Рішення № 85052667, 15.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004568

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Гордійчук Г.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Смілка В.І.

представник третьої особи - Сибірякова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України за участю третьої особи Львівського обласного військового комісаріату про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_1 ) звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України (03168, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 08410861) за участю третьої особи Львівського обласного військового комісаріату (79005, м. Львів, вул. Івана Франка,25, код ЄДРПОУ 08410861), у якому просить суд:

- Визнати протиправним і скасувати п.13 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 02.08.2019 року № 97, яким відмовлено в призначенні пенсії та виплаті одноразової грошової допомоги;

- Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІІ групи захворювання, порання, травма так пов`язані з захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою суду від 11.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі з призначенням підготовчого судового засідання.

Протокольною ухвалою від 15.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що під час участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в ході виконання бойового завдання отримав закрито черепно - мозкову травму. В 2015 році позивачу встановлено ступінь втрати особою професійної працездатності у відсотках - 20%, а в 2019 році встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок травми пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби. У відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» останній має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності ІІІ групи внаслідок виконання обов`язків військової служби на підставі Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, однак відповідачем у її виплаті відмовлено.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Представником МО України, подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначає, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. За наслідками визначення ступеня втрати професійної працездатності 27.07.2015 позивачу встановлено 20% ступеня втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби. Після спливу дворічного терміну після встановлення ступеня втрати працездатності, встановленого вищевказаним Законом, а саме з 24.04.2019 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок травми пов`язаної із виконанням службових обов`язків, отже відсутні підстави для призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням останнім ІІІ групи інвалідності, оскільки минуло більше ніж два роки .

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Пояснення третьої особи - Львівського обласного військового комісаріату мотивовані тим, що 04.07.2019 року позивач звернувся до Львівського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності пов`язаної із виконання обов`язків військової служби. Львівським обласним військовим комісаріатом, як уповноваженим органом 08.07.2019 року було скеровано висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги разом з пакетом документів позивача до головного розпорядника коштів для прийняття рішення.

В судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 0284, військовій частині пп В0892 та пп В4673 в період з 31.07.2014 р. по 02.09.2014 р., з 08.10.2015 р. по 09.11.2015 р., з 04.03.2016 р. по 04.06.2016 р., з 06.07.2016 р. по 12.07.2016 р., з 02.08.2016 р. по 08.09.2016 р., з 30.09.2016 р. по 04.10.2016 р., брав участь в бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей як військовослужбовець військової частини А 2084.

11.04.2017 року позивач був звільнений з військової служби за станом здоров`я, відповідно до наказу командира військової частини пп В4673 від 12.04.2017 року № 85).

31.08.2014 року позивач під час виконання бойового завдання, в ході АТО в аеропорту м. Луганськ під час мінометного обстрілу отримав закрито черепну - мозкову травму, струс головного мозку мінно - вибухова травма, що підтверджується довідкою від 30.01.2015 № 97. (а.с.18).

На підставі довідки військово-лікарської комісії від 25.09.2014 № 1273, встановлено, що травма позивача, так, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.21).

Довідкою військово - лікарської комісії від 17.07.2015 року № 668, встановлено, що причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) наслідки перенесеної ЗЧМТ (31.08.2014 р.), струсу головного мозку у вигляді розсіяної органічної симптоматики з незначним порушенням функцій ЦНС. Травма, пов`язана із захистом Батьківщини. (а.с.22).

На підставі довідки серії 12ААА № 001729 від 27.07.2015 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданої Львівською обласною МСЕК № 3 на підставі акту огляду, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 20%. (а.с.35-36).

24.04.2019 під час огляду органами МСЕК позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою серії 12ААБ №294444. (а.с.37).

Військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв свідоцтвом про хворобу № 93 від 27.03.2017 встановлено, що травма, захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини. (а.с.77).

Проте, пунктом 25 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.08.2019 № 97, позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав встановленням групи інвалідності понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності. (а.с.38).

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Так, підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до приписів п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи. (п. 4 ч. 2 ст. 16 цього Закону).

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Згідно з п. 2 Порядку № 975, особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Слід звернути увагу на те, що ступінь 20% втрати професійної працездатності позивачу встановлено 27.07.2015, а третю групу інвалідності позивачу встановлено 24.04.2019 первинно.

Згідно з п. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Положення даної норми застосовується при вирішенні питання щодо отримання доплат між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи та розміром одноразової грошової допомоги яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи.

Так, приписи ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначають перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а ст. 16-3 Закону, визначають порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, проте, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу не передбачено ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень п. 12 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

У свою чергу, ч. 2 п. 3 Порядку № 975, визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Суд зазначає, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було доповнено ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» абзацом 2, відповідно до якого у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється.

Так, в силу статті 58 Конституції України, норма Закону України № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка набрала чинності 01 січня 2017 року не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме, встановлення первинно групи інвалідності (після встановлення відсотка втрати працездатності) за часовий проміжок з 2015 по 2017 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі. Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача.

Стаття 16-3 Закону № 2011-ХІІ, у редакції до 01.01.2017 року не містила часових обмежень на виплату одноразової грошової допомоги у разі, якщо після призначення первинної групи інвалідності (меншого відсотку втрати працездатності) особі було встановлено вищу групу інвалідності (більшого відсотку втрати працездатності), зокрема, після двох років з часу первинного встановлення інвалідності, однак, разом з тим, суд бере до уваги і те, що ІІІ група інвалідності встановлена позивачу вперше.

Таким чином, у разі встановлення військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у них виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується їм з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги, а тому, з врахуванням зазначених правових норм, відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція вкладена в постановах Верховного Суду, зокрема від 28.02.2018 у справі № 806/694/16, від 21.06.2018 у справі № 760/11440/17, від 30.09.2019 у справі № 825/1380/18.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Оскільки позивач від сплати судового збору в силу п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати п.13 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 02.08.2019 року № 97, яким відмовлено в призначенні пенсії та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до суду апеляційної інстанції .

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.