Ухвала суду № 85053711, 21.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21.10.2019 р. № 520/9619/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Харківської області про закриття провадження у справі №520/9619/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Харківської області (майдан Конституції, буд. 7, пов. 6, м. Харків, 61003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області від 18.05.2018 р., яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зняли з реєстрації місця проживання в будинку АДРЕСА_2 ;

зобов`язати Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Харківської області відновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрацію місця проживання за адресою: будинок АДРЕСА_2 .

Через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріли справи та подане клопотання прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза “судом встановленим законом” поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Занд проти Австрії” зазначив, що поняття “суд, встановлений законом” у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Термін "суб`єкт владних повноважень", відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язковість суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено зі змісту позовної заяви, за спірною адресою позивач проживав без реєстрації з 1997 р. 02.06.2006 р. зареєстровано шлюб в установленому законом порядку. Та 13.07.2006 р. позивача зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 . Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.12.2012 р. шлюб розірвано.

З матеріалів справи встановлено, що 18.05.2018 до органу реєстрації - відділу реєстрації місця проживання в Основ`янському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади міста Харкова та електронного урядування Департаменту реєстрації Харківської міської ради надійшла заява від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю підстав для припинення права користування житловим приміщенням, а саме у зв`язку з його відчуженням.

До заяви були додані документи, що підтверджують відчуження житла, а саме: договір купівлі-продажу від 17.05.2018, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гончаренко Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1704, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №124309246 від 17.05.2018, договір купівлі-продажу від 11.09.2006, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Л.А та зареєстрований в реєстрі за №6376, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11988127 від 28.09.2006.

Відповідно до договорів купівлі-продажу та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власниками об`єкту нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

За результатом розгляду заяви власників житла та доданих до заяви документів, відповідно до вимог частини 1 статті 7 Закону та пункту 26 Правил, 18.05.2018 органом реєстрації було прийняте рішення про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відтак спірні правовідносини стосуються права користування та розпорядження майном, а саме будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на вказане, характер спірних правовідносин приватноправовий, а не публічно-правовий.

За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відтак справа має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23 лютого 2016 року, від 02 березня 2016 року, від 26.09.2018 року, постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року по справі №826/13571/17, від 30.07.2019 р. у справі №826/7335/17.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України суд роз`яснює позивачеві, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 2 ст.239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 5, 19, 20, 238, 241, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Харківської області про закриття провадження у справі №520/9619/19 – задовольнити.

Провадження справі №520/9619/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради Харківської області (майдан Конституції, буд. 7, пов. 6, м. Харків,61003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 21 жовтня 2019 року.

Суддя В.В. Сагайдак