Рішення № 85052623, 15.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003115

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Надич М.О., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник – Рісна Ю.Б.

відповідача: представник – Павліш О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Приватне підприємство «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (Відповідач), в якому просить:

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2018 року № 0041415412, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області, яким ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 37313,16 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 186565,80 грн.

- відшкодування судових витрат здійснити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення № 0041415412 від 20 грудня 2018 року, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області, яким до Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 37313,16 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 186565,80 грн. є необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, оскільки як вбачається з розрахунку штрафних санкцій суми боргу по деклараціях від 20.04.2011 року, 20.06.2011 року, 20.07.2011 року набули статусу податкового боргу ще в 2011 році, тобто щодо них минув 1095-денний строк.

Зазначає, що відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

В пункті 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї ж статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Позивач вказує, що норма пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України пов`язує відлік строку давності саме з останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Відтак, Головним управлінням ДФС у Львівській області безпідставно нараховано Приватному підприємству «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» штраф у розмірі 20 %, що становить 37313,16 грн., за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, щодо якого минув 1095-денний строк.

У поданій відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що згідно поданого Головним управлінням ДФС у Львівській області відзиву на позовну заяву відповідач стверджує про те, що ним законно проведено камеральну перевірку на підставі якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, однак позивачем не оспорюється правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки.

Щодо твердження відповідача про погашення позивачем 11.12.2015 року узгодженого податкового зобов`язання у сумі 200 грн. згідно декларації з податку на додану вартість від 20.04.2011 року, позивач зазначає, що ним не проводилася сплата ПДВ відповідно до вказаної декларації. Крім того, з урахуванням норм чинного законодавства дана обставина жодним чином не впливає на строки давності, визначені Податковим кодексом України для нарахування штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задоволити.

Відповідач у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечує з підстав, що позивач частково погасив суму узгодженого податкового зобов`язання по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.04.2011 року, реєстраційний № 9002449393 в сумі 200,00 грн., яке відбулось 11.12.2015 року на підставі платіжного доручення від 11.12.2015 року № 546197.

Зазначає, що згідно з пунктом 114.1 статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначених статтею 102 цього ж Кодексу.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України (коли грошове зобов`язання може бути нараховане без дотримання строку давності), має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Податковим кодексом України не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відтак, до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу, передбачені п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 27 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 08 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25 липня 2019 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 03.10.2019 року, яка занесена в протокол судового засідання закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

28.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» з питань своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.12.2015 року по 12.06.2018 року.

За результатами проведення камеральної перевірки відповідачем було складено акт № 1033/13-01-54-12/32053949 від 28.11.2018 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання до бюджету, в якому встановлено порушення Приватним підприємством «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» вимог пункту 57.1 статті 57 (пункту 57.3 статті 57) глави ІІ Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 186565,08 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області було прийнято спірне податкове повідомлення – рішення № 0041415412 від 20.12.2018 року, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 20% несвоєчасно сплаченої узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, який становить 37316,16 грн.

За результатами розгляду скарги Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.12.2018 року № 0041415412 Державна фіскальна служба України прийняла рішення №11639/699-99-1706-0128 від 13.03.2019 року, яким скасувала податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.12.2018 року № 0041415412 в частині застосування штрафу в сумі 40,00 грн. та залишила без змін зазначене податкове повідомлення-рішення в іншій частині, а скаргу – частково задовольнила.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності винесеного Головним управлінням ДФС у Львівській області спірного податкового повідомлення-рішення від 20.12.2018 року № 0041415412.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення грошовому зобов`язанню платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України (в редакцій чинній на момент визначення платником грошового зобов`язання згідно поданих ним декларацій з податку на додану вартість) податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем самостійно визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість шляхом подання податкових декларацій за квітень-липень 2011 року на загальну суму 186565,80 грн. Вказана сума грошового зобов`язання, враховуючи приписи пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України вважається узгодженою. Податковий борг, що виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань, погашений Приватним підприємством «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» у період з 23.12.2015 року по 12.06.2018 року.

Вказані обставини, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не заперечувалися сторонами під час розгляду справи.

Аналіз вищенаведених положень законодавства та встановлених судом обставин справи свідчить про наявність у позивача складу податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті ним узгодженої суми грошового зобов`язання згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень-липень 2011 року, яка становить 186565,80 грн.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відтак, нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

За положеннями пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, наведена норма пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, якщо такі нараховані контролюючим органом.

З розрахунку штрафної санкції Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий», доданого до податкового повідомлення-рішення від 20.12.2018 року №0041415412 та акту № 1033/13-01-54-12/32053949 від 28.11.2018 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання до бюджету слідує, що датою виникнення податкового боргу за податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.06.2011 року №9004208998 є 01.07.2011 року; за податковою декларацією від 20.07.2011 року №9005039765 – 31.07.2011 року; за податковою декларацією від 20.04.2011 року № 9002449393 – 01.05.2011 року; за податковою декларацією від 20.04.2011 року №9002449393 – 01.05.2011 року; за податковою декларацією від 27.05.2011 року №9003732157 – 31.05.2011 року; за податковою декларацією від 20.06.2011 року №9004208998 – 01.07.2011 року; за податковою декларацією від 20.06.2011 року №9004208998 – 01.07.2011 року; за податковою декларацією від 20.06.2011 року № 9004208998 – 01.05.2011 року; за податковою декларацією від 20.04.2011 року № 9002449393 – 01.05.2011 року; за податковою декларацією від 20.04.2011 року № 9002449393 – 01.05.2011 року; за податковою декларацією від 20.04.2011 року № 9002449393 – 01.05.2011 року; за податковою декларацією від 20.04.2011 року № 9002449393 – 01.05.2011 року; за податковою декларацією від 20.04.2011 року № 9002449393 – 01.05.2011 року; за податковою декларацією від 20.04.2011 року № 9002449393 – 01.05.2011 року; за податковою декларацією від 20.04.2011 року № 9002449393 – 01.05.2011 року.

Отже, з наведеного слідує, що граничний строк сплати самостійно визначених позивачем грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість згідно податкових декларацій за квітень-липень 2011 року сплив ще у 2011 році.

Враховуючи дату прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення (20.12.2018 року), яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 186856,80 грн., а також ту обставину, що граничний строк сплати самостійно визначених позивачем грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість згідно податкових декларацій за квітень-липень 2011 року сплив ще у 2011 році, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу у розмірі 37313,16 грн. прийняте податковим органом поза межами 1095 днів.

Відтак, зважаючи на приписи статті 114, пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 20.12.2018 року №0041415412 про накладення штрафу на Приватне підприємство «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» у розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 186565,80 грн., а тому таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.05.2018 року у справі № 820/3544/17.

Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не дотримано приписи пп.1, 3, 5, 6 ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов – Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шашкевича, 21) до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0041415412 від 20.12.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) на користь Приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шашкевича, 21, код ЄДРПОУ 32053949) 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 21.10.2019 року.

Суддя Клименко О.М.