і працює в Харківській області через конфлікт зі своєю матір`ю. Лише 15.11.2017 року після першої за тривалий час розмови з матір`ю він дізнався про смерть ОСОБА_3 , після чого з`явився до м. Дніпра для подачі заяви про прийняття спадщини. З огляду на зазначене, позивач просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 в один місяць.

Представник позивача, адвокат Давлатов Ш.Б. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 ОСОБА_4 , відповідач у справі, і ОСОБА_5 були в той час в місті Дніпрі, були присутні на похованні ОСОБА_3 і тому посилання позивача на те, що він не знав про смерть бабусі, не відповідає дійсності. Відповідач також указав, що ОСОБА_4 разом з іншими родичами приходив до нього і умовили його, відповідача, видати довіреність на будинок. Пізніше внук ОСОБА_5 забрав в нього мобільний телефон. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Шостої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи

(а.с.115).

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, свідків, дослідивши письмові докази у справі, дійшов до такого.

Під час розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача і дружина відповідача, ОСОБА_3 . За час шлюбу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 придбали будинок АДРЕСА_1 (а.с.6-9). З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до Шостої дніпровської державної нотаріальної контри звернулися відповідач і позивач, батько останнього помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою від 21.11.2017 року нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контри відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини (а.с.128-145).

Відповідно до статті 1261 ЦК України позивач і відповідач є спадкоємцями першої черги за законом.

Положенням статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Для прийняття спадщини законодавцем встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК).

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною третьою цієї статті визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до положень статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи встановлені у справі обставини і відповідні їм правовідносини, суд враховує, що відповідно до наданих ОСОБА_1 письмових доказів, позивач з 15 липня 2015 року проживав в м. Харкові, з 15.09.2015 року по 10.06.2016 року працював на підприємствах цього міста, з 05 жовтня по 08 жовтня 2015 року хворів (а.с. 15-18), враховує посилання позивача на конфлікт з його матір`ю; суд враховує покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які пояснили, що позивач ОСОБА_1 був на похованні ОСОБА_3 , а останній свідок також указала, що приблизно через місяць після поховання ОСОБА_3 , внуки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 приходили до відповідача, і вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно приходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви для прийняття спадщини. Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних силах України тощо.

За встановлених обставин, підстав вважати, що причини, наведені позивачем як поважні, для визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , на думку суду, відсутні, оскільки не є непереборними і істотними труднощами для вчинення дій для подачі заяви про прийняття спадщини. Так, позивач працював і проживав у м. Харкові, яке є наближеним до м. Дніпра; посилаючись на конфлікт зі своєю матір`ю і через це на необізнаність щодо смерті ОСОБА_8 , позивач не заперечував, що спілкується зі своїм рідним братом, який точно був обізнаний про смерть їх бабусі. Крім того, свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтвердили присутність на похованні ОСОБА_3 позивача.

При цьому суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що ОСОБА_1 , позивач, був відсутній на похованні бабусі, оскільки вона є родичкою зі сторони позивача і, на думку суду, намагається діяти таким чином на користь позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору не відшкодовуються відповідачем, оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.4,5,12,13,81,259,263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 у позовних вимогах до ОСОБА_2 , третя особа – Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя - Бєльченко Л.А.