Рішення № 85055848, 18.10.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3461/19

2/212/1908/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехта Р.В., з участю секретаря судового засідання Більченко Ю.О., у порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників в порядку захисту прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2019 року вищезазначені позивачі звернулись до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз»» (далі – АТ «Криворіжгаз», Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі – ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», Відповідач 2), позивачі в позові просили, суд:

Визнати незаконними дії ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку № АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 5-й АДРЕСА_3 міста Кривого Рогу.

Визнати незаконним встановлений ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_16 ) АДРЕСА_17 ОСОБА_14 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_21 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_22 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_23 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_25 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_26 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_27 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_28 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_29 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_30 ), ОСОБА_28 ( АДРЕСА_31 ).

Зобов`язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01.09.2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_21 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_22 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_23 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_25 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_26 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_27 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_28 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_29 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_30 ), ОСОБА_28 ( АДРЕСА_31 ) режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

Визнати право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз» за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) АДРЕСА_17 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_21 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_22 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_23 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_25 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_26 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_27 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_28 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_29 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_30 ), ОСОБА_28 ( АДРЕСА_31 ).

Визнати, що ПАТ «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу» в редакції зі змінами, внесеними Законом від 09.04.2015 року № 329-VIII, зобов`язано було за власний рахунок в термін до 01.01.2018 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_21 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_22 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_23 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_25 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_26 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_27 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_28 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_29 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_30 ), ОСОБА_28 ( АДРЕСА_31 ).

Позивачі в позові зазначають, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2500 між побутовими споживачами природного газу, що проживають в будинку АДРЕСА_32 (далі за текстом – Споживачі) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (далі за текстом – АТ «Криворіжгаз») був укладений типовий договір постачання природного газу споживачам.

Відповідно до п. 1.3. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Доказом факту приєднання всіх Споживачів до Типового договору розподілу природного газу є щомісячне споживанням ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ. У зв`язку з цим, слід констатувати, що права та обов`язки споживачів виникли з однієї підстави та, що предметом даного спору є однорідні права та обов`язки.

Права та обов`язки Споживачів чітко визначені Типовим договором постачання природного газу Споживачам, а саме Розділом IV. Ціна, порядок обліку та оплати природного газу, Розділом V. Права та обов`язки Споживача та Розділом VІ. Права і обов`язки Постачальника. Зміст типового договору, викладений постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2500, констатує, що права та обов`язки для всіх Споживачів є ідентичними, права та обов`язки споживачів виникли з однієї підстави та є однорідними.

Сумлінно виконуючи всі умови даного договору Споживачі регулярно оплачували рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» за спожитий природний газ згідно договору та в терміни, визначені в рахунках.

В свою чергу АТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку перестало виконувати свої зобов`язання, визначені п. 6.2. даного договору в частині забезпечення споживачів безперервним постачанням природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором та забезпечення належної якість надання послуг з постачання природного газу відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору.

АТ «Криворіжгаз» встановило Споживачам на будинок за адресою: АДРЕСА_33 загальнобудинковий вузол обліку газу. Даний факт підтверджується розрахунковими квитанціями споживачів, де зазначено, що об`єми спожитого природного газу нараховуються на підставі показань загальнобудинкового вузла обліку газу.

В жовтні 2017 року Споживачам стало відомо, що для них АТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку з 01.09.2017 року почало нараховувати об`єми використаного природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу. Даний факт підтверджується копіями розрахункових квитанцій та листом АТ «Криворіжгаз» від 06 червня 2018 року.

22 квітня 2019 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в поряд загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 17 травня 2019 року.

17 травня 2019 року, 13 червня 2019 року, 05 липня 2019 року підготовчі судові засідання не відбулися, судовий розгляд відкладався в тому числі за клопотанням представника Відповідача 1.

31 липня 2019 року судом було прийнято ухвалу про призначення справи до судового розгляду, справу призначено на 20 вересня 2019 року на 13 годину 00 хвилин.

20 вересня 2019 року судове засідання було відкладено за клопотання представника відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», справу призначено до судового розгляду на 18 жовтня 2019 року на 13 годину 00 хвилин.

30 травня 2019 року до суду надійшов відзив представника ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки будь-яких порушень щодо нарахувань позивачам вартості послуг з газопостачання товариство не допускало, діяло на підставі п.13 розділу 3 Правил постачання природного газу затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, яким визначено, що розрахунки за послуги з газопостачання здійснюються на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) газу, визначений за підсумками місяця за договором розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ. ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» відповідно до Правил та Закону України «Про ринок природного газу» є гарантованим постачальником природного газу в м. Кривий Ріг, до обов`язків якого не входить здійснення розподілу природного газу або зміни об`ємів та обсягів розподіленого природного газу споживачам.

30 травня 2019 року до суду надійшов відзив представника акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки Планом розвитку газорозподільчої системи АТ «Криворіжгаз» на 2016 рік передбачено встановлення загальнобудинкових за рахунок товариства. Вказаний План розвитку газорозподільчої системи затверджено постановою НКРЕП від 31.03.2016 № 547, а тому є обов`язковим до виконання АТ «Криворіжгаз». Зазначає, що оскільки споживачі вже забезпечені на день подачі позову до суду загальнобудинковим вузлом обліку газу, тому у АТ «Криворіжгаз» відсутній обов`язок встановлювати індивідуальні лічильники газу цим споживачам.

Позивачі в судове засідання, що призначено на 18 жовтня 2019 року на 13 годину 00 хвилин не з`явились, своєю заявою від 23 квітня 2019 року, що надійшла до суду 06 травня 2019 року, просили суд розглядати справу за їх відсутності.

Представники відповідачів в судове засідання, що призначено на 18 жовтня 2019 року на 13 годину 00 хвилин не з`явились, представник Відповідача 1, просив суд відкладати розгляд справи, у зв`язку участю в іншому судовому процесі в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання було відмовлено.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачі проживають у будинку АДРЕСА_32 та є побутовими споживачами газу, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що відповідно до Відзиву на позовну заяву від 28.05. 2019 року, що поданий представником акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» - адвокатом Мартинова Н.Ю., та надійшов до суду 30 травня 2019 року представник відповідача не заперечував, що по будинку АДРЕСА_32 зарічний встановлено загально будинковий вузол обліку газу.

В судовому засіданні судом встановлено, що представник ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» у відзиві на позов, що надійшов до суду 30 травня 2019 року, не заперечували факт нарахування позивам спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкових приборів обліку газу для побутових споживачів природного газу.

За змістом статті 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (далі – Закон № 3533-VI) споживачі природного газу - фізичні особи (населення), фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Відповідно до приписів ст.6 Закону № 3533-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

У разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Зміст статті 6 Закону № 3533-VI свідчить про наявність безумовного обов`язку відповідних суб`єктів господарювання – газорозподільних організацій забезпечити встановлення лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення, у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування приладів та робіт, які підлягають встановленню, або забезпечувати цими приладами відповідних суб`єктів господарювання.

Стаття 6 Закону № 3533-VI визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.

Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові № 14-347цс18 від 07 листопада 2018 року (справа № 214/2435/17).

Окрім цього, згідно з п.5.4 глава 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494 (в редакції, чинній на момент виникнення спору) за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

У разі наявності ВОГ природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об`єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об`єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №620.

Відповідно до п.5.5 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 року №620 (в редакції чинній на момент виникнення спору) встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.

Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі – експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі не врегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.

У разі незгоди власника квартири (будинку) розрахуватися за спожитий газ за показниками будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Як вбачається із матеріалів справи загальнобудинковий вузол обліку природного газу встановлений за ініціативою АТ «Криворіжгаз», однак договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі-квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку не врегульовані між балансоутримувачем будинку та Відповідачем 1.

Договори між окремими побутовими споживачами (власниками квартир, не обладнаних квартирними лічильниками газу) та відповідачами, зокрема – щодо встановлення загальнобудинкового лічильника та проведення оплати за показниками такого лічильника, також не укладалися.

За таких обставин вбачається, що встановлення загальнобудинкового лічильника із позивачами у житловому будинку не погоджувалось та відповідач АТ «Криворіжгаз» у відповідності до вимог статті 6 Закону № 3533-VI не забезпечив встановлення саме індивідуального лічильнику газу, тому дії Відповідача 1 із встановлення загальнобудинкового лічильника газу підлягають визнанню незаконними.

Також визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог Кодексу та договору (глава 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем).

Водночас із наданих пояснень Відповідача 2, вбачається, що Відповідачем 2 здійснюються нарахування споживання природного газу на підставі показань будинкового лічильника.

Зважаючи на неправомірність встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу мешканцям будинку АДРЕСА_32 , обсяг газу та розмір оплати, які відповідачі пред`явили для оплати позивачам на підставі даних загальнобудинкового лічильника є безпідставними та необґрунтованими.

Крім цього, встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в процесі споживання газу не відображає фактичного споживання газу кожним споживачем багатоквартирного будинку окремо, що породжує нарахування сум за споживання газу, який насправді не використовується споживачем.

Отже, якщо у побутового споживача не встановлено індивідуального лічильника, то в даному випадку відбувається математичний розрахунок спожитого газу оператором газорозподільної системи між споживачами у яких є квартирні лічильники газу та у яких немає таких лічильників, а отже неможливо встановити та перевірити правильність такого розрахунку.

Відповідно до чинного законодавства оплата за спожитий газ в такому випадку здійснюється відповідно до норми споживання, встановлених відповідними Постановами Кабінету Міністрів України, згідно зареєстрованих осіб.

Відповідно до п.п.3, 4, 7 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

З аналізу матеріалів справи та наведених положень законодавства вбачається, що в даному випадку порушуються права позивачів та призводять до невідповідності умов договору на постачання природного газу між побутовими споживачами та газорозподільною компанією, яким передбачається, що кошти сплачуються споживачем тільки за той газ, який він дійсно спожив.

За таких обставин підлягає поновленню позивачам режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників із відповідним зобов`язанням ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснити перерахунок таких нарахувань.

Отже, на підставі наведеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів щодо визнання за кожним з них права на забезпечення індивідуальними, безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Криворіжгаз» є обґрунтованими, а пропозиція АТ «Криворіжгаз» щодо врегулювання відносин із встановлення вузла обліку природного газу, зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку газу шляхом укладання відповідного договору є такою, що суперечить вимогам статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Разом з тим, позовні вимоги позивачів щодо зобов`язання АТ «Криворіжгаз», за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників, із зазначенням терміну, до якого вказані газові лічильники відповідач має встановити, підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, - до 01 січня 2021 року, оскільки на момент ухвалення рішення по даній справі відбулась зміна строку встановлення таких лічильників для вказаної категорії осіб.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивачів, визнанням, за кожним з них, права на забезпечення індивідуальними лічильниками за рахунок АТ «Криворіжгаз» та зобов`язанням АТ «Криворіжгаз», за свій рахунок, в строк до 01 січня 2021 року, здійснити встановлення в квартирах позивачів індивідуальних газових лічильників.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Уразі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними вимогами судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до ч.1, п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції на час подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць на 1 січня 2019 року становив 1921 грн., тобто за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку, не містить у переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, таких осіб, як споживачі. Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, що призвело до збігу темпоральної (часової) та змістовної (сутнісної) колізій правових норм одного й того ж рівня.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п`ятої Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії ( об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об`єктів справляння судового збору.

Застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов`язково слід у системному зв`язку з нормами статей 1 – 6 Закону України «Про судовий збір», тобто враховуючи характеристику об`єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.

Статті 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначають, що об`єктом справляння судового збору є процесуальний документ – позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об`єкта справляння судового збору.

Отже, системне тлумачення статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Аналогічний висновок зроблений і в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», код ЄДРПОУ 03341397 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 62240 (шістдесят дві тисячі двісті сорок) гривень 40 копійок, враховуючи обставину, що судом задоволено 3 позовні вимоги відносно вказаного відповідача, за кількістю позивачів, що становить 27 осіб.

Таким чином, відповідно до ст.141 ЦПК України, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»», код ЄДРПОУ 39572642 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 41493 (сорок одна тисяча чотириста дев`яносто три) гривні 60 копійок, враховуючи обставину, що судом задоволено 2 позовні вимоги відносно вказаного відповідача, за кількістю позивачів, що становить 27 осіб.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників в порядку захисту прав споживачів, задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КРИВОРІЖГАЗ» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_32 .

Визнати незаконним встановлений ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ Відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загально будинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_16 ) АДРЕСА_17 ОСОБА_14 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_21 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_22 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_23 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_25 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_26 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_27 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_28 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_29 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_30 ), ОСОБА_26 ( АДРЕСА_31 ).

Зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» з 01.09.2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_16 ) АДРЕСА_17 ОСОБА_14 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_21 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_22 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_23 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_25 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_26 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_27 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_28 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_29 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_30 ), ОСОБА_26 ( АДРЕСА_31 ) режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

Визнати право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_16 ) АДРЕСА_17 ОСОБА_14 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_21 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_22 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_23 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_25 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_26 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_27 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_28 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_29 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_30 ), ОСОБА_26 ( АДРЕСА_31 )

Визнати, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу» зобов`язано було за власний рахунок в термін до 01.01.2021 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_16 ) АДРЕСА_17 ОСОБА_14 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_21 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_22 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_23 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_25 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_26 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_27 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_28 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_29 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_30 ), ОСОБА_26 ( АДРЕСА_31 ).

Стягнути з акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», код ЄДРПОУ 03341397 на користь держави судовий збір в розмірі 62240 (шістдесят дві тисячі двісті сорок) гривень 40 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»», код ЄДРПОУ 39572642 на користь держави судовий збір в розмірі 41493 (сорок одна тисяча чотириста дев`яносто три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення буде складено до 28 жовтня 2019 року.

Суддя: Р. В. Дехта