Рішення № 85054350, 21.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2019 року № 640/3487/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»до Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДР: 00135390) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДР: 39461639), Головного управління ДПС у Полтавській області (36014, Полтавська область, місто Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДР: 43142831), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502;

від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та № 0002011202.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на протиправність оскаржуваних рішень, з огляду на наступне.

Так, представник позивача вказав, що податковим органом складено акти перевірки від 25.02.2016 № 16-20-15-02-49/1/00135390/240; від 25.02.2016 № 16-20-15-02-49/2/00135390/241; від 21.06.2016 № 16-20-12-02-49/50/00135390/782; від 21.06.2016 № 16-20-12-02-49/49/00135390/781 про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин з відміткою про несвоєчасну сплату.

Представник позивача звертає увагу суду на те, що вказані акти перевірки складені за результатами проведеної камеральної перевірки, якими встановлено порушення ПАТ «Укрнафта» строку сплати суми податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, заявлених у податкових деклараціях (розрахунках), у зв`язку з чим, податковим органом, на підставі ст. 126 ПК України, прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502; від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та № 0002011202, яким застосовано штраф у загальному розмірі 1 287 743,10 грн.

Між тим, представник товариства зазначає, що системний аналіз положень Податкового кодексу України, що діяли на час проведення камеральних перевірок ПАТ «Укрнафта», дають підстави стверджувати, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, з огляду на що під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання.

Додає, що своєчасність сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальних перевірок, порядок проведення яких визначений ст. 77 та ст. 78 Податкового кодексу України.

Звертає увагу суду на те, що нарахування штрафних санкцій платникові податку за наслідками проведення камеральної перевірки є можливим лише у разі виявлення помилок у звітності, поданій таким платником податків, в іншому випадку підставою для визначення штрафних санкцій щодо сплати податків та зборів є дані саме документальних перевірок, оскільки лише з 01.01.2017 п/п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України доповнено нормою, згідно якої предметом камеральної перевірки може бути, у тому числі своєчасність сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Наголошує, що про протиправність дій та висновків відповідачів також свідчить положення Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платника податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міндоходів від 14.06.2013 № 165, п. 2.5 якої передбачає етапи проведення камеральної (електронної) перевірки податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, відповідно до яких камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою.

Представник позивача звертає увагу суду на те, що зі змісту актів перевірки вбачається, що при проведенні камеральної перевірки, податковим органом не було встановлено ані помилок (порушень) у податковій звітності ПАТ «Укрнафта», ані фактів неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності.

Відтак, на думку позивача, податковий орган провівши камеральні перевірки, предметом яких були питання своєчасності сплати ПАТ «Укрнафта» рентної плати за користування надрами, вийшов за межі своїх повноважень, визначених нормами п/п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Крім того, представник позивача зазначає, що з актів перевірок від 25.05.2016 № 16-20-15-02-49/00135390/240 та від 21.06.2016 № 16-20-15-02-49/00135390/780 вбачається, що податковий орган фактично двічі провів камеральні перевірки податкової звітності зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування природного газу відносно одного і того же податкового періоду - І кварталу 2015 року.

Натомість з актів перевірок від 25.02.2016 № 16-20-15-02-49/2/00135390/241 та від 21.06.2016 № 16-20-12-02-49/50/00135390/782 видно, що податковий орган фактично двічі провів камеральну перевірку податкової звітності зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування природного газу відносно одного і того же податкового періоду - ІІ та ІІІ кварталів 2015 року.

Звертає увагу суду на те, що норми Податкового кодексу України не наділяють контролюючі органи повноваженнями на проведення повторної камеральної перевірки податкової звітності, а камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. На думку позивача, дії відповідача щодо проведення двічі камеральної перевірки щодо одного і того ж податкового періоду, є протиправними.

Підсумовуючи вищезазначене представник позивача просив задовольнити позов та скасувати оскаржувані рішення.

Позиція відповідача - ГУ ДФС у Полтавській області.

Представник ГУ ДФС у Полтавській області надав суду відзив на позову заяву в якому просив відмовити у задоволення позовних вимог, оскільки за результатами проведених камеральних перевірок, податковим органом встановлено порушення ПАТ «Укрнафта» своєчасності сплати ПАТ «Укрнафта» грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами, визначених самостійно платником податків у податкових деклараціях, у зв`язку з чим, на підставі ст. 120 Податкового кодексу України, податковим органом прийняті прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502; від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та № 0002011202, яким до платника податків застосовано штраф у загальному розмірі 1 287 743,10 грн.

При цьому, у відзиві на позовну заяву представник податкового органу посилається на абзац 2 п/п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, який передбачає, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відтак, представник ГУ ДФС у Полтавській області наголошує на безпідставності позовних вимог.

Позиція відповідача - ГУ ДПС у Полтавській області.

Відносно вказаного відповідача слід зазначити, що постановою КМ України від 19.06.2019 № 537 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Згідно з додатком 1 до постанови КМ України від 19.06.2019 № 537, утворено, зокрема, Головне управління ДПС у Полтавській області. Відповідно до додатку 2 постанови КМ України від 19.06.2019 № 537, ГУ ДФС у Полтавській області реорганізується шляхом приєднання до ГУ ДПС у Полтавській області. При цьому, розпорядженням КМ України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби» передано Державній податковій службі функції з реалізації, зокрема, державної податкової політики, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. Таким чином, на цей час новостворене Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДР: 43142831) розпочало виконувати свої функції як контролюючий орган, та забезпечуватиме виконання судового рішення як чинний орган, який власне виконує функції у відповідній сфері.

У відзиві на позов вказаний відповідач підтримав повністю раніше висловлену позицію ГУ ДФС у Полтавській області. Нових доводів суду не представлено.

У відповіді на відзив представник товариства наголосив, що лише з 01.01.2017 податковому органу надано право проводити камеральні перевірки з питань своєчасності справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов`язання, з огляду на що при проведенні у 2016 році камеральних перевірок з даного питання знаходить поза межами повноважень податкового органу. Відтак представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи у загальному провадженні. У судовому засіданні 04.04.2019 ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. 16.05.2019 на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в письмовому провадженні. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

18.07.2019 від ГУ ДФС у Полтавській області до суду надійшло клопотання про видачу рішення суду та прискорення розгляду справи.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

25.02.2016 у приміщенні Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на підставі п/п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, та п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 19.11.2014 № 90675116221, № 9067515930, 19.12.2014 № 9073535712, № 9073535757, від 17.01.2015 № 9078073832, № 9078073842, від 12.05.2015 № 9092978671, № 909298682, від 19.05.2015 № 9081928864, № 9081928872, № 9081928826, № 9081928831, № 9081928850, № 9081928848, № 9081928856, № 9081928852, № 9081928866, № 9081928865, № 9081928864, № 9081928872, від 07.08.2015 № 9166475903, № 9166475919, від 30.10.2015 № 9222465830, № 9222462049 за період жовтень, листопад, грудень 2014 року, І квартал, ІІ квартал, ІІІ квартал 2015 року, за результатами якої складено акт № 16-20-15-02-49/1/00135390/240 про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених сум грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом строків, визначених п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки від 25.02.2016 № 16-20-15-02-49/1/00135390/240 податковим органом прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0000301502, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 5 254 802,80 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 1 050 960,56 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 14.06..2016 № 0000311502, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 504 634.00 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 50 463.40 грн.

Також, 25.02.2016 у приміщенні Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на підставі п/п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, та п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 19.12.2014 № 9073535696, № 9078073833, від 12.05.2015 № 9092978617, № 9092978741, від 19.05.2014 № 9081928857, № 9081928863, № 9081928868, , від 07.08.2015 № 9166475829 № 9166475853, № 9166475890 від 30.10.2015 № 9222461977, № 9222445857, № 9222463692 за період листопад, грудень 2014 року, І квартал, ІІ квартал, ІІІ квартал 2015 року, за результатами якої складено акт № 16-20-15-02-49/2/00135390/241 про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених сум грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом строків, визначених п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки від 25.02.2016 № 16-20-15-02-49/2/00135390/241 податковим органом прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0000321502, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 16 668,35 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 3333,67 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 14.06..2016 № 0000331502, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 8750,20 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 875,02 грн.

Крім того, 21.06.2016 у приміщенні Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на підставі п/п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, та п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 07.08.2015 № 9166475890, № 9166475829, № 9166475853, від 30.10.2015 № 9222463692, № 9222445857, № 9222461977 за період ІІ квартал, ІІІ квартал 2015 року, за результатами якої складено акт № 16-20-12-02-49/50/00135390/782 про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених сум грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом строків, визначених п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки від 08.07.2016 № 16-20-12-02-49/50/00135390/782 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2016 № 0001991202, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 7040,05 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 1408,01 грн.

21.06.2016 у приміщенні Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на підставі п/п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, та п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 12.05.2015 № 9092978671 та № 9092978682 за період 1 квартал 2015 року, за результатами якої складено акт № 16-20-12-02-49/49/00135390/781 про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених сум грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом строків, визначених п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки від 21.06.2016 № 16-20-12-02-49/49/00135390/781 податковим органом прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 08.07.2015 № 0002001202, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 888 618,35 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 177 123,67 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 08.07.2015 № 0002011202, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 29 787,70 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 2 978,77 грн.

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502; від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та № 0002011202 протиправними та такими, що прийняті на підставі доказів, які добуті з порушенням норми податкового законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 цього Кодексу передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні строки сплати податкових зобов`язань містить і п. 203.2 ст. 203 ПК України яким визначено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації, а саме: податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Вказані строки сплати податкових зобов`язань передбачені і п. 257.5 ст. 257 ПК України, яка передбачає, що сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд зазначає, що податкове зобов`язання, у тому числі з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначене платником податку у податкових деклараціях, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Між тим, строк для сплати сум податкових зобов`язань (недоплати), задекларований в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій визначений у п. 50.1 ст. 50 ПК України.

Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Разом з тим, відповідно до абз. 2 та 3 п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час згідно з пп. 14.1.39 і 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, штрафна (фінансова) санкція, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є складовою грошового зобов`язання, яке, у свою чергу визначається у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Пунктом 58.1 ст. 58, п. 86.8 ст. 86 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), - тобто, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на викладене, суд зазначає, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування штрафної санкції за порушення норм податкового законодавства є акт перевірки, оформлений за результатами проведення відповідної перевірки.

Разом з тим, згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як видно з матеріалів справи, зокрема, з актів перевірок № 16-20-15-02-49/1/00135390/240; № 16-20-15-02-49/2/00135390/241; № 16-20-12-02-49/50/00135390/782 та № 16-20-12-02-49/49/00135390/781, контролюючим органом 25.02.2016 та 21.06.2016 були проведенні саме камеральні перевірки щодо своєчасності сплати платником податків узгоджених сум грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Так, згідно з п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

При цьому, згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

В той же час, згідно з п. 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 (далі - Методичні рекомендації), акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку № 2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд дійшов висновку, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також така камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності.

Разом з тим, суд звертає увагу, що фіскальний орган проводив перевірку своєчасності сплати позивачем самостійно визначених у податкових деклараціях сум податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що відповідно до п/п. 75.1.2, п. 77.3. ПК України (в редакції на час проведення перевірки), а також враховуючи положення п. 78.9. ПК України, має бути предметом документальної перевірки.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 826/1975/17 (провадження № К/9901/33866/18), від 26.06.2018 у справі № 826/18513/16 (провадження № К/9901/48478/18, К/9901/48976/18) та від 11.04.2019 у справі № 826/2139/18 (провадження № К/9901/1506/19).

На відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов`язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, що випливає із приписів п. 77.4., п. 78.4., 79.2. ПК України, а також з пред`явленням направлення на перевірку, що випливає з приписів п. 77.6., 78.5., 88.1. ПК України.

При цьому, виходячи з положень п/п. 17.1.6. ПК України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Проте, всупереч наведеним вище вимогам, податковим органом проведено камеральну перевірку, наказ про проведення документальної перевірки не приймався, направлення на перевірку не видавалося та, відповідно, позивач не отримав від відповідачів копії наказу про проведення документальної перевірки, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог чинного законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений законом. Наведене, у свою чергу, призвело до порушення прав позивача, передбачених п/п. 17.1.6 ПК України.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений законом, відповідач провів перевірки з питань, які не входять до кола питань і досліджень камеральної перевірки, які за загальним правилом входять до предмету документальної перевірки.

Протиправність проведення камеральних перевірок висновки яких безпідставно покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок, безпідставність застосування штрафу.

Відтак, в контексті викладених норм, а також зважаючи на те, що відповідачем в межах камеральних перевірок (дата проведення перевірок 25.02.2016 та 21.06.2016) досліджувались питання щодо своєчасності сплати платником податків грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які були предметом документальної перевірки, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502 та від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та № 0002011202, прийняті на підставі актів перевірки, які є доказами, отриманими з порушенням закону, у зв`язку з чим та на підставі ч. 1 ст. 74 КАС України такі докази судом до уваги не беруться та, відповідно, не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Поряд з цим, суд не надає по суті оцінку зазначеним в актах перевірки порушень, оскільки як вже було встановлено судом, такі акти перевірки добуті із порушенням закону.

Також, суд не надає оцінку доводам позивача відносно того, що в межах різних камеральних перевірок предметом їх проведення були одні і ті же періоди, оскільки судом встановлена протиправність проведення камеральних перевірок, а питання, які були предметом таких перевірок підлягали дослідженню в межах документальної перевірки.

Щодо посилання у відзиві на позовну заяву на правомірність дій щодо проведення камеральної перевірки та як на підставі відмови у задоволенні позовних вимог на абзац 2 п/п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, який передбачає, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, то суд вважає такі посилання податкового органу помилковими та необґрунтованими, оскільки вказаний абзац доповнений Законом України від 21.12.2016 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності лише з 01.01.2017, тоді як судом встановлено, що камеральні перевірки проведено 25.02.2016 та 21.06.2016, тобто на момент проведення таких перевірок, вказаних відповідачем положень абз. 2 п/п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України не існувало.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачами не доведено законності проведення камеральних перевірок, у той час, коли предметом таких перевірок є питання, що входять до предмету документальних перевірок.

Таким чином, дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502 та від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та № 0002011202, з огляду на що, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДР: 00135390) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502 та від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та № 0002011202, прийняті Миргородською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДР: 00135390) сплачений судовий збір у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДР: 39461639).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін