Рішення № 85054035, 03.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 травня 2019 року №640/20012/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в місті Києві, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління МВС України в місті Києві (далі також - відповідач, ГУ МВС України в місті Києві), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Шевченківське районне управління Головного управління МВС України в місті Києві, в якому просила сягнути з відповідача на її користь 10 536,86 грн. за час затримки видачі трудової книжки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що з вини відповідача позивач несвоєчасно отримала трудову книжку при звільненні, у зв`язку з чим останній має сплатити їй середній заробіток за весь час затримки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про її необґрунтованість, просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи про відсутність своєї вини у несвоєчасному отриманні позивачем трудової книжки, оскільки в день звільнення позивач була відсутня на роботі, тому відповідач в установленому порядку направив на її адресу поштове повідомлення про необхідність отримати трудову книжку.

Третя особа - Шевченківське районне управління Головного управління МВС України в місті Києві в поясненні щодо позовної заяви зазначила про її необґрунтованість, підтримавши правову позицію відповідача, просила відмовити у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходила службу в органах внутрішніх справ на посаді слідчого слідчого відділу Шевченківського районного управління ГУ МВС України в місті Києві.

Наказом ГУ МВС України в місті Києві від 17.08.2018 №32 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_1 20.08.2018 звільнено у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно з підпунктом «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

З указаним наказом позивач ознайомилася 29.10.2018 та тоді ж забрала трудову книжку у відповідача.

Стверджуючи про несвоєчасну видачу трудової книжки із затримкою на 74 дні після звільнення з вини відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Суд звертає увагу, що ГУ МВС України в місті Києві перебуває в процесі ліквідації, яка проводитися ліквідаційної комісією ГУ МВС України в місті Києві в особі якої відповідач здійснює свою діяльність.

Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Частиною п`ятою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені статтею 116 цього Кодексу, також передбачено пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Відповідно до пункту 4.2 згаданої Інструкції якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Таким чином для вирішення цього спору необхідним є встановлення вини відповідача щодо несвоєчасної видачі позивачу трудової книжки, наявність якої є підставою для виплати

власником або уповноваженим ним органом працівнику середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки.

Досліджуючи докази, що містяться у справі, суд встановив, що позивач проходила службу в органах внутрішніх справ на посаді слідчого слідчого відділення Шевченківського районного управління ГУ МВС України в місті Києві, з якої була звільнена наказом ГУ МВС України в місті Києві від 06.11.2015 №1017 о/с «По особовому складу» з 06.11.2015 у Запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №826/496/1, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України вмісті Києві від 06.11.2015 №1017 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 , поновлено її на посаді слідчого слідчого відділу Шевченківського районного управління ГУ МВС України в місті Києві, стягнуто з ГУ МВС України в місті Києві на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язано ГУ Національно ї поліції у місті Києві розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом ГУ МВС України в місті Києві від 16.11.2017 №41о/с ОСОБА_1 , поміж іншого, поновлено на посаді слідчого слідчого відділу Шевченківського районного управління ГУ МВС України в місті Києві.

Листом від 28.03.2018 №К-113-оп/188/05/26-2018 ГУ МВС України в місті Києві у відповідь на звернення позивача повідомило її про те, що листом ліквідаційної комісії ГУ МВС України в місті Киві від 12.01.2018 №К-2936-оп/125/05/26-2018 її уже було повідомлено поновлення на посаді слідчого слідчого відділу Шевченківського районного управління відповідно до наказу ГУ МВС України в місті Києві від 16.11.2017 №41 о/с. Водночас було запропоновано у найкоротший термін прибути до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в місті Києві та надати трудову книжку для внесення запису відповідно до цього наказу.

03.04.2018 позивач ознайомилася з указаним наказом та надала до відділу кадрів ГУ МВС України в місті Києві трудову книжку.

У заяві від 05.04.2018, адресованій відповідачу та отриманій ним 05.04.2018, ОСОБА_1 просила надати їй можливість приступити до виконання посадових обов`язків.

Листом від 19.04.2018 №ЛК-П-902/125/30/01-2018 У МВС України в місті Києві повідомило позивача неможливість допустити її до виконання службових обов`язків у зв`язку з ліквідацією посади, яку вона обіймала перед звільненням з органів внутрішніх справ, ліквідацією структурного підрозділу, в якому вона поновлена на службі, а також через те, що вона не перебуває в трудових відносинах з Головним управлінням Національної поліції у м.Києві, в тому числі зі структурним підрозділом - Шевченківським УП ГУНП у м.Києві.

Листом від 14.08.2018 №ЛК-5707/125/05/56-2018 ГУ МВС України в місті Києві запросило позивача прибути 17.08.2018 до управління кадрового забезпечення або повідомити про можливість прибути в інший день.

Вказаний лист, направлений з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, позивачу не вручено. Згідно з довідкою підприємства поштового зв`язку - «за закінченням встановленого строку зберігання».

Наказом ГУ МВС України в місті Києві від 17.08.2018 №32 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_1 20.08.2018 звільнено у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно з підпунктом «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Учасниками справи не заперечується та обставина, що позивач у день звільнення була відсутня на роботі.

Листом від 17.08.2018 №ЛК-5831/129/01/26-2018 відповідач повідомив ОСОБА_1 про її звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до наказу ГУ МВС України в місті Києві від 17.08.2018 №32 о/с «Щодо особового складу» та запропонував прибути до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в місті Києві для отримання трудової книжки.

17.08.2018 вказаний лист та витяг з наказу про її звільнення направлено на адресу позивача, що підтверджується описом вкладення у поштове відправлення та касовим чеком щодо сплати за відправлення цього листа.

Адреса, на яку позивачу направлено вищевказаний лист є тотожною адресі, зазначеній нею у позовній заяві: АДРЕСА_1 .

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача про виконання ним обов`язку, визначеного пунктом 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, щодо надіслання звільненому працівнику у день звільнення з роботи, якщо він в цей день відсутній на роботі, поштового повідомлення про необхідність отримати трудову книжку.

Трудову книжку ОСОБА_1 отримала лише 29.10.2018, тобто більш як через два місяці після свого звільнення, що підтверджується її розпискою від цієї ж дати. Однак, вини відповідача в цьому судом не встановлено.

Доказів, які б свідчили про те, що позивач зверталася до відповідача про видачу трудової книжки раніше від указаної вище дати і останній відмовив їй, суду не надано.

Доводи позивача про те, що лист відповідача від 17.08.2018 №ЛК-5831/129/01/26-2018 з пропозицією отримати трудову книжку вона не отримала, окрім того у період з 01 по 05.10.2018 перебувала на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, суд не вважає аргументованим доказом, оскільки визначальним для вирішення цього спору є встановлене судом виконання відповідачем законодавчо визначеного обов`язку щодо направлення позивачу на належну адресу листа з повідомленням про необхідність отримати трудову книжку.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 9, 241-246, 255, 257-262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління міністерства внутрішніх справ в місті Києві (01601, м.Київ, вул.Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592201) про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко