Рішення № 85052952, 16.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2796/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.

представника позивача - Борзовця О.В.

представника відповідача - Яловець М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державної служби з питань праці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ4390/170/АВ/П/ТД-ФС від 23 липня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача про допущення позивачем порушень трудового законодавства є хибними, а застосовані контролюючим органом до позивача штрафні санкції - протиправними. Крім того, позивач наполягає на тому, що захід контролю, наслідком якого стало винесення спірної постанови, проведений Управлінням Держпраці у Полтавській області за відсутності достатніх на те правових підстав, оскільки Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року, на підставі якого здійснювалось інспекційне відвідування, 14 травня 2019 року втратив чинність у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 826/8917/17.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено дату та час проведення підготовчого судового засідання.

05 вересня 2019 року судом одержано відзив контролюючого органа на позов, у яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення позивачем вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладеного на органи Держпраці /а.с. 45-49/.

У відповіді на відзив від 19 вересня 2019 року, позивач наполягав на тому, що висновки заходу контролю, проведеного з порушенням, не мають юридичних наслідків, а тому постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ4390/170/АВ/П/ТД-ФС від 23 липня 2019 року підлягає визнанню протиправною та скасуванню /а.с. 73-77/.

02 жовтня 2019 року до суду надійшли письмові заперечення Управління Держпраці у Полтавській області, у яких останній посилався на те, що інспекційне відвідування позивача ним здійснено на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а відтак, контролюючий орган під час здійснення заходу контролю діяв у межах повноважень /а.с. 84-85/.

Ухвалою від 07 жовтня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті /а.с. 88/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та запереченнях на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав, висловлених у відзиві на позов та запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

01 липня 2019 року до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 45/05.3-21 від 26 червня 2019 року, в якому відповідача повідомлено про факт допущення ФОП ОСОБА_1 до роботи найманого працівника, трудові відносини з яким документально не оформлені /а.с. 51-52/.

Наказом Управління Держпраці у Полтавській області № 144П від 03 липня 2019 року "Про проведення заходів державного контролю" головним державним інспекторам Черкаській А.М. та Ягодовській Я.В. доручено провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 /а.с. 53/.

03 липня 2019 року головним державним інспекторам Черкаській А.М. та Ягодовській Я.В. видано направлення № 1204 щодо проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці /а.с. 50/.

За результатами інспекційного відвідування уповноваженими особами Управління Держпраці у Полтавській області складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ПЛ4390/170/АВ від 09 липня 2019 року, в розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" якого вказано на порушення позивачем вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин /а.с. 16-18/.

Так, з метою перевірки фактів, на які вказано в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 45/05.3-21 від 26 червня 2109 року, уповноваженими особами Управління Держпраці у Полтавській області здійснено виїзд до магазину "Продукти" за адресою: вул. Єретика, с. Павлівка, Машівський район, Полтавська область, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність позивач. За результатами інспекційного відвідування державними інспекторами виявлено, що гр. ОСОБА_2 в продуктовому магазині ФОП ОСОБА_1 виконувала обов`язки продавця (здійснювала продаж продуктів та здійснювала розрахунки).

З відібраних в ході заходу контролю у гр. ОСОБА_2 письмових пояснень встановлено, що зазначена особа працює в магазині "Продукти" продавцем з 25 червня 2019 року з графіком роботи з 8:00 до 18:00, перерва з 12:00 до 13:30. Заробітну плату ще не отримувала; трудовий договір не укладався; заяву про прийом на роботу не подавала /а.с. 57/.

Правом на подання заперечень на акт перевірки позивач не скористався.

Рішенням Управління Держпраці у Полтавській області № ПЛ4390/170/АВ/П/ТД розгляд справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України призначено на 10:40 23 липня 2019 року /а.с. 59/. Вищевказане рішення направлене позивачу засобами поштового зв`язку та вручене ФОП ОСОБА_1 16 липня 2019 року /а.с. 61/.

23 вересня 2018 року відповідачем прийнято постанову № ПЛ4390/170/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 125190,00 грн. /а.с. 62-63/.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці (пункт 1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Системний аналіз наведених вище норм є підставою для висновку про наявність у відповідача права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оформлення трудових відносин.

Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (надалі - Порядок).

Разом із тим суд зауважує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вищевказаний судовий акт набрав законної сили з дати його прийняття, тобто з 14 травня 2019 року.

Таким чином, з 14 травня 2019 року Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою № 295 від 26 квітня 2017 року, втратив чинність та більше не може бути застосованим.

Відтак, з 14 травня 2019 року Управління Держпраці може здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, виключно на підставі вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877 від 05 квітня 2007 року.

Матеріалами справи підтверджено, що захід державного контролю в формі інспекційного відвідування здійснено відповідачем упродовж періоду з 04 липня 2019 року по 09 липня 2019 року в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", яка з 14 травня 2019 року за рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнана нечинною.

Вищевикладене дає підстави вважати протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України".

На переконання суду лише висновки заходів контролю, проведених з дотриманням процедури та порядку їх проведення, можуть породити правові наслідків таких.

З урахуванням висновків суду про протиправність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування позивача на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", суд вважає, що спірна постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ4390/170/АВ/П/ТД-ФС від 23 липня 2019 року прийнята без достатніх на те правових підстав, а тому остання підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Посилання представника Управління Держпраці в Полтавській області на те, що контролюючий орган під час інспекційного відвідування позивача керувався виключно положеннями Закону України № 877 та фактично не застосовував Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", а посилання на його приписи в акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ПЛ4390/170/АВ від 09 липня 2019 року обумовлене обов`язковим використанням контролюючим органом уніфікованої форми акта, що затверджена наказом Міністерства соціальної політики № 1338 від 18 серпня 2017 року, не визнаються судом обґрунтованими та спростовуються самим актом № ПЛ4390/170/АВ від 09 липня 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог ФОП Полякової С.В. у цій справі не спростовує факту виявлених порушень, встановлених відповідачем під час інспекційного відвідування та відображених в акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ПЛ4390/170/АВ від 09 липня 2019 року.

Єдиною підставою для скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ4390/170/АВ/П/ТД-ФС від 23 липня 2019 року стало недотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки - застосування під час її проведення нечинного станом на дату здійснення заходу контролю законодавства - Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України", що втратив чинність 14 травня 2019 року згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати ФОП ОСОБА_1 зі сплати судового збору в розмірі 1251,90 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем залучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги б/н від 18 липня 2019 року /а.с. 78-79/, акт прийому-передачі виконаних робіт /а.с. 80/, а також розрахунок вартості надання правничої допомоги /а.с. 24/.

Разом із тим, доказів здійснення ФОП ОСОБА_1 оплати послуг, наданих адвокатом Борзовцем О.В., (квитанції, платіжні доручення, тощо), на суму 8000,00 грн. матеріали справи не містять.

Отже, доказів фактичного понесення позивачем вищевказаних витрат суду не надано.

Відтак, не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами витрати ФОП Полякової С.В. на правничу допомогу розподілу не підлягають.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 січня 2019 року у справі № 716/155/17.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління державної служби з питань праці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ4390/170/АВ/П/ТД-ФС від 23 липня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної служби з питань праці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 39777136) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1251 (одна тисяча двісті п`ятдесят одна) гривня 90 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 жовтня 2019 року.

СуддяА.О. Чеснокова