Рішення № 85054278, 21.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2019 року № 826/111/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомленд" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00496551409 від 27.09.17,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомленд» (далі - позивач та/або ТОВ «Інкомленд») з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДФС у м. Києві/контролюючий орган) та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.09.2017 року №0049651409 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомлед» суми штрафних санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 38 720,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, позивач мотивуючи позовні вимоги стверджує, що в книзі РРО було внесено запис про оприбуткування грошових коштів у розмірі 7744,00 грн. згідно фіскального звітного чеку від 30.08.2017 року шляхом виправлення допущеного механічного пропуску такого запису при заповнені РРО і відповідного внесення проведеної розрахункової операції, що, в свою чергу, не суперечить наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року №547, яким затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, я якому останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено фактичну перевірку АГЗП, яка розташована за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. О. Онікієнка, б. 131, де здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомленд», за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 14.09.2017 року (далі - акт перевірки).

В ході здійснення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено, що суб`єкт господарювання не забезпечив облік готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку від 30.08.2017 року №1326, а саме: своєчасно в день отримання готівки 30.08.2017 року. В розділі 2 графи №5 в установленому порядку не виконано обліковий запис щодо оприбуткування готівкових коштів, отриманих від продажу скрапленого газу 30.08.2017 року, що призвело до неоприбуткування готівкових коштів на загальну суму 7744,10 грн. Зазначені кошти взагалі не підтверджені відповідними записами у книзі обліку розрахункових операцій.

З урахуванням вищевикладеного відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2005 року за №40/10320.

На підставі наведеного, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2017 року №0049651409, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 38720,50 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює податковий кодекс України (далі - ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону №265 фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам`яті; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Також за змістом статті 2 Закону №265 книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Аналогічне визначення КОРО наведено і в пункті 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637), в якому також зазначено, що під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 2.2 глави 2 Положення №637).

Згідно з пунктом 7.15 глави 7 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 згаданого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Між тим, наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року №547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.07.2016 року за №920/29050 затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, який поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій (далі - Порядок №547).

Згідно пункту 3 зазначеного Порядку реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу II Порядку №547 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов`язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

Пунктом 6 глави 4 розділу II Порядку №547 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Згідно пункту 8 глави 4 розділу II Порядку №547 у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну книгу ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, графи 3, 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

За бажанням суб`єкта господарювання у графах 5-10 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги ОРО на РРО або в книзі ОРО на господарську одиницю можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць.

Відповідно до приписів пункту 13 глави 4 розділу II Порядку №547 виправлення записів у книзі ОРО може бути зроблено тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов`язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб`єкта господарювання або суб`єкта господарювання - фізичної особи - підприємця.

Аналізуючи вказані нормативно-правові акти суд приходить до висновку, що Положення №637 встановлює, зокрема обов`язок суб`єкта господарювання щодо своєчасного оприбуткування усієї готівки, що надходить до кас (у день одержання коштів), у той час коли, Порядок №547 регламентує порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, тобто фактично встановлює алгоритм дій суб`єкта господарювання при здійсненні дій щодо оприбуткування відповідної готівки.

Як вже було зазначено судом вище, відповідачем в ході здійснення фактичної перевірки встановлено, що в розділі 2 графи №5 ОРО в установленому порядку не виконано обліковий запис щодо оприбуткування готівкових коштів, отриманих від продажу скрапленого газу 30.08.2017 року, що призвело до неоприбуткування готівкових коштів на загальну суму 7744,10 грн., а зазначені кошти взагалі не підтверджені відповідними записами у книзі обліку розрахункових операцій.

Натомість, позивач стверджує, що в книзі РРО було внесено запис про оприбуткування грошових коштів у розмірі 7744,00 грн. згідно фіскального звітного чеку від 30.08.2017 року шляхом виправлення допущеного механічного пропуску такого запису при заповнені РРО і відповідного внесення проведеної розрахункової операції.

Наявність указаного виправлення на момент здійснення фактичної перевірки та складання акту перевірки підтверджується копією сторінки 60 книги ОРО, яка була зроблена працівниками контролюючого органу та є одним із додатків до акту.

Суд критично ставиться до наведених доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомленд» мотивуючи це наступним.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Як слідує з акту перевірки, останній підписаний уповноваженою особою позивача без зауважень.

Крім того, заперечень на акт перевірки також не було подано позивачем і окремо, у строки передбачені Податковим кодексом України.

Таким чином, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомленд» про внесення відповідних виправлень безпосередньо 30.08.2017 року так і наявність такого виправлення станом на час здійснення фактичної перевірки не підтверджено належними та достатніми доказами.

Крім цього, суд звертає увагу, що пункт 13 глави 4 розділу II Порядку №547 передбачає виключно виправлення записів у книзі ОРО, що фактично є внесенням змін уже в наявний запис (виправлення помилки в частині дати, суми, тощо), однак не передбачає внесення запису у випадку його механічного пропуску відповідальною особою.

Водночас, суд враховує, що в матеріалах справи міститься, зокрема, прибутковий касовий ордер №825 від 30.08.2017 року, акцизна накладна №552 від 30.08.2017 року, податкова накладна від 30.08.2017 року №94, проте, зазначені документи не можуть підтверджувати факт оприбуткування позивачем готівки в день її надходження, з огляду на відсутність будь-яких заперечень останнього в акті перевірки.

Абзацом 3 статті 1 Указу №436/95 визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відтак у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 статті 1 Указу №436/95).

Аналогічна правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11 грудня 2012 року (справа №21-400а12), від 04 листопада 2015 року (справа №825/554/15-а), а також Верховним Судом, у тому числі у постановах від 31 липня 2018 року (справа №813/2229/17), від 17 грудня 2018 року (справа №810/3811/17).

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд погоджується з висновком Головного управління ДФС у м. Києві про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомленд» пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2005 року за №40/10320, а відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 73, 77-78, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомленд» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 12, код ЄДРПОУ 33832919) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева