Рішення № 85055401, 02.09.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2529/18

Провадження № 2/175/819/18

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2019 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойка О.М.

при секретарі Філоненко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Військової Частини А 4608 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А 4608 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Будинок перебуває на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська та закріплений на праві оперативного управління за військовою частиною А4608. 27.11.2005 року між військовою частиною А4608 та ОСОБА_1 укладено договір найму службового приміщення в будівлі АДРЕСА_1. Умовами договору передбачено обов`язок ОСОБА_1 вчасно сплачувати квартплату та комунальні послуги шляхом внесення нарахованої суми в касу військової частини. За період з вересня 2013 року по листопад 2015 рік ОСОБА_1 має заборгованість за житлово-комунальні послуги, а саме: заборгованість за квартирною платою з вересня 2013 року по листопад 2015 року у розмірі 687,2 гривень, заборгованість за зовнішнє освітлення з вересня 2013 року по листопад 2015 року у розмірі 294,57 гривень, заборгованість із постачання холодної води з вересня 2013 року по листопад 2015 року у розмірі 333,15 гривень, заборгованість за користування електричною енергією з вересня 2013 року по листопад 2015 року в сумі 21 401 грн. 99 коп. У добровільному порядку ОСОБА_1 заборгованість не погашає, що змусило військову частину звернутися до суду з позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за квартплату, зовнішнє освітлення, постачання холодної води та за постачання електричної енергії за період з вересня 2013 року по листопад 2015 рік у сумі 22 656 грн. 19 коп.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні погодився з фактом наявності у нього заборгованості за комунальні послуги та з оплати електричної енергії, однак вважав, що сума, нарахована не вірно, оскільки оплата за спожиту електроенергію нарахована за тарифами, встановленими для юридичних осіб, а він є фізичною особою, в будинку, що він проживає немає централізованого опалення та газопостачання, квартира обладнана електричною плитою, а опалення квартири здійснюється за допомогою електроприладів, що не було враховано позивачем при нарахуванні йому заборгованості, як того вимагають умови договору укладеного між позивачем та відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Судом встановлено, у будинку, який знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська та закріплений на праві оперативного управління за Військовою частиною А4608 за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований та фактично проживає громадянин ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї та реєстрацією.

27.11.2005 року між військовою частиною А4608 та ОСОБА_1 укладено договір найму службового приміщення у будівлі АДРЕСА_1 .

Відповідно умов до вищезазначеного договору ОСОБА_1 зобов`язався вчасно сплачувати квартплату та комунальні послуги шляхом внесення нарахованої суми в касу військової частини А4608.

Відповідно до договору про наймання службового житлового приміщення (а.с. 11), зокрема п.1 договору наймодавець (позивач) зобов`язується надати наймачу ( ОСОБА_1 ) службове приміщення, комунальні послуги (у тому числі електропостачання) та тарифи встановити на підставі економічно обґрунтованих розрахунків.

Однак, як пояснив представник позивача у судовому засіданні, ОСОБА_1 тривалий час не здійснює оплату, за житлово-комунальні послуги, квартирну плату, за постачання холодної води та плату за електроенергію, заборгувавши військовій частині А4608 за період з вересня 2013 року по листопад 2015 рік 22 656 грн., 19 коп. На сьогоднішній день заборгованість перед військовою частиною не погашена.

Статтями 66-67 Житлового кодексу України передбачено, що плата за користування житлом(квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України. Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 68 Житлового кодексу встановлено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна вата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки , що випливають з договору найму житлового приміщення.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністра оборони України № 737 від 30.11.2011 року «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» оплата комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих військовослужбовцями, які розміщені в казармах і переобладнаних будівлях, здійснюється військовою частиною за рахунок кошторису Міністерства оборони України. Військовослужбовці офіцерського складу, а також особи рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і перебувають у шлюбі, та особи, звільнені з військової служби в запас або відставку, які залишились перебувати на квартирному обліку у гарнізонах ЗС України і проживають у казармах та переобладнаних будівлях, компенсують військовій частині вартість отриманих ними комунальних послуг і спожитих енергоносіїв за тарифами для населення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами у судовому засіданні, ОСОБА_1 з 2013 року отримав службове житло, яким користується та має нараховано економічно обґрунтовану заборгованість за комунальні послуги, а саме : заборгованість за квартирною платою з вересня 2013 року по листопад 2015 року у розмірі 687,2 гривень, заборгованість за зовнішнє освітлення з вересня 2013 року по листопад 2015 року у розмірі 294,57 гривень, заборгованість із постачання холодної води з вересня 2013 року по листопад 2015 року у розмірі 333,15 гривень. Наявність зазначеної заборгованості визнано сторонами, та не ким не оспорюється, проте відповідач просив застосувати до даних вимог строк позовної давності, мотивуючи те, що позивач пропустив трирічний строк для звернення до суду із даними вимогами.

Проте, судом встановлено, що позивач - Військова частина А 4608 вже зверталась до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу із зазначеними вимогами. (а.с. 41-45) Судом було видано наказ, проте ухвалою суду від 26 квітня 2016 року наказ було скасовано. Саме тому, суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк позовної давності встановлений законом у три роки, а відповідну заяву відповідача ОСОБА_1 залишає без розгляду.

Що стосується вимог позивача про стягнення заборгованості за користування електричною енергією з вересня 2013 року по листопад 2015 року в сумі 21 401 грн. 99 коп.

Судом встановлено, що постачання ОСОБА_1 електричної енергії з вересня 2013 року по листопад 2015 року відбувалось за тарифами, встановленими для юридичних осіб (а.с. 9). При цьому представник військової частини не надав будь-якого обґрунтування та доказів правомірності своїх дій щодо нарахування оплати за тарифами для юридичних осіб, в той час як відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В частині надання послуг з електропостачання, правовідносини сторін регулюються Житловим кодексом України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про електроенергетику», ЗУ «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», ЗУ «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг».

Так, відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (станом на момент виникнення правовідносин сторін ) Після внесення змін до закону - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Порядок організації діяльності національної комісії, визначається Законом України "Про природні монополії".

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор, або НКРЕ), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до затверджених Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 348 від 27 березня 2014 року тарифів, тариф для населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання в період з 01 травня по 30 вересня 2013 року було встановлено у розмірі 1 кВт/год = 28,02 коп., проте позивачем нараховано відповідачу борг та тарифом встановленим для юридичних осіб у розмірі, значно вищому в декілька разів ніж, як передбачено умовами договору - економічно обґрунтованими тарифами.

Відповідно до постанови НКРЕ від 23.05.2014 року № 749 встановлено нові тарифи для населення з 01 червня 2014 року. Так у період з 01 травня 2014 по 30 вересня 2014 року за обсяг спожитий до 250 кВт/год електроенергії 1 кВт =23,7 коп., а за обсяг спожитий понад 250 та до 800 кВт/год 1 кВт=32,22 коп.

Крім того, відповідно постанови НКРЕ № 220 від 26.02.2015 року за період з 01 квітня по 31 серпня 2015 року включно встановлено тариф на електроенергію, що відпускається населенню, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природнім газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості) за обсяг спожитий до 3600 кВт у розмірі 36,6 копійок, у період з 01 вересня 2015 року по 29 лютого 2016 року включно - 45,6 коп. за 1 кВт/год (без ПДВ), за таких обставин, нарахування позивачем відповідачу, у вищевказані періоди, електроенергії по тарифам за розмірами, встановленими, як для юридичної особи, що підтверджується відповідною довідкою з особового рахунку №76-1-5, є значно завищеними та економічно необґрунтованими, що свідчить про невиконання саме позивачем в цій частині умов договору найму службового житлового приміщення, тому позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Військової Частини А 4608, стягнувши на їх користь з ОСОБА_1 заборгованість з квартирної плати та за комунальні послуги у розмірі 1314,92 грн., яка складається з наступного:

- 687,20 грн. сума заборгованості з квартплати (з відрахуванням суми на ремонт);

- 294,57 грн. сума за освітлення місць загального користування;

- 333,15 грн. сума за холодну воду.

Разом з тим, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суму судового збору у розмірі 1 700,00 грн., яка складається 1011,00 грн. - сума сплачена позивачем при подачі позову, а також 689,00 грн. - сума сплачена позивачем при зверненні із заявою про видачу судового наказу,.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 18, 19, 23, 28, 48, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 89, 128, 133, 141, 177, 209, 229, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Військової Частини А 4608 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Військової Частини А 4608 (юридична та фактична адрес: 49069 , м. Дніпро, вул. Січових стрільців, №147 , ЄДРПОУ 08414149 , МФО 805012, р/р 31250254204835 відкрити ДКСУ м. Київ) заборгованість з квартирної плати та за комунальні послуги у розмірі 1314,92 грн., яка складається з наступного:

- 687,20 грн. сума заборгованості з квартплати (з відрахуванням суми на ремонт);

- 294,57 грн. сума за загальне освітлення;

- 333,15 грн. сума за холодну воду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Військової Частини А 4608 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Військової Частини А 4608 суму судового збору у розмірі 1 700,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Бойко