Рішення № 85049854, 17.10.2019, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/924/19

провадження № 2/136/319/19

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

"17" жовтня 2019 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Липовецька районна державна адміністрація Вінницької області (далі - орган якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб) звернувся до суду із позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_1 (позивач) із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (відповідач), підставність якого обґрунтували тим, що остання є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дитини було записано з її слів, у відповідності до вимог ст.135 СК України. Відповідач залишила дитину на виховання ОСОБА_3 у 2010 році та з того часу не цікавиться дитиною, не надає матеріальної допомоги на утримання сина, не приймає участі у його вихованні, не цікавиться станом його здоров`я, не дбає про його утримання, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не спілкується з ним, не проявляє будь-якої батьківської турботи, тобто ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо утримання та виховання сина, що стало підставою для звернення до суду із позовом, в якому суб`єкт звернення просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , 2008 року народження, а також стягнути із ОСОБА_2 на користь дитини аліменти в розмірі 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову і до повноліття дитини.

У визначений судом строк відповідач не надала до суду відзиву.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, однак надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.

Будучи повідомленою у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач в судове засідання не з`явилась.

За правилами ч.11 ст.128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.10.2019 вирішено проводити розгляд справи при заочному розгляді.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі матеріалів, за відсутності сторін, при цьому, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази в цілому, встановив, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що вказує свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (а.с.6), встановлено, що запис про батька дитини ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зроблено у відповідності до приписів ст.135 СК України, зі слів матері.

Згідно із відомостями наданими Липовецьким ВП ГУНП у Вінницькій області від 14.02.2019 (а.с.7), місце проживання відповідача - ОСОБА_2 на даний час невідоме.

За відомостями Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 18.02.2019 (а.с.8), ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_4 , 2008 року народження, прибула до с. Вахнівка в 2008 році та проживала до 2010 року, за цей період зарекомендувала себе з негативної сторони, вела аморальний спосіб життя, належним чином не виконувала своїх батьківських обов`язків, залишала дитину.

Згідно із інформацією отриманою із Зозівської сільської ради Липовецького району від 22.02.2019 (а.с.9), ОСОБА_2 , проживала на території сільської ради із сином ОСОБА_4 , 2008 року народження, з 2008 по 2011 рік, мала незадовільні умови життя, низька культура материнського виховання, не виконувала своїх батьківських обов`язків.

За період з 02.10.2018 по 18.02.2019 ОСОБА_2 жодного разу не відвідувала школу, де навчається її дитина ОСОБА_4 , не брала участі в організації навчання сина, не цікавилась його навчанням (довідка Вахнівської ЗОШ І-ІІІ ст. (а.с.14)

За результатами проведеної перевірки Соціальною службою сім`ї та молоді Липовецької районної ради Вінницької області сім`ї ОСОБА_2 (а.с.15) встановлено, що дана сім`я перебувала на обліку з 19.11.2018 як така, що опинилась в складних життєвих обставинах з приводу злісного ухилення від виконання батьківських обов`язків матір`ю, оскільки остання залишила дитину ОСОБА_4 , 2008 року на свою племінницю ОСОБА_3 , яка проживає в с. Вахнівка, Липовецького району, яка виконує всі обов`язки на даний час стосовно виховання та догляду за дитиною. Мати життям дитини не цікавиться, участі в його вихованні не приймає, її місце перебування на даний час невідоме. З 20.12.2019 сім`я перебуває під соціальним супроводом центру.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_4 було предметом розгляду Липовецькою райдержадміністрацією, за наслідками якого було складено висновок від 18.04.2018 відповідно до якого визнано за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_4 , 2008 року народження.

Суд, оцінивши усі зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що обставини наведені позивачем у позовній заяві доведені належними, допустимими та достовірними доказами, а їх зв`язок у сукупності є достатнім на підтвердження факту ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини.

За таких обставин, суд вважає, що достатні усі правові підстави для застосування крайніх заходів впливу до відповідача шляхом позбавлення її батьківських прав, отож позов в цій частині підлягає до задоволення.

Вирішуючи вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з такого.

Статтею 180 ч.1 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За правилами ч.2, 3 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен врахувати обставини визначені частиною 1 статті 182 СК України.

Відповідно до частини 2 ст.182 СК України, передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як було встановлено відповідач не надала заперечень проти позову, не повідомила про наявність обставин, що мають істотне значення, які підлягають з`ясуванню при вирішенні питання щодо визначення розміру аліментів.

За встановлених у ході судового розгляду обставин, обставин передбачених ст.182 СК України, суд дійшов висновку, що відповідач спроможна надавати утримання своїй дитині у частці від її заробітку доходу, яка має складати ј частки щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов у цій частині підлягає до часткового задоволення, оскільки обраний позивачем спосіб стягнення аліментів, не передбачений діючим законодавством, утім норми ст.166 СК України наділяють суд правом одночасно прийняти рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180, 191 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст. 164, 166, 180-184, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст. 2, 12, 13, 259, 263, 268, 273, 280, 281, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ - 03084701) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 ( місце проживання АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , 1977 року народження, батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову - 16.05.2019 і до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти перераховувати на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши орган опіки та піклування Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області відкрити особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

В решті позову відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1536, 80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до суду апеляційної інстанції через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко