Рішення № 85052965, 16.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2591/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Шульги М.О.,

представника відповідача – Новоселецької І.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання незаконними та протиправними дій Головного управління ДФС у Полтавській області щодо складення (прийняття) 20 червня 2019 року вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-117358-50 Головного управління ДФС у Полтавській області від 20.06.2019, визнання скасованою вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-117358-50 Головного управління ДФС у Полтавській області від 20.06.2019.

Позов вмотивований тим, що позивач підприємницькою діяльністю не займався, доходу від здійснення підприємницької діяльності не отримував, а відтак і не брав на себе зобов`язань по сплаті єдиного внеску. Підприємницьку діяльність припинив 05.05.2017, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а 10.05.2017 - внесено запис про зняття позивача з обліку у податкового органу. Відтак, після цього не повинен був сплачувати податки як фізична особа-підприємець. Крім того, наголошував на не проведенні відповідачем жодних перевірок, а відтак не зрозуміло на підставі яких матеріалів спірна вимога винесена.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

10 вересня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому управління посилається на те, що позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа-підприємець. З 01.01.2017 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, як зазначено в пункті 2 частини 1 статті 7 вказаного Закону. Наголошено, що 17.05.2017 платником самостійно подано до ДПІ у м. Полтаві звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, згідно якого зазначено помісячні нарахування за період січень-травень 2017 року на загальну суму 3520,00 грн. Враховуючи викладене, оспорювана вимога сформована відповідно до вимог чинного законодавства. Станом на 18.07.2019 в інтегрованій картці з відповідного платежу проведено коригування недоїмки та станом на 20.07.2019 в ІС "Податковий блок" відображено відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2019 № Ф-117358-50 /а.с. 68-69/.

26 вересня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представником позивача наведено аргументи на спростування обставин, викладених у відзиві /а.с. 61-62/.

Відповідач своїм правом надання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року заперечення Головного управління ДФС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином. 16 жовтня 2019 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в повному обсязі.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 29.02.2016 ОСОБА_1 зареєструвався як фізична особа-підприємець, номер запису 25880000000037658; 05.05.2017 останній припинив реєстрацію в якості фізичної особи-підприємця, номер запису про державну реєстрацію припинення 25880060003037658 /а.с. 17-20/.

ГУДФС у Полтавській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2019 № Ф-117358-50 на суму 704,01 грн, яка направлялася позивачу рекомендованим листом з повідомленням та вручена останньому, що підтверджується його підписом на зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення /а.с. 14/.

Не погодившись з вказаною вимогою, позивач звернувся із позовом про визнання незаконними та протиправними дій Головного управління ДФС у Полтавській області щодо складення (прийняття) 20 червня 2019 року вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-117358-50 Головного управління ДФС у Полтавській області від 20.06.2019 та оскаржив вказану вимогу до суду із вимогою визнати таку вимогу скасованою.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконними та протиправними дій Головного управління ДФС у Полтавській області щодо складення (прийняття) 20 червня 2019 року вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-117358-50 Головного управління ДФС у Полтавській області від 20.06.2019, суд вважає останні такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що вчинення дій суб`єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб`єкту владних повноважень. Водночас дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-117358-50 від 20.06.2019, оскільки саме зазначене рішення має вплив на його права та інтереси.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI визначено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як слідує з матеріалів справи, впродовж періоду нарахування спірної суми єдиного внеску фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (2 група), що позивачем не заперечувалось.

Відтак, обов`язок по сплаті єдиного внеску для позивача у вказаний період був передбачений саме пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI.

Варто наголосити, що позивачем 17.05.2017 подано до ДПІ у м. Полтаві звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, згідно якого зазначено помісячні нарахування за період січень-травень 2017 року на загальну суму 3520,00 грн /а.с. 15-16/.

Відповідно до пояснень представника відповідача встановлено, що у зв`язку з встановленням задвоєння відомостей про нарахування сум єдиного внеску за червень 2017 року в інтегрованій картці ОСОБА_1 в сумі 704,00грн. як наслідок некоректної роботи ІС "Податковий блок".

Вказана сума 704,00 грн увійшла до складу суми боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 704,01грн, визначеного оскаржуваною вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2019 №Ф-117358-50.

Згодом, ГУ ДФС у Полтавській області проведені відповідні коригування на підставі рішень № 142 від 27.02.2019 та № 446 від 18.07.2019 про коригування облікових показників інтегрованої картки платника /а.с. 77-78/.

Так, зокрема, рішенням про коригування облікових показників інтегрованої картки платника № 446 від 18.07.2019 зменшено основну суму по єдиному внеску у розмірі 704,00 грн (по коду платежу 71040000) /а.с. 78/.

В інтегрованій картці платника 18.07.2019 проведено зменшення боргу на суму 704 грн і станом на 31.07.2019 заборгованість по коду класифікації доходів бюджету 71040000 - відсутня /а.с. 54/.

В силу положень абзаців 4 та 5 пункту 5 Розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Мінфіну № 422 від 07.04.2016 при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

За результатами проведених коригувань станом на 31.07.2019 заборгованість платника по єдиному соціальному внеску по коду класифікації доходів бюджету 71040000 - відсутня, що підтверджується витягами з інтегрованої картки ОСОБА_1 /а.с. 54/.

В той же час, по єдиному соціальному внеску по коду класифікації доходів бюджету 71010000 за позивачем рахується заборгованість в розмірі 0,01грн /а.с. 55-56/.

Відповідно до абзацу 6 пункту 3 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №449 від 20.04.2015 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 6 того ж Розділу вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу, - у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

На підставі викладених норм відповідачем станом на 20.07.2019 відкликано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки), що підтверджено відзивом на позов та зазначено про відсутність податкового боргу станом на 05.09.2019 зі сплати єдиного соціального внеску по коду класифікації доходів бюджету 71040000 /а.с.50-51/.

За змістом пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Разом з тим, станом на дату розгляду даного адміністративного позову оскаржувана вимога ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2018 №Ф-117358-50 є відкликаною, тобто не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, та безпосередньо не породжує для позивача будь-яких обов`язків. З огляду на відсутність порушеного права, у суду відсутні підстави для захисту такого права.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідачем відкликано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2019 №Ф-117358-50, яка є предметом позову, відповідачем доведено відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 жовтня 2019 року.

Суддя І.Г.Ясиновський