Рішення № 85054332, 21.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2019 року № 640/22094/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із заробітної плати в сумі 130 кр 83 коп крб. за роботу в період з 26 квітня по 26 квітня 1986 року в зоні відчуження протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із заробітної плати в сумі 130,83 крб за роботу в період з 26 по 26 квітня 1986 року в зоні відчуження, та виплатити, починаючи з 08 серпня 2018 року, з урахуванням уже проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він отримує пенсію по інвалідності. При проведенні перерахунку пенсії позивача відповідачем не включено в заробіток заробітну плату в сумі 130 кр 83 коп крб. за роботу в період з 26 квітня по 26 квітня 1986 року в зоні відчуження, тобто, розмір його пенсії мав бути розрахований із заробітку за роботу в зоні відчуження, що становить 130,83 крб., згідно нормативно-правових актів, що регулюють питання оплати праці за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач відзив на позов не надав, хоча був повідомлений про відкриття провадження у даній справі, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві із заявою про перерахунок пенсії із заробітної плати згідно довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках №142 від 20 липня 2008 року.

23 серпня 2018 року Головне управління Пенсійн6ого фонду України у місті Києві листом №65890/02/Т-5736 повідомило позивача про відсутність підстав для зарахування одноразових виплат відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року.

Незгода позивача із вказаними дії відповідача зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року, яка набрала чинності з 01 січня 2012 року, затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вказаний Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку із втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатись, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Для розрахунку пенсії по інвалідності, виходячи із заробітку за роботу в зоні відчуження, необхідно надати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, первинні документи того періоду, які підтверджують дану роботу та отриману заробітну плату.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією.

Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період. При цьому, розмір отриманої заробітної плати, що зазначається у довідці, має відповідати та видається на підставі первинних документів, а орган пенсійного фонду має право перевірити обґрунтованість її видачі.

Отже, обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 05 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища» надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964.

Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (абзац 4 підпункт 1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207/7), провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року №153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Судом встановлено, що позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві довідку Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 20 липня 2018 року №334, згідно якої позивач працював на посаді командира відділення у місті Припять, місті Чорнобиль та на території ЧАЕС 26 квітня 1986 року, та у період з 06 по 09 травня 1986 року. Також, в матеріалах справи наявні копія картки по додатковому ордеру ОСОБА_1 за вказаний вище період, довідка Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій у місті Києві від 25 січня 2012 року №101 про безпосередню участь позивача на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06 червня 1986 року №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 у період 26 квітня 1986 року, з 06 травня по 09 травня 1986 року. Періоди зазначені роботи до 01 січня 1988 року зараховуються до стажу роботи при нарахуванні пенсії у трьох кратному розмірі.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази видачі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 20 липня 2018 року №334 на підставі судового рішення.

Підтвердження отримання позивачем складових заробітку вказаних у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 20 липня 2018 року №334 відповідними первинними документами, має правовим наслідком здійснення перерахунку пенсії.

Отже, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із заробітної плати в сумі 130 крб 83 коп за роботу в період з 26 квітня по 26 квітня 1986 року в зоні відчуження, оформлена листом від 23 серпня 2018 року №65890/Т-5736, не відповідає названим вище нормам законодавства.

Враховуючи, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із заробітної плати в сумі 130 крб 83 коп за роботу в період з 26 квітня по 26 квітня 1986 року в зоні відчуження фактично оформлена листом від 23 серпня 2018 року №65890/Т-5736, отже суд вбачає наявними підстави саме для визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із заробітної плати в сумі 130 крб 83 коп за роботу в період з 26 квітня по 26 квітня 1986 року в зоні відчуження оформлену листом від 23 серпня 2018 року №65890/Т-5736 та, як наслідок, зобов`язання вчинити зазначені дії.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність відмови відповідача провести перерахунок пенсії позивача, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість зазначеної відмови з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, отже судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2.Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із заробітної плати в сумі 130 крб 83 коп за роботу в період з 26 квітня по 26 квітня 1986 року в зоні відчуження, оформлену листом від 23 серпня 2018 року №65890/Т-5736, протиправною.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із заробітної плати в сумі 130,83 крб за роботу в період з 26 по 26 квітня 1986 року в зоні відчуження починаючи з 08 серпня 2018 року та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко