Ухвала суду № 85053614, 21.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"21" жовтня 2019 р. справа №520/10957/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Північного регіону, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Головного військово-медичного управління Збройних Сил України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

08 серпня 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд зобов`язати Немишлянський районний військовий комісаріат м. Харків провести медичний огляд ОСОБА_1 військово-лікарською комісією Немишлянського районного військового комісаріату м. Харків з метою встановлення дійсного ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби на цей час.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Північного регіону, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Головного військово-медичного управління Збройних Сил України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернуто заявнику без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року по справі № 520/10957/18 скасовано та направлено справу № 520/10957/18 до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову, з урахуванням висновків Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, суд зазначає наступне

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що не проведення до теперішнього часу військово-лікарською комісією Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова медичного огляду позивача порушує його право на працю та на достатній рівень життя.

15 жовтня 2019 року позивачем подано клопотання про приєднання доказів до заяви від 08.08.2019, в якому позивач, окрім іншого, просить суд при розгляді заяви від 08.08.19 завчасно викликати позивача, як особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову - через складність, тривалість і заплутаність обставин порушення відповідачем-3 прав позивача; при розгляді заяви від 08.08.19, якщо суд дійде до висновку, що наданих позивачем пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову - призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін і встановити певний строк такого розгляду; для підтвердження наведених позивачем обставин щодо необхідності забезпечення позову, викликати і допитати як свідків службових осіб Немишлянського районного військового комісаріату (відповідача-3): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які у 2018 році неодноразово спілкувались з позивачем з питань заключення з позивачем контракту на військову службу і були причетні до прийняття рішень про відмову у проведенні позивачу медичного огляду ВЛК відповідача-3 і подальшого оформленння документів для заключення позивачем контракту на військову службу.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.

За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, „з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову“ (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов`язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, зокрема, просить визнати бездіяльність Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова щодо встановлення ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби, а в заяві про забезпечення позову позивач просить зобов`язати Немишлянський районний військовий комісаріат м. Харкова провести позивачу медичний огляд для встановлення ступеню його придатності до військової служби.

Тобто, заявник фактично просить суд вирішити спір по суті до ухвалення судового рішення по даній адміністративній справі, що є неприпустимим, оскільки, якщо судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, то це не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Таким чином, суд, задовольнивши клопотання позивача про забезпечення позову у спосіб, зазначений позивачем, вирішить справу по суті без надання належної правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах.

Крім того, позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Суд також вважає виклик позивача для надання пояснень або додаткових доказів, призначення розгляду заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін, а також виклик та допит як свідків службових осіб Немишлянського районного військового комісаріату (відповідача-3): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , недоцільним в межах розгляду заяви про забезпечення позову, враховуючи наведені висновки суду при розгляді даної заяви.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).

Керуючись ст.ст.2, 150-154, 241-243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Північного регіону, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Немишлянського районного військового комісаріату м. Харкова, Головного військово-медичного управління Збройних Сил України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.Г. Котеньов