Рішення № 85052982, 21.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3601/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Удовіченка С.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії, а саме просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року з індивідуальним коефіцієнтом страхового стажу, враховуючи оцінку одного року страхового стажу 1,35, що становить 0,39825 - який був на час призначення пенсії 14 квітня 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що після досягнення пенсійного віку він набув право на призначення пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Проте, при перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідач при перерахунку раніше призначених пенсій, визначивши розмір пенсії виходячи із величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18 жовтня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду відповідачем надано відзив на позов, у якому зазначив, що 01 жовтня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII, яким внесені зміни до частини першої статті 25 Закону 1058 та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при загальному стажу роботи 28 років 10 місяців та 11 днів, що підтверджується розпорядженням по пенсійній справі від 23 квітня 2015 року /а.с. 45/.

Крім того, відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Тому позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 на яку отримав відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08 серпня 2019 року № 191/03.28 в якій останній зазначив про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із застосуванням відповідної величини одного року страхового стажу, оскільки норма щодо визначення величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 втратила чинність.

Не погоджуючись із такою відповіддю суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та іншими законами України.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення», "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Для обчислення розміру пенсії позивача до 01 жовтня 2017 року відповідно до статті 25 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) враховано коефіцієнт страхового стажу, який визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ (далі - Закон № 2148-VІІІ), який набрав чинності з 01 жовтня 2017 року, до частини першої статті 25 Закону були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Також, Законом № 2148 Прикінцеві положення Закону № 1058 доповнено пунктом 43, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Вказані норми не визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

Оскільки пенсія позивачу була призначена у 2015 році, відповідач здійснив її перерахунок з 01 жовтня 2017 року відповідно до пункту 43 Прикінцевих положень Закону № 1058 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Пунктом 43 Прикінцевих положень Закону №1058 визначені особливості перерахунку пенсій з 01 жовтня 2017 року, тому саме вказана норма є спеціальною і підлягає застосуванню незалежно від норм статті 42 Закону № 1058.

Оскільки умови перерахунку пенсій з 01 жовтня 2017 року, призначених відповідно до Закону № 1058, врегульовано пунктом 43 Прикінцевих положень Закону № 1058, відповідач правомірно застосував при перерахунку пенсії позивача величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Відтак, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 43 Прикінцевих положень Закону № 1058, тому перерахунок пенсії позивача з 01 жовтня 2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним.

При зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% розмір пенсії позивача не змінився.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Великода проти України" від 03 червня 2014 року. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 року у справі "Кйартан Асмудсон проти Ісландії".

Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Суд звертає увагу, що вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем, а тому посилання позивача на звуження його права є необґрунтованим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року з індивідуальним коефіцієнтом страхового стажу, враховуючи оцінку одного року страхового стажу 1,35, що становить 0,39825 - який був на час призначення пенсії 14 квітня 2015 року, задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, юридична адреса: вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя С.О. Удовіченко