Ухвала суду № 85052884, 21.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6153/19

УХВАЛА

21 жовтня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову по справі №420/6153/19, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 18 жовтня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а) про визнання протиправним та скасування рішення «Про коригування митної вартості товарів» від 23 липня 2019 року №UA500650/2019/035172 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені пропуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 липня 2019 року №UA500650/2019/01041.

Ухвалою від 21 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Разом з позовною заявою, 18 жовтня 2019 року (вхід. №38211/19) від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить в порядку забезпечення позову заборонити Одеській митниці Державної фіскальної служби та іншим органам доходів та зборів, що забезпечують адміністрування податків та зборів, митних платежів, реалізовувати на підставі положень ч. 9 ст. 55 та ч. 8 ст. 313 МК України надану ОСОБА_1 фінансову гарантію у сумі 46 362,75 грн., а саме: здійснювати перерахування цієї грошової суми до бюджету.

На обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову представник позивача зазначає, що позивачем забезпечено сплату митних платежів способом фінансової гарантії у формі внесення вищевказаних коштів на відповідний рахунок органу доходів та зборів (грошової застави) відповідно до приписів статей 305-310 МК України, підтвердженням прийняття цієї фінансової гарантії Одеською митницею ДФС є саме завершення оформлення митної декларації.

Таким чином, позивач вважає, що стягнення на користь державного бюджету забезпечених фінансовою гарантією митних платежів у сумі 46 362 грн. безпосередньо пов`язано з прийняттям відповідачем оспорюваного рішення про коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, що призвело до необґрунтованого підвищення його митної вартості, у зв`язку з чим, існує необхідність винесення судом рішення про забезпечення адміністративного позову до ухвалення кінцевого рішення у справі шляхом заборони органу доходів та зборів на підставі ч. 9 ст. 55 та ч. 8 ст. 313 МК України реалізовувати надану позивачем фінансову гарантію у сумі 46 362, 75 грн., а саме: здійснювати перерахування цієї грошової суми до державного бюджету.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які додані до заяви та містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішення, дією, бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору;3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, під час ввезення на митну територію України автомобіля марки SUBARU FORESTER, митним брокером за дорученням позивача з метою митного оформлення та для підтвердження його митної вартості були подані всі необхідні документи, перелік яких передбачений ч. 3 ст. 53 МК України та митну декларацію №UA500650/2019/035172 від 23.07.2019 року

За результатами розгляду декларації та документів, що були надані разом з нею, Одеською митницею ДФС оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№ UA 500000/2019/000418/2 від 23.07.2019 року та рішення про коригування митної вартості № UA 500650/2019/035172 від 23.07.2019.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів, за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи, випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з ч. 8 ст. 55 МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 статті 55 МК України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів, орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст. 313 МК України, при невиконанні зобов`язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Крім того, відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Також, відповідно до п. 43.3 - 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру) утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річищ оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність рішень чи дій митниці, які призвели до надмірної сплати сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених ст. 301 МК України, ст. 43 ПК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 1146 від 15.12.2015 року. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов`язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов`язаних з розмитненням справлянням митних платежів.

З огляду на вищевикладений аналіз нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини, вбачається, що чинним законодавством України передбачений чіткий порядок повернення помилково або надмірно сплачених до Державного бюджету податків, що виключає унеможливлення виконання рішення, яке буде прийнято судом за результатами розгляду справи у майбутньому та встановлює необхідний ефективний захист або поновлених чи оспорюваних позивачем прав або інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150,151,154,241,243,256, 294КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову по справі №420/6153/19,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені ст. ст. 293, 294,295 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Л.Р.Юхтенко